Вірусний гепатит В (HBV) – інфекційне захворювання печінки, викликане ДНК вмісним вірусом гепатиту В. Серед усіх причин розвитку гострого гепатиту та хронічної вірусної інфекції вірус гепатиту В вважається однією з найпоширеніших у світі. Дійсна кількість інфікованих невідома, тому що у багатьох людей інфекція протікає без виражених симптомів і за медичною допомогою вони не звертаються. Часто вірус виявляють при профілактичних лабораторних дослідженнях. За приблизними підрахунками, у світі близько 350 мільйонів людей уражено вірусом гепатиту В і щороку від його наслідків помирає 620 тисяч.
Джерело інфекції – хворий на HBV або вірусоносій. HBV поширюється з кров'ю та іншими біологічними рідинами. Вірус передається при незахищеному статевому контакті, використанні нестерильних шприців, переливанні крові та пересадці донорських органів, а також від матері дитині під час або після пологів (через тріщини в сосках). До групи ризику входять медичні працівники, у яких можливий контакт із кров'ю пацієнта, пацієнти на гемодіалізі, ін'єкційні наркомани, люди з численними незахищеними статевими зв'язками, діти, народжені від матерів з HBV.
Інкубаційний період захворювання становить від 4 тижнів до 6 місяців. Вірусний гепатит може протікати як у вигляді легких форм, що тривають кілька тижнів, так і у вигляді хронічної інфекції з багаторічним перебігом. Основні симптоми гепатиту: жовтяничність шкіри, лихоманка, нудота, швидка стомлюваність, в лабораторних аналізах – ознаки порушення функції печінки та специфічні антигени вірусу гепатиту В. Гостро захворювання може протікати швидко, з летальним результатом, перейти в хронічну інфекцію або закінчитися. Вважається, що після перенесеного HBV формується стійкий імунітет. Хронічний вірусний гепатит пов'язаний з розвитком цирозу і раку печінки.
Є кілька специфічних тестів для виявлення поточного чи перенесеного вірусного гепатиту В. Для підтвердження інфекції та уточнення періоду захворювання використовують аналіз на специфічні антигени та антитіла.
У вірусу гепатиту В складна структура. Основними антигенами, що мають значення у лабораторній практиці, є HBsAg (антиген оболонки вірусу), HBcAg та HBeAg (антигени, що знаходяться в ядрі вірусу). HBcAg має високу імуногенність, антитіла до нього виробляються раніше за інших імуноглобулінів, пов'язаних з вірусом гепатиту В. Сам антиген не виявляється в крові, так як розташований усередині гепатоцитів – клітин паренхіми печінки, але імунна система інфікованої людини починає виробляти anti-HBc класу IgM клінічних проявів, через 3-5 тижнів після влучення вірусу в організм. Цей показник при нормальному функціонуванні імунної системи може ставати позитивним наприкінці продромального періоду захворювання і бути єдиним доказом етіології інфекції. Однак у 9% пацієнтів з гострим гепатитом В у перші 2 тижні хвороби результат аналізу може залишатися негативним, що може вимагати повторення тесту. Anti-HBc IgM синтезуються у відповідь на активну реплікацію вірусу та зникають у період одужання, тоді як anti-HBc IgG можуть циркулювати в крові роками, іноді довічно. Відсутність anti-HBc класу IgM при виявленні HВsAg вказує на хронічний перебіг вірусного гепатиту В. При хронічному HGV поява anti-HBc IgM вказує на загострення процесу. Якщо IgM до ядерного антигену не виявляються при симптомах гепатиту та позитивному тесті на HВsAg, то необхідно виключати гострі ні-А, ні-В гепатити або суперінфекцію вірусним гепатитом D, який може розвиватися тільки в присутності HВsAg.
Для чого призначають дослідження?
Для виявлення гострого періоду вірусного гепатиту В (навіть за відсутності інших маркерів гепатиту).
Для диференціальної діагностики гепатитів.
Для діагностики періоду одужання від гепатиту або переходу інфекції в хронічний перебіг.
Для моніторингу хронічного вірусного гепатиту.
Метод дослідження
Електрохемілюмінесцентний імуноаналіз (CLIA).
Біоматеріал дослідження
Кров (Сироватка)
Як правильно підготуватися до дослідження?
Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!).
Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії. За годину перед забором крові не можна курити. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.
Що може впливати на результат?
Нема даних.
Синоніми
Вірус гепатиту B (HBV), HBcorAg, IgM.
Антитела класса IgM к HB-core антигену вируса гепатита В.
Anti-HBc-IgM, Antibodies to Hepatitis B Core Antigen, IgM, HBcAb, IgM, HBV Core Antibody (IgM).
Що означають результати? Референтні значення
Причини позитивного результату:
гострий вірусний гепатит В (за наявності anti-HBc, IgM та HBsAg);
загострення хронічного вірусного гепатиту В (у деяких випадках).
Причини негативного результату:
відсутність вірусу гепатиту В в організмі (не виключаються інші види гепатитів);
інкубаційний період вірусної інфекції (до початку вироблення антитіл);
період одужання або перехід у хронічний перебіг вірусного гепатиту В (визначаються специфічні маркери та anti-HBc класу IgG).
Причини сумнівного результату:
Референтні значення:
<2,0 - негативний
2,1 - 5,0 - сумнівний
5,1 - 9,9 - слабопозитивний
≥10,0 – позитивний
Хто призначає дослідження?
Інфекціоніст, гепатолог, гастроентеролог, терапевт, лікар загальної практики, хірург.
