Гострий лімфобластний лейкоз є злоякісним захворюванням кровотворної системи лімфоїдного походження, для якого характерне накопичення незрілих лімфобластних клітин. У міжнародній номенклатурі застосовується також термін acute lymphoblastic leukemia. Захворювання характеризується вираженою гетерогенністю за клітинною будовою, молекулярно-генетичними ознаками та біологічними властивостями.
Клінічні дані та первинні зміни в показниках периферичної крові не є достатніми для точної класифікації патологічного процесу. Діагностика гострої лімфобластної лейкемії ґрунтується на комплексній лабораторній оцінці з використанням морфологічних, цитогенетичних і молекулярно-генетичних методів, що забезпечують обґрунтоване визначення типу захворювання.
Нозологічні формулювання
У лабораторній практиці для позначення гострих лімфобластних процесів використовують терміни:
- гостра лімфобластна лейкемія
- лімфобластна лейкемія
- лімфобластний лейкоз
- скорочення ГЛЛ
Зазначені формулювання описують гострий лейкемічний процес лімфоїдного походження та застосовуються в межах лабораторної діагностики для класифікації патологічного процесу.
Обмеження клінічних проявів у діагностиці
Симптоми при лімфобластній лейкемії не відображають тип патологічного процесу та його біологічні характеристики. Клінічні прояви є неспецифічними й можуть спостерігатися при різних гематологічних та негематологічних станах.
Наявність або відсутність симптомів не дозволяє визначити варіант лейкемічного процесу та не є підставою для класифікації захворювання. У діагностичному алгоритмі симптоми розглядають виключно як показання до проведення лабораторного обстеження.
Встановлення діагнозу ґрунтується на результатах лабораторних досліджень, які дозволяють оцінити клітинні, цитогенетичні та молекулярно-генетичні характеристики процесу.
Показання до лабораторної діагностики
Лабораторні дослідження показані у випадках, коли необхідно:
- підтвердити або виключити гострий лімфобластний лейкоз;
- уточнити характер лімфобластного лейкозу;
- провести диференціацію між лейкеміями різного клітинного походження;
- зменшити частку діагностично невизначених висновків.
Основні напрямки лабораторних досліджень
Загальноклінічні показники периферичної крові
Оцінка кількісних і якісних змін клітин крові як первинний етап лабораторної діагностики.
Морфологічна оцінка клітин
Дослідження клітинного складу з визначенням ступеня зрілості та наявності бластних форм. Метод має ключове значення для первинної діагностичної оцінки.
Цитогенетичні методи
Виявлення хромосомних порушень, характерних для гострої лімфобластної лейкемії, з метою підвищення точності класифікації.
Молекулярно-генетичні та FISH-дослідження
Прицільне виявлення генетичних змін, що визначають біологічні особливості лімфобластної лейкемії та уточнюють тип процесу.
Діагностичне значення лабораторних результатів
Комплексна лабораторна оцінка дозволяє:
- підтвердити або виключити лімфобластну лейкемію;
- уточнити варіант гострої лімфобластної лейкемії;
- забезпечити коректну диференціацію між морфологічно подібними станами;
- надати об’єктивні дані для подальших клінічних рішень.
Лабораторні результати є основою для формування діагностичного висновку.
Лабораторна діагностика гострих лімфобластних лейкемій у CSD LAB
CSD LAB застосовує комплексний лабораторний підхід до діагностики гострих лімфобластних лейкемій із використанням загальноклінічних, морфологічних, цитогенетичних і молекулярно-генетичних методів. Комплексний підхід забезпечує точну класифікацію патологічного процесу та відтворюваність результатів.
Лабораторна діагностика є ключовим етапом у встановленні типу лімфобластного лейкозу та формуванні обґрунтованого діагностичного висновку.