Гінекологічна цитологія — це сучасний лабораторний метод, що дозволяє оцінити стан клітин шийки матки та цервікального каналу для виявлення патологічних змін, включно з передраковими станами і раком.
Цей аналіз є основою скринінгу жіночого здоров’я, спрямованого на ранню діагностику та профілактику онкологічних захворювань репродуктивної системи. Регулярне дослідження цитологічного мазка (ПАП-тесту) дозволяє вчасно виявити зміни епітелію, що підвищують ризик розвитку раку шийки матки.
Значення гінекологічної цитології обґрунтоване тісним зв’язком між інфекцією онкогенними типами вірусу папіломи людини (ВПЛ) та розвитком патологічних змін у шийці матки. Тому цей метод є незамінним у системі профілактики та моніторингу жіночого здоров’я.
Методологічний підхід і стандарти лабораторії CSD
Лабораторія CSD застосовує сучасні підходи до гінекологічної цитології, що гарантують високу точність та достовірність результатів. Основою роботи є дотримання міжнародних стандартів і чітких протоколів досліджень.
Ключові складові методології:
- Використання класичних та сучасних методів забору та підготовки зразків, зокрема поширених ПАП-тестів та, за потреби, рідинної цитології. Це дозволяє отримати чіткі, інформативні препарати з мінімумом артефактів.
Результати класифікуються та інтерпретуються відповідно до міжнародної системи Bethesda (TBS) 2014, що забезпечує стандартизований підхід до звітності.
При виявленні аномальних клітин зразки можуть проходити додаткову перевірку для забезпечення якості дослідження.
Результати досліджень використовуються для подальшого медичного аналізу та прийняття клінічних рішень.
Відмінність цитологічного дослідження від аналізу мікрофлори
У гінекологічній практиці важливо чітко розмежовувати два основні типи лабораторних досліджень мазків:
- Цитологічний мазок (ПАП-тест) — дослідження спрямоване на вивчення морфології епітеліальних клітин шийки матки та цервікального каналу. Головна мета — виявлення клітинних аномалій, включно з атипією, дисплазією та малігнізацією, що дозволяє ранньо діагностувати передракові стани та онкологічні процеси. Цей аналіз є ключовим інструментом скринінгу раку шийки матки.
- Гінекологічний мазок на флору (мікроскопія, бактеріоскопія) — спрямований на оцінку мікробного складу піхвового середовища, визначення наявності запальних клітин та патогенних мікроорганізмів. Виконується для діагностики інфекційно-запальних захворювань: бактеріального вагінозу, кандидозу, трихомоніазу та інших.
Ці дослідження є взаємодоповнюючими, але не заміняють одне одного. Призначення цитологічного мазка не виключає необхідності окремого забору матеріалу для мікроскопії на флору, особливо при наявності симптомів інфекції або запалення.
Показання до проведення та рекомендовані скринінгові інтервали
Цитологічне дослідження в гінекології рекомендовано у таких випадках:
- Скринінг жінок віком від 21 року, незалежно від початку статевого життя, відповідно до національних та міжнародних клінічних рекомендацій.
- Діагностика при наявності симптомів: ациклічні кровомазання, контактні крововиливи, патологічні виділення.
- Моніторинг після лікування цервікальної інтраепітеліальної неоплазії (CIN) або раку шийки матки.
- Обстеження пацієнток з підтвердженою інфекцією вірусу папіломи людини високого онкогенного ризику (ВПЛ-ВОР).
Рекомендовані інтервали скринінгу (за відсутності додаткових факторів ризику чи патологічних результатів):
- 21–29 років: цитологічне дослідження кожні 3 роки. Рутинне тестування на ВПЛ не рекомендоване через високу частоту транзиторних інфекцій.
- 30–65 років: ко-тестування (цитологія + тест на ВПЛ високого онкогенного ризику) кожні 5 років. Альтернативою є проведення цитології кожні 3 роки.
- Після 65 років: скринінг може бути припинений при наявності стабільної історії негативних результатів та відсутності факторів ризику.
Інтерпретація результатів цитологічного дослідження
Результати цитології оцінюються відповідно до міжнародної системи класифікації.
Негативний результат (NILM — Negative for Intraepithelial Lesion or Malignancy)
Відсутність ознак інтраепітеліальних уражень або злоякісних процесів. Можуть бути описані реактивні або запальні зміни, койлоцитоз без дисплазії, а також атрофічні зміни у постменопаузі. Відсутність морфологічних змін не виключає інфікування вірусом папіломи людини (ВПЛ).
Патологічні зміни
Виявлення атипових клітин плоского епітелію поділяється на:
- ASC-US (Atypical Squamous Cells of Undetermined Significance) — атипія невизначеного значення, найпоширеніша форма атипії. Подальша тактика залежить від клінічної ситуації і може включати рефлекс-тестування на ВПЛ високого ризику та/або кольпоскопію.
- ASC-H (Atypical Squamous Cells — cannot exclude HSIL) — атипові клітини, при яких не можна виключити високостерпінчасті внутрішньоепітеліальні ураження. Вимагає обов’язкового проведення кольпоскопії.
Внутрішньоепітеліальні ураження:
- LSIL (Low-grade Squamous Intraepithelial Lesion) — ураження низького ступеня, яке відповідає CIN I або гострій папіломовірусній інфекції. Часто спонтанно регресує.
- HSIL (High-grade Squamous Intraepithelial Lesion) — ураження високого ступеня, що включає CIN II та CIN III (carcinoma in situ). Вимагає обов’язкового гістологічного підтвердження та подальшого лікування.
Злоякісні новоутворення
Виявлення плоскоклітинної карциноми, аденокарциноми або інших форм раку шийки матки.
Інтеграція цитології з молекулярною діагностикою ВПЛ
Сучасні протоколи скринінгу передбачають комбіноване використання цитології та тестування на ДНК вірусу папіломи людини високого онкогенного ризику (ВПЛ-ВОР). Ко-тестування (одночасне проведення ПАП-тесту та ПЛР на ВПЛ) рекомендоване жінкам віком від 30 років і має найвищу негативну прогностичну цінність, що дозволяє надійно виявляти пацієнток із підвищеним ризиком розвитку цервікальних неоплазій.
Виявлення онкогенних типів ВПЛ (16, 18, 31, 33, 45 та ін.) при нормальній цитології вказує на необхідність більш частого спостереження та індивідуалізованого підходу.
Гінекологічна цитологія залишається важливим інструментом ранньої діагностики та профілактики раку шийки матки. Її ефективність визначається якістю забору матеріалу, точністю лабораторного аналізу та регулярністю проведення скринінгових досліджень. Поєднання цитології з молекулярною діагностикою ВПЛ підвищує інформативність та точність оцінки ризику.
Розвиток методів скринінгу спрямований на впровадження автоматизованих технологій та розширення спектра молекулярних тестів.
Комплексна оцінка результатів цитології, кольпоскопії та гістології з урахуванням індивідуальних факторів ризику є основою для вибору подальшої діагностичної та лікувальної тактики. Вчасне виявлення змін у клітинах шийки матки відіграє ключову роль у збереженні жіночого здоров’я.