Echinococcus granulosus або Echinococcus multilocularis – це гельмінти з роду стрічкових хробаків, які викликають ехінококоз (відповідно, однокамерний та альвеолярний, або багатокамерний).
Ехінококоз – гельмінтоз, що передається від тварин до людини, що проявляється у людей у двох формах — однокамерній (при якій в органах утворюється один міхур) і багатокамерній (коли пляшечок багато). При цьому відбувається ураження різних органів і тканин з утворенням паразитарних кіст.
Джерелом зараження є домашні та дикі тварини сімейства псових (собаки, вовки, лисиці тощо), інфіковані ехінококами. У тому організмі паразит дозріває до дорослих особин, які у тонкому кишечнику і виробляють яйця, які потрапляють у довкілля з калом. Заражена тварина може бути джерелом збудника до 2-3 років. Причому яйця гельмінтів зберігають життєздатність тривалий час навіть при проникненні у ґрунт.
Людина служить проміжним господарем для ехінокока та інфікується при проковтуванні яєць гельмінта, що містяться у ґрунті, на шерсті тварин, а також вживаючи недостатньо оброблені продукти харчування. Механізм передачі збудника - фекально-оральний, шляхи передачі: харчовий, водний, побутовий.
Після влучення яєць всередину в тонкій кишці з них утворюються шестигачки личинки, які прикріплюються до слизової оболонки шлунково-кишкового тракту і проникають крізь неї. При кровоносному поширенні найчастіше личинки заносяться в печінку, значно рідше в легені, іноді головний мозок, серце, нирки. У уражених органах їх формуються бульбашки (ехінококові кісти), схильні до повільному росту. Протягом кількох місяців або навіть років поодинокі або множинні кісти досягають розмірів від кількох міліметрів до 20 см і більше.
Ступінь тяжкості захворювання та його результат багато в чому залежать від локалізації кіст, їх кількості у ураженому органі та розміру. При однокамерному ехінококозі кіста здавлює навколишні тканини, а при альвеолярному багатокамерні кісти проникають у них. Продукти життєдіяльності паразитів викликають сенсибілізацію – підвищення чутливості до алергенів.
У більшості випадків захворювання проявляється поступово, іноді воно дається взнаки через багато років після зараження. Це пояснюється повільним зростанням ехінококових кіст та їх розташуванням. Найчастіше зустрічається однокамерна форма з ураженням печінки та легенів.
Можливе нагноєння та розрив ехінококових кіст, що призводить до серйозних наслідків – поширення збудника від вогнища інфекції по всьому органу або за його межі з утворенням дочірніх кіст, а в деяких випадках до анафілактичного шоку.
Коли людина контактує з збудником ехінококозу, його імунна система реагує, виробляючи антитіла IgM та IgG. Імуноглобуліни класу G до ехінококів у визначених кількостях з'являються в крові через 6-8 тижнів з моменту інфікування. Концентрація їх наростає і через 2-3 місяці досягає максимуму, на якому зберігається протягом тривалого часу. Ступінь підвищення рівня антитіл у крові тісно пов'язаний із тяжкістю захворювання. Після проведеного лікування через 2-3 місяці можливе зниження рівня антитіл, що свідчить про успішність терапії.
Основу лабораторної діагностики ехінококозу становлять серологічні реакції - вимірювання антитіл класу G до збудника ехінококозу в крові.
Для чого призначають дослідження?
Щоб виявити інфікування личинками стрічкових хробаків Echinococcus granulosus або Echinococcus multilocularis, які спричиняють ехінококоз. Рекомендується обстеження людей, що належать до груп ризику: пастухів, зоотехніків, мисливців, ветеринарів або тих, хто мешкає в ендемічних районах.
Метод дослідження
Імуноферментний аналіз (ІФА).
Біоматеріал дослідження
Кров (Сироватка)
Як правильно підготуватися до дослідження?
Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!).
Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії. За годину перед забором крові не можна курити. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.
Що може впливати на результат?
Соматичні та інфекційні захворювання, що супроводжуються руйнуванням уражених органів (цироз печінки, туберкульоз легенів та інших тканин, онкологічні захворювання), а також гельмінтози (опісторгосп, фасціоліз та цистицеркоз) сприяють хибнопозитивному результату.
Синоніми
Ехінококоз (Echinococcus granulosus), антитіла IgG.
Антитела класса IgG к Echinococcus, иммуноглобулины класса G к возбудителю эхинококкоза.
Anti-Echinococcus IgG, Echinococcus antibodies, IgG.
Що означають результати? Референтні значення
Позитивний результат
Позитивний результат раніше серонегативного пацієнта, а також значний приріст титрів у парних сироватках, взятих з інтервалом, підтверджує поточне або перенесене інфікування.
Негативний результат
Негативний результат може свідчити про відсутність інфекції або надто ранній її термін, коли не виробилася імунна відповідь. Крім того, він може бути наслідком слабкої імунної відповіді у пацієнтів з певними локалізаціями кіст паразита (наприклад, у головному мозку).
Повторні тести на антитіла, проведені через кілька місяців, дозволяють оцінювати ефективність лікування, що проводиться – про його успішність свідчить зниження рівня IgG.
Референтні значення:
<0.9 - негативний
0.9-1.1- сумнівний
>1.1-позитивний.
Хто призначає дослідження?
Інфекціоніст, терапевт, педіатр, гастроентеролог, алерголог, хірург, невролог.
