За різними даними, аскаридозом заражено близько 1,27 млрд людей, або приблизно ¼ населення, у всьому світі. Збудник захворювання – аскарида людська (Ascaris lumbricoides), що належить до класу круглих хробаків. Зараження відбувається при вживанні їжі (погано помитих овочів, частіше за все коренеплодів), інфікованої яйцями аскарид, а також через брудні руки. Яйця аскарид потрапляють у тонкий кишечник, де з них виходять личинки. Ті, у свою чергу, проникають через стінку кишки в кровотік і розносяться по всьому організму, потрапляючи в печінку, серце та легені, де через стінки легеневих капілярів проникають у альвеоли. З дихальних шляхів личинки мігрують у ротову порожнину і знову заковтуються. Личинка, що знову потрапила в кишечник, через 2,5-3 міс. розвивається у дорослу особину. Дорослі аскариди мешкають у тонкій кишці, де самки після запліднення відкладають близько 200 000 яєць на добу. У зовнішнє середовище виділяються незрілі яйця гельмінта, і дозрівання відбувається лише при сприятливій для їх розвитку температурі та вологості. Загальна тривалість життя аскариди – від 6 до 16 місяців, тому наявність у однієї людини аскарид протягом декількох років пояснюється лише повторним зараженням.
Личинки, перебуваючи у внутрішніх органах, харчуються сироваткою крові та еритроцитами. Ускладнення аскаридозу: кишкова непрохідність, панкреатит, апендицит, холангіт, спричинені міграцією аскарид до інших органів (підшлункову залозу, жовчний міхур, товстий кишечник), де створюються умови для приєднання бактеріальної інфекції.
У виявленні аскаридозу важливу роль відіграє лабораторна діагностика, зокрема імунологічний метод – визначення специфічних антитіл до аскарид. Його можна застосовувати як у міграційну, так і в кишкову стадію захворювання.
Протягом аскаридозу виділяють дві фази – ранню (міграційну) та пізню (кишкову). Про ранню фазу можуть свідчити слабкість, нездужання, головний біль, іноді лихоманка до 38° С, збільшення печінки, селезінки, лімфатичних вузлів, висипання на шкірі, локальний або системний свербіж шкіри, ознаки ураження легень (сухий кашель, задишка, болі в грудях) . У пізній фазі до них додаються симптоми ураження шлунково-кишкового тракту: розлади апетиту, нудота, рідке випорожнення або, навпаки, запори, біль у животі. Багато хворих відзначають алергію, що важко піддається лікуванню, і вперту (тривалу, стійку до терапії) залізодефіцитну анемію.
Імунна система людини реагує на аскарид виробництвом специфічних антитіл. Спочатку виробляються IgM, які можна виявити протягом 1-2 тижнів після інфікування, далі їх рівень опускається нижче визначених значень. Після IgM починається вироблення IgG, що забезпечують імунітет до реінвазії. Однак імунітет цей нестійкий, і у разі лікування людини від аскаридозу вже через 3 місяці IgG зазвичай не виявляється. Таким чином, хоча діагноз не може бути поставлений лише на підставі визначення титру Ascaris lumbricoides, IgG (результати необхідно розглядати разом з анамнезом та клінічною симптоматикою), рання діагностика дозволяє розпочати терапію до появи ускладнень аскаридозу.
Крім того, в кишкову стадію Ascaris lumbricoides, IgG можна діагностувати за допомогою аналізу калу на яйця аскарид. Однак у деяких випадках необхідно проводити це дослідження неодноразово, оскільки яйця аскариди виділяються не завжди. Для різних термінів захворювання характерна еозинофілія периферичної крові, ШОЕ зазвичай також підвищено. Кількість лейкоцитів, зазвичай, нормальне, і лише у разі приєднання бактеріальної інфекції спостерігається лейкоцитоз.
Для чого призначають дослідження?
Метод дослідження
Імуноферментний аналіз (ІФА)
Біоматеріал дослідження
Кров (сироватка)
Як правильно підготуватися до дослідження?
Натщесерце (8-12 годин голодування);для дітей до двох років можливе голодування протягом 3 годин.
За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!). Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії.
За годину перед забором крові не можна палити.
У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води.
Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.
Що може впливати на результат?
У пацієнтів з первинними або вторинними імунодефіцитними станами для виявлення аскаридозу необхідно використовувати весь спектр доступної лабораторної діагностики, тому що в цьому випадку титр Ascaris lumbricoides, IgG, може бути заниженим.
При клінічній картині аскаридозу та негативних результатах дослідження рекомендується повторити через 2-3 тижні, тому що на самому початку захворювання результат може бути помилково негативним.
Синоніми
Аскарідоз
Антитела класса IgG к антигенам аскарид, специфические антитела класса IgG к аскаридозу, серологический маркер аскаридоза
Antiascaris lumbricoides, IgG, ascaris specific antibodies, IgG
Що означають результати? Референтні значення
Позитивний результат:
Інфікування аскаридами.
Негативний результат:
Референтні значення:
<0.9 - негативний
0.9-1.1 - сумнівний
>1.1 - позитивний
Хто призначає дослідження?
Лікар загальної практики, терапевт, інфекціоніст, гастроентеролог, хірург
