Мікоплазмоз (Mycoplasma pneumoniae), IgG

Mycoplasma pneumoniae відносяться до класу мікоплазм, займаючи проміжне положення між вірусами, бактеріями та найпростішими. Паразитуючи на клітинних мембранах, вони викликають захворювання респіраторного тракту у дітей віком від 4 років і дорослих.

Мікоплазмові пневмонії (іноді їх називають "атипові пневмонії") становлять до 15-20% від усіх випадків позалікарняної пневмонії. Іноді можуть призводити до цілих епідемій, особливо у дітей шкільного віку і у закритих групах населення, як у військових. Джерелом інфекції є як хворі, так і носії. Зараження відбувається повітряно-краплинним шляхом, інкубаційний період триває 2-3 тижні. Симптоми мікоплазмової інфекції бувають різними. У більшості випадків захворювання протікає у легкій формі та супроводжується кашлем, нежиттю, болем у горлі, що зберігаються протягом кількох тижнів. При поширенні інфекції на нижні дихальні шляхи виникають головний біль, інтоксикація, лихоманка, біль у м'язах. Найбільш важко переносять пневмонію маленькі діти, а також люди з ослабленою імунною системою, наприклад, хворі на ВІЛ.

Постановка діагнозу "мікоплазмова інфекція" часто викликає труднощі, тому використовується кілька методів дослідження, провідну роль у яких відіграють серологічні реакції.

У відповідь на інфікування Mycoplasma pneumoniae імунна система виробляє специфічні імуноглобуліни: IgA, IgM та IgG.

Виробництво імуноглобулінів класу G Mycoplasma pneumoniae починається не відразу після інфікування, приблизно через 2-4 тижні, але триває протягом тривалого періоду (року і більше).

Наявність імуноглобулінів класу G до Mycoplasma pneumoniae в крові свідчить про гостре або перенесене в минулому захворювання, хронічний запальний процес або реінфекцію.

Для чого призначають дослідження?

• Для підтвердження поточного захворювання (у тому числі реінфікування), спричиненого Mycoplasma pneumoniae;

• Для диференціальної діагностики мікоплазмової пневмонії та інших інфекційних захворювань дихальних шляхів, наприклад, пневмоній, викликаних стрептококами або стафілококами.

• Для діагностики мікоплазмової інфекції при хронічних запальних захворюваннях дихальних шляхів.

Метод дослідження

Імуноферментний аналіз (ІФА)

Біоматеріал дослідження

Кров (сироватка)

Як правильно підготуватися до дослідження?

1. Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин.

2. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!). Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії.

3. За годину перед забором крові не можна палити.

4. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води.

5. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.

Що може впливати на результат?

• На результати аналізу можуть вплинути порушення імунної системи, аутоімунні захворювання, ВІЛ.

• Інфекційні захворювання, викликані мікоплазмами інших видів, уреаплазмою, здатні призводити до хибнопозитивного результату.

Синоніми 

Мікоплазмоз

Антитела класса IgG к Mycoplasma pneumoniae, иммуноглобулины класса G к Mycoplasma pneumoniae

M. pneumoniae Antibodies, IgG, Mycoplasma pneumoniae Specific IgG, Anti-Mycoplasma pneumoniae-IgG

Що означають результати? Референтні значення

Причини негативного результату:

• відсутність інфікування,

• надто ранній термін інфікування, коли не виробилася імунна відповідь.

Причини позитивного результату:

• поточна або перенесена мікоплазмова інфекція,

• хронічна мікоплазмова інфекція,

• реінфекція Mycoplasma pneumoniae (за відсутності IgM).

Референтні значення:

Негативний

Сумнівний

Позитивний 

Хто призначає дослідження?

Педіатр, терапевт, інфекціоніст, пульмонолог.