Кір – висококонтагіозне захворювання. Раніше, до повсюдної вакцинації, вона була однією з найпоширеніших дитячих інфекцій (переважно серед дітей дошкільного та шкільного віку). Передача вірусу відбувається повітряно-краплинним шляхом. Спочатку вірус розмножується в слизовій оболонці, що супроводжується помірною віремією. Потім із кров'ю потрапляє у лімфоїдну тканину, в якій активно розмножується, особливо у моноцитах. Після цього відбувається широке поширення вірусу, що збігається з продромальним періодом (підвищення температури, нездужання). У цей час (9-10 доба від моменту зараження) вірус виявляється практично у всіх тканинах, особливо в епітелії дихальних шляхів та лімфоїдної тканини. З'являється кашель, нежить, кон'юнктивіт, підвищується температура. Протягом наступних 5–6 діб, хворі найбільш заразні. Під час появи характерного висипу (приблизно на 14 добу) репродукція вірусу знижується, до 16-ї доби вірус вже може не виявлятися. У цей час у крові виявляються специфічні антитіла. З появою висипу симптоми досягають максимуму, найважчий стан відзначається на 2 - 4 добу, коли висипання охоплює все тіло. Нерідко висип супроводжується головним болем, блюванням, болями в животі, проносом та болями в м'язах.
Виражене збільшення лімфовузлів і селезінки, що у перші дні хвороби, може зберігатися кілька тижнів. У гострій стадії хвороби та після зникнення висипу можуть розвиватися вторинні ускладнення, пов'язані з інвазією гнійних бактерій у дихальні шляхи. Можливий розвиток середнього отиту або бронхопневмонії. Найважчі ускладнення кору – ураження центральної нервової системи (паненцефаліт).
У людей, що перехворіли на кір, розвивається довічний імунітет. Вакцинація живої протикорової вакциною також забезпечує стійкий імунітет, інактивованою – на 6–18 місяців. У зрілому віці імунітет проти кору (внаслідок перенесеного захворювання чи вакцинації) мають практично всі. Кір у вагітних зустрічається рідко, може викликати передчасні пологи, мимовільний аборт, мертвонародження. Однак вад розвитку плода не спостерігається. Новонароджені діти у матерів, які мають імунітет проти кору, захищені від інфекції материнськими антитілами, що пройшли в їх кров через плаценту, аж до 6-7-місячного віку після народження. Починаючи з другого півріччя життя сприйнятливість дітей до захворювання зростає.
У відповідь на проникнення вірусу організм починає продукувати антитіла.
Антитіла IgM можна виявляти в крові вже з четвертого-сьомого дня захворювання, а максимальною їх кількість стає через 2 тижні. Після чого антитіла IgM поступово замінюються антитілами IgG, що забезпечують тривалий імунітет - у 99% випадків захист від вірусу довічний.
Для чого призначають дослідження?
Діагностика кору при прояві клінічної картини захворювання
Метод дослідження
Імуноферментний аналіз (ІФА)
Біоматеріал дослідження
Кров (сироватка)
Як правильно підготуватися до дослідження?
Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин.
За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!). Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії.
За годину перед забором крові не можна палити.
У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води.
Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.
Що може впливати на результат?
Неправдиві результати визначення антитіл IgM можна отримати при хронічному активному гепатиті, інфекційному мононуклеозі, системному червоному вовчаку.
Синоніми
Кір
Антитела класса IgM к вирусу кори, иммуноглобулины класса M к Measles Virus
MV Antibodies, IgM, Measles Virus Specific IgM, Anti-Measles Virus IgM
Що означають результати? Референтні значення
Підвищений рівень свідчить про гостру корову інфекцію.
Знижений рівень говорить про відсутність інфікування вірусом кору, або ранній термін проведення дослідження. За наявності симптоматики лабораторне дослідження потрібно повторити через 1-2 тижні.
Референтні значення:
<0.8 - негативний
0.8-1.0 - сумнівний
>1.0 - позитивний
Хто призначає дослідження?
Педіатр, терапевт, інфекціоніст, дерматолог
