Chlamydia trachomatis, IgG, – це антитіла (імуноглобуліни, фактори імунітету), що виробляються при хламідійній інфекції.
Хламідійна інфекція, або хламідіоз, - це сукупність захворювань, що викликаються мікроорганізмами з роду хламідія.
Хламідії – різновид бактерій. Їх особливістю є те, що у процесі свого еволюційного розвитку вони втратили ряд функцій обміну речовин, необхідних для самостійної життєдіяльності, і можуть розмножуватися лише усередині інших біологічних клітин. У зв'язку з цим вони класифікуються як внутрішньоклітинні паразити.
Життєвий цикл хламідій складається із двох фаз. Перша фаза – позаклітинна, коли хламідії знаходяться у спороподібній формі та називаються елементарними тільцями (вони нечутливі до антибіотиків). Після проникнення всередину клітини хламідії перетворюються на ретикулярні тільця – біологічну форму, яка активно розмножується; у цей період хламідії чутливі до антибактеріальної терапії. Така особливість пояснює схильність даного виду інфекції до тривалої хронічної течії.
Захворювання у людини викликає чотири види хламідій, одним із них є Chlamydia trachomatis. Цей вид має кілька різновидів (серотипів), кожен із яких схильний до пораження того чи іншого органу. Chlamydia trachomatis інфікує певні види клітин, що покривають слизову оболонку сечівника, внутрішню поверхню шийки матки у жінок, задню стінку глотки, слизову оболонку прямої кишки, кон'юнктиви очей, а також дихальних шляхів у дітей у перші місяці їх життя.
Інфікування хламідіями відбувається в результаті прямого контакту слизових оболонок із збудником, зазвичай під час незахищеного статевого акту. Новонароджені можуть заражатись під час проходження пологових шляхів.
Інкубаційний період з моменту зараження до появи перших симптомів захворювання триває від 7 до 20 днів і більше. Іноді видимі ознаки не розвиваються. Це або безсимптомне носійство, або випадки, коли симптоми захворювання непомітні, але при цьому структури та функції тканин повільно порушуються (персистуюча форма захворювання).
У жінок хламідійна інфекція найчастіше протікає у вигляді запалення каналу шийки матки, звідки воно переходить у порожнину матки та маткові труби. Запалення маткових труб (сальпінгіт) є найпоширенішим ускладненням хламідіозу і може призводити до непрохідності маткових труб і в результаті до безпліддя або трубної вагітності. Особливість хламідіозу придатків матки полягає у схильності до відсутності специфічних симптомів хвороби та тривалого перебігу. У деяких випадках інфекція поширюється вище на органи черевної порожнини.
У чоловіків хламідіоз може проявлятися як запалення сечовипускального каналу (уретрит), сім'явивідних проток (епідідиміт). Іноді відбувається запалення передміхурової залози (простатит).
Від 5 до 20% вагітних жінок мають хламідійну інфекцію каналу шийки матки. Приблизно половина дітей, які народжуються у них, інфікується під час пологів. У половини з інфікованих дітей розвивається хламідійний кон'юнктивіт, 10% хворіє на запалення легенів.
При статевих контактах хламідійна інфекція може викликати гостре запальне захворювання – венеричну лімфогранульому. У міру розвитку захворювання збільшуються лімфатичні вузли та порушується самопочуття. Надалі можливі ускладнення, пов'язані зі змінами у статевих органах та прямій кишці.
Інфікування хламідіями супроводжується виробництвом в організмі антитіл (імуноглобулінів): IgM, IgA, IgG. Продукція кожного з них пов'язана з певною стадією інфекційного процесу, так що за їхньою появою та кількістю в крові можна судити про стадію захворювання.
Антитіла класу IgМ з'являються на початковому етапі (через 5 днів з моменту інфікування), раніше інших імуноглобулінів. Наявність IgМ за відсутності інших видів антитіл (IgA, IgG) вказує на первинне інфікування хламідіями, яке відбулося не більше 2 тижнів тому. Особливу цінність ця властивість IgМ має при діагностиці хламідіозу у новонароджених дітей, оскільки антитіла цього виду проникають крізь плацентарний бар'єр в організм дитини з крові матері. Це означає, що IgМ можуть з'явитися в організмі дитини лише внаслідок початку активного інфекційного процесу. Через 2-3 місяці з моменту інфікування антитіла IgМ зникають із кровотоку незалежно від того, проводиться терапія захворювання чи ні. Таким чином, відсутність IgМ на тлі високої концентрації IgA та IgG вказує на те, що захворювання протікає понад 2-3 місяці.
Для чого призначають дослідження?
Для виявлення первинного інфікування хламідіозом.
З метою діагностики хламідіозу у новонароджених дітей.
Для визначення стадії захворювання, що виникло в результаті інфікування хламідіями, що вимагає негайного лікування.
Для ухвалення рішення про доцільність проведення антибактеріальної терапії.
Метод дослідження
Імуноферментний аналіз (ІФА)
Біоматеріал дослідження
Кров (сироватка)
Як правильно підготуватися до дослідження?
Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин.
За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!). Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії.
За годину перед забором крові не можна палити.
У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води.
Що може впливати на результат?
Негативний результат аналізу можна отримати, якщо минуло менше двох тижнів від початку інфекційного процесу.
Синоніми
Хламідіоз
Антитела класса IgМ к Chlamydia trachomatis, иммуноглобулины класса М к возбудителю хламидиоза
Anti-Chlamydia tr.-IgМ, Chlamydia tr. Antibodies, IgМ
Що означають результати? Референтні значення
Результати аналізу свідчать про наявність чи відсутність гострого інфекційного процесу, час його виникнення/рецидиву, і навіть, чи є захворювання наслідком первинного інфікування чи загостренням хронічної патології.
Причини позитивного результату:
інфікування хламідіозом відбулося менше двох тижнів тому (якщо при цьому результат аналізу на IgА та IgG негативний);
загострення хронічної хламідійної інфекції (якщо результат аналізу на IgG позитивний).
Причини негативного результату:
відсутність інфікування хламідіями (якщо при цьому результати аналізу на IgА та IgG також негативні);
інфікування відбулося менше ніж 5 днів тому;
інфікування хламідіями відбулося понад 2-3 місяці тому (якщо при цьому результат аналізу на IgG позитивний).
Референтні значення:
<0.9 - негативний
0.9-1.1 - сумнівний
>1.1 - позитивний
Хто призначає дослідження?
Лікар загальної практики, терапевт, акушер-гінеколог, педіатр, неонатолог, інфекціоніст
