Кашлюк є гострою антропонозною бактеріальною інфекцією, однією з характерних ознак якої є тривалий нападоподібний спастичний кашель. Збудником є Bordetella pertussis, паличка Борде–Жангу, нерухома дрібна грамнегативна коккобацила, що відноситься до суворих аеробів. Інфекція передається повітряно-краплинним шляхом. Джерелом інфекції є хвора людина з будь-якою формою інфекційного процесу.
Мікроорганізм B.pertussis має складну антигенну структуру. Основними антигенними мішенями для специфічних антитіл є кашлюковий токсин, поверхневий білок – філаментозний гемаглютинін, білок зовнішньої мембрани пертактин, ліпополісахарид, поверхневі білки – аглютиніногени. Залежно від присутності в бактеріальній клітині аглютиногенів 2-го та 3-го класу виділяють чотири серотипи B.рertussis. Крім описаних, в антигенну структуру B.pertussis входять гемаглютиніни, аденілатциклазагемолізин.
У перебігу захворювання виділяють такі періоди: інкубаційний (тривалістю від 3 до 14 днів, в середньому 7-8 днів), катаральний (від 5-8 до 11-14 днів), пароксизмальний, або спазматичний (від 2-3 до 6-8) тижнів та більше), період зворотнього розвитку, або ранньої реконвалесценції (від 2 до 8 тижнів), та реконвалесценції (від 2 до 6 місяців). Найбільш характерними для кашлюку є прояви, що характеризують пароксизмальний період захворювання. До них відносяться сухий спастичний кашель, що має нападоподібний перебіг, цианоз носогубного трикутника, акроцианоз, можливе блювання, слабкість, температура тіла переважно нормальна. У клінічному аналізі крові може відзначатися лейкоцитоз, відносний та абсолютний лімфоцитоз. При тяжкому перебігу захворювання можливий розвиток ускладнень: порушення мозкового кровообігу, втрата свідомості, судоми, емфізема легень та середостіння, ателектази, кровотечі, грижі, приєднання вторинної інфекції з розвитком бронхіту, пневмонії, плевриту, отиту, медіастініту. Слід зазначити, що найтяжче захворювання протікає у дітей раннього віку. Воно характеризується більш коротким інкубаційним, тривалим пароксизмальним періодами, розвитком тяжких наслідків та ускладнень. У дорослих людей та осіб після попередньої вакцинації кашлюк може протікати у легкій, атиповій чи стертій формі.
Діагностика кашлюку заснована на епідеміологічних, клінічних даних та результатах змін лабораторних показників. У клінічній лабораторній діагностиці кашлюку застосовують кілька методів: бактеріологічний метод виявлення зростання колоній збудника, серологічний метод, спрямований на визначення антитіл до антигенів B.pertussis, метод полімеразної ланцюгової реакції – виявлення генетичного матеріалу збудника кашлюку. Діагноз ставиться під час підтвердження хоча б одним із зазначених методів.
Серологічне обстеження дозволяє виявляти в сироватці специфічні антитіла, спрямовані до антигенів збудників B.рertussis. Серологічну діагностику кашлюку доцільно застосовувати не раніше другого тижня захворювання, оптимальними є терміни з 3-го по 6-й тиждень захворювання.
При первинному інфікуванні збудником B.рertussis з другого тижня від появи клінічних симптомів захворювання починають синтезуватися антитіла класів IgA та IgM. Далі на 3-4-му тижні захворювання починається синтез антитіл класу IgG, досягаючи максимального рівня до 6-8-го тижня і далі поступово знижуючись. Після перенесеної інфекції у зв'язку з формуванням стійкого та напруженого імунітету антитіла класу IgG можуть виявлятись у низькій концентрації протягом кількох десятиліть. Для діагностики поточної та перенесеної інфекції необхідно виявлення антитіл класу IgG до B.рertussis у парних сироватках, з інтервалом не менше двох тижнів, у середньому через 2-4 тижні. При виявленні антитіл рекомендується оцінка результатів у динаміці з метою контролю за активністю інфекційного процесу на фоні лікування.
Для чого призначають дослідження?
Для серологічної лабораторної діагностики кашлюку, спричиненого збудником Bordetella pertussis;
для діагностики поточної інфекції, викликаної Bordetella pertussis, починаючи з 3-4 тижня від появи перших клінічних симптомів захворювання;
для діагностики перенесеної інфекції, спричиненої Bordetella pertussis;
для діагностики поточної чи перенесеної інфекції у дітей, не вакцинованих проти кашлюку;
для діагностики поточної або перенесеної інфекції у вакцинованих дітей та дорослих за ознаками вираженої сероконверсії;
для оцінки ефективності проведеної вакцинації проти кашлюку.
Метод дослідження
Імуноферментний аналіз (ІФА)
Біоматеріал дослідження
Кров (сироватка)
Як правильно підготуватися до дослідження?
Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин.
За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!). Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії.
За годину перед забором крові не можна палити.
У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води.
Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.
Що може впливати на результат?
Синоніми
Кашлюк
Коклюш
Bordetella pertussis
Що означають результати? Референтні значення
Причини позитивного результату:
кашлюк;
поточна або перенесена інфекція, спричинена збудником Bordetella pertussis;
імунна відповідь після вакцинації;
легкі, стерті або атипові форми кашлюку за відсутності типових клінічних проявів.
Причини негативного результату:
відсутність кашлюку;
неефективна вакцинація проти кашлюку;
ранні терміни інфікування та відсутність синтезу специфічних антитіл;
відсутність чи зниження імунної відповіді;
зниження імунологічної відповіді після вакцинації;
хибнонегативні або неспецифічні результати.
Референтні значення:
<0.8 - негативний
0.8-1.2- сумнівний
>1.2-позитивний
Хто призначає дослідження?
Інфекціоніст, педіатр, пульмонолог, оториноларинголог, терапевт, лікар загальної практики.
