Вірус Епштейна - Барр відноситься до вірусів людського герпесу 4 групи. Він схильний вражати В-лімфоцити та викликає у людини гостре захворювання – інфекційний мононуклеоз, а також пов'язаний з розвитком назофарингеальної карциноми, лімфоми Беркітта, хвороби Ходжкіна, волосистої лейкоплакії та В-клітинної лімфоми.
Вірус поширений у всьому світі. У деяких країнах до 95% населення у віці 40 років раніше були інфіковані ним і мають антитіла. Інфекція передається зі слиною. Пік захворюваності відзначається у ранньому дитячому віці, а також у підлітковому періоді.
Через епітелій рота, горла та слинних залоз вірус потрапляє в кровотік і проникає у В-лімфоцити, стимулюючи їх розмноження. Внаслідок цього збільшуються мигдалики, лімфатичні вузли, селезінка. При нормальному клітинному імунітеті інфіковані В-лімфоцити та вірус видаляються з крові та симптоми захворювання поступово зникають. Вірус Епштейна - Барр, як і інші герпес-віруси, здатний переходити до латентної інфекції. Його генетичний матеріал може зберігатися у невеликій кількості В-лімфоцитів і здатний до безсимптомної реактивації. При дефектах клітинного імунітету, ВІЛ, терапії імуносупресорами вірус Епштейна – Барр небезпечний онкологічними захворюваннями (наприклад, В-клітинною лімфомою, назофарингеальною карциномою).
У багатьох випадках первинна інфекція протікає безсимптомно або з помірно вираженим фарингітом та тонзилітом. Симптоми інфекційного мононуклеозу виявляються у 35-50% інфікованих.
Інкубаційний період захворювання становить 4-6 тижнів. У продромальний період інфекція проявляється болями у м'язах, стомлюваністю, загальним нездужанням. Потім приєднуються лихоманка, біль у горлі, збільшення лімфатичних вузлів, селезінки та іноді печінки. У деяких випадках з'являється висип на руках та тулуб. Симптоми зберігаються 2-4 тижні.
З початком прояву симптомів у крові виявляються атипові мононуклеари (> 10 % лімфоцитів) та показники порушення функції печінки.
Основні антигени вірусу Епштейна – Барр, яких визначаються антитіла: антиген вірусного капсиду (VCA), ранній антиген (ЕA) і нуклеарний антиген (EBNA).
Антигени EBNA виявляються у ядрах всіх клітин, змінених під впливом вірусу Епштейна – Барр. Їх знаходять у пухлинних клітинах з лімфоми Беркітта, назофарингеальної карциноми. Антитіла anti-EBNA рідко присутні в крові під час гострої інфекції, їхня кількість збільшується під час одужання від інфекційного мононуклеозу і потім досягає стабільного рівня через 3-12 місяців. У крові антитіла до нуклеарний антигену вірусу виявляються в середньому через 2-4 місяці після захворювання та можуть зберігатися все життя.
Відсутність anti-EBNA за позитивних anti-VCA класу IgМ вказує на первинне інфікування вірусом Епштейна – Барр. Підвищені титри IgG до капсидного антигену за відсутності anti-EBNA через 4 тижні після перших симптомів захворювання також свідчать про первинну інфекцію.
При позитивному anti-EBNA підвищення рівня anti-ЕА може бути пов'язане із загостренням латентної інфекції. Однак одночасна наявність даних імуноглобулінів у крові не завжди свідчить про зв'язок стану пацієнта в момент обстеження з вірусом Епштейна – Барр. Це пов'язано з тим, що антитіла можуть виявлятися протягом декількох років після перенесеної інфекції, а вірус іноді реактивується без будь-яких симптомів.
Діагностика інфекції, викликаної вірусом Епштейна - Барр, не може грунтуватися тільки на підвищеній кількості антитіл anti-ЕBNA класу IgG, оскільки вони можуть визначатися і у здорових, але раніше перехворіли на інфекційний мононуклеоз.
Одночасне визначення антитіл до ранніх антигенів, капсидного білка та нуклеарного антигену дозволяє виявити інфекцію, спричинену вірусом Епштейна – Барр, та визначити, чи є вона поточною, недавньою чи давно перенесеною.
Для чого призначають дослідження?
Для діагностики інфекційного мононуклеозу.
Для диференціальної діагностики захворювань, симптоми якого схожі на інфекційний мононуклеоз.
Для виявлення загострення хронічної інфекції, спричиненої вірусом Епштейна – Барр.
Для моніторингу деяких онкологічних захворювань (лімфоми Беркітта, назофарингеальної карциноми), пов'язаних із вірусом Епштейна Барр.
Метод дослідження
Хемілюмінесцентний імуноаналіз (CLIA).
Біоматеріал дослідження
Кров (Сироватка)
Як правильно підготуватися до дослідження?
Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!).
Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії. За годину перед забором крові не можна курити. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.
Що може впливати на результат?
Нема даних.
Синоніми
Вірус Епштейна-Барр (нуклеарний антиген, EBNA), антитіла IgG.
Антитела класса IgG к ЯА вируса Эпштейна – Барр, иммуноглобулины класса G к ядерному антигену вируса инфекционного мононуклеоза, anti-ЕBNA класса IgG, IgG-EBNA-антитела.
EBV-NA Antibodies, IgG, Antibodies to Epstein-Barr Virus Nuclear Antigen, IgG, EBNA Antibodies, IgG, EBNA-IgG Ab.
Що означають результати?
Причини позитивного результату:
інфекційний мононуклеоз (у період одужання чи пізніше);
перенесена інфекція, спричинена вірусом Епштейна – Барр (більше 2-4 місяців після захворювання);
хронічна інфекція, спричинена вірусом Епштейна – Барр;
новоутворення, пов'язані з вірусом Епштейна - Барр (лімфома Беркітта, назофарингеальна карцинома).
Причини негативного результату:
відсутність вірусу Епштейна – Барр;
інкубаційний, продромальний чи гострий період інфекційного мононуклеозу;
багаторічний період після перенесеного інфекційного мононуклеозу;
деякі імунодефіцити з порушеною освітою антитіл.
Референтні значення:
<0,9 негативний
0,9-1,0; сумнівний
> =1,1; позитивний.
Хто призначає дослідження?
Інфекціоніст, педіатр, лікар загальної практики, терапевт, онколог.
