Вірус Епштейна – Барр – це широко поширений вірус сімейства Herpesviridae, що вражає переважно B-лімфоцити, а також Т-лімфоцити та епітеліальні клітини. Він передається повітряно-краплинним шляхом. Пік захворюваності посідає 15-25 років.
Перший контакт людини з вірусом відбувається, як правило, у дитячому віці та призводить до розвитку латентної безсимптомної або малосимптомної інфекції. У дорослих вірус Епштейна – Барр є причиною інфекційного мононуклеозу, який у більшості хворих супроводжується лихоманкою, інтоксикацією, збільшенням лімфовузлів, піднебінних та глоткових мигдаликів. Нерідко збільшується печінка, селезінка, з'являються петехії на слизовій оболонці верхнього неба. Інфекційний мононуклеоз може ускладнюватися розривом селезінки, а також гепатитом, панкреатитом, пневмонією, гемолітичною анемією, тромбоцитопенією, апластичною анемією, міокардитом, синдромом Гійєна – Барре, енцефалітом, менінгітом.
Вірус зберігається в невеликих кількостях у клітинах пам'яті. Вірусоносіями є близько 90% дорослих людей. Персистенція вірусу в В-лімфоцитах і клітинах епітелію триває протягом усього життя, так що при зниженні імунітету (наприклад, при ВІЛ або імуносупресивній терапії після трансплантації органів) може відбуватися реактивація інфекції, що сприяє розвитку лімфопроліферативних захворювань (у тому числі лімфо назофарингеальної карциноми або (найчастіше) інфекційного мононуклеозу.
У відповідь інфікування імунною системою виробляються різні специфічні противірусні антитіла. У гострій стадії інфекції першими в крові виявляються IgM до капсидного білка (VCA) вірусу, які досягають максимальної концентрації у плазмі крові на 3-му тижні захворювання та зникають до 4-6-го тижня. Пізніше з'являються IgG до капсидного білка, що досягають максимуму на 2-4-му тижні захворювання, потім їх концентрація знижується, але вони все одно зберігаються протягом усього життя. При реактивації інфекції титри цих антитіл, як правило, зростають. Антитіла до ранніх антигенів виявляються на гострій стадії інфекції та зникають через 3-6 місяців від початку захворювання, проте у 20% інфікованих вони можуть визначатися протягом кількох років. Антитіла до ядерного антигену вірусу (EBNA) на гострій стадії інфекції, як правило, не виявляються, з'являються в крові не раніше 6-8 тижня захворювання (частіше через 2-4 місяці після появи перших симптомів) і зберігаються протягом усього життя.
Отже, аналіз антитіла дозволяє як виявити інфекцію, викликану вірусом Епштейна – Барр, а й визначити її стадію.
Для чого призначають дослідження?
Для підтвердження поточного чи перенесеного інфекційного мононуклеозу.
Для оцінки сприйнятливості до інфекції, що викликається вірусом Епштейна – Барр (до інфекційного мононуклеозу).
Метод дослідження
Хемілюмінесцентний імуноаналіз (CLIA).
Біоматеріал дослідження
Кров (Сироватка)
Як правильно підготуватися до дослідження?
Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!).
Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії. За годину перед забором крові не можна курити. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.
Що може впливати на результат?
Нема даних.
Синоніми
Вірус Епштейна-Барр (капсидний антиген, VCA), антитіла IgG.
Антитела класса IgG к капсидному белку вируса Эпштейна – Барр (Epstein Barr Virus, EBV), иммуноглобулины класса G к капсидному белку вируса Эпштейна – Барр.
Anti-Epstein-Barr viral capsid antigens IgG, Epstein Barr Virus (EBV), VCA-IgG, Anti-EBV (VCA) IgG, EBV-IgG anti-VCA.
Що означають результати? Референтні значення
Причини позитивного результату:
наявність активного імунітету внаслідок раніше перенесеної інфекції (поряд з виявленням антитіл до ядерного антигену (EBNA) та відсутністю IgM до капсидного антигену (VCA) вірусу Епштейна – Барр);
поточний або недавно перенесений інфекційний мононуклеоз (у поєднанні з виявленням IgM до капсидного антигену (VCA) та антитіл до ранніх антигенів (EA-D) вірусу Епштейна – Барр);
реактивація вірусу Епштейна – Бар.
Причини негативного результату:
відсутність інфекції, спричиненої вірусом Епштейна – Барр (IgM до капсидного антигену (VCA) вірусу Епштейна – Барр не виявляються); якщо є підозра на інфекцію, доцільним є повторне визначення IgG через 2-4 тижні;
ранні стадії інфекційного мононуклеозу (за умови, що виявляється підвищення рівня IgM до капсидного антигену (VCA) вірусу Епштейна – Барр) – повторити дослідження в динаміці через 14 днів;
низький вміст вірусу Епштейна – Барр у крові;
відсутність імунної відповіді або слабка імунна відповідь до вірусу Епштейна – Барр внаслідок порушень імунної системи (IgM до капсидного антигену (VCA) вірусу Епштейна – Барр не виявляються).
Референтні значення:
0 – 2.0 негативний
>2.0 позитивний
Хто призначає дослідження?
Інфекціоніст, педіатр, ЛОР, гематолог, терапевт, лікар загальної практики.
