Helicobacter pylori – це різновид мікроорганізмів, які можуть інфікувати слизову оболонку шлунка та/або дванадцятипалої кишки та за певних обставин здатні викликати гастрит, дуоденіт, виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки, а також злоякісні пухлини. Назва "хелікобактер пілорі" дослівно перекладається як "спіралеподібна бактерія, яка мешкає в воротарі шлунка".
Значення хелікобактер пілорі у розвитку захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки доведено порівняно недавно. Довгий час вважалося, що в умовах кислого середовища шлунка бактерії існувати не можуть. Інтенсивні дослідження у цій галузі було розпочато на початку 80-х років XX століття. До теперішнього часу вже накопичено велику кількість даних із цієї проблеми, а терапія гастритів та виразкової хвороби шляхом усунення хелікобактеріозу – загальновизнана практика.
Хелікобактеріоз є найпоширенішою інфекцією у всьому світі. Вважається, що носіями хелікобактер пілорі є 60% населення планети. Разом з тим у країнах, що розвиваються, рівень поширеності цієї інфекції значно вищий (до 100 % дорослого населення), ніж у розвинутих державах (20-65 %), що пов'язується з впливом санітарно-гігієнічних умов проживання людей.
Інфікування здебільшого відбувається у дитячому віці, збудник передається від людини до людини. Присутність інфекції у батьків – це фактор підвищеного ризику зараження дітей. Разом з тим лише у невеликої частини інфікованих осіб можуть розвинутись явні симптоми захворювання, і це може статися через значний проміжок часу (місяці та роки) після інфікування.
Після влучення в шлунок хелікобактер пілорі впроваджується в шар слизу, що покриває стінку шлунка, і проникає в її глибину до клітин слизової оболонки. Там бактерії починають виробляти аміак та ферменти, що розщеплюють шлункову слиз. Аміак знижує кислотність шлункового соку, що рефлекторно посилює його утворення та виділення шлунком. Руйнування слизу призводить до порушення її шару, що захищає слизову оболонку від самоперетравлення, результатом чого є хімічне пошкодження шлункової стінки. Крім того, хелікобактер пілорі продукує специфічні токсини, які викликають імунну реакцію з боку організму, а також структурні зміни та загибель клітин стінки шлунка та/або дванадцятипалої кишки. Сукупність всіх цих факторів призводить до запалення, а у тяжчих випадках – до виразок.
Проте чіткого взаємозв'язку між наявністю інфекції та тяжкістю захворювання немає, а в багатьох випадках якихось ознак порушення здоров'я зовсім не спостерігається. В даний час це пояснюється тим, що хелікобактер пілорі буває декількох різновидів, які мають різну здатність викликати захворювання, - від дуже агресивних до майже нешкідливих. Крім того, мають значення різні додаткові фактори, які можуть сприяти ослабленню організму та створенню сприятливих умов для розвитку захворювання: особливості харчування, зниження імунітету, хронічна перевтома та ін.
Захворювання може проявлятися болем, відчуттям тяжкості в області шлунка після їжі, нудотою, печією, неприємним та/або кислим присмаком у роті та/або запахом із рота, відрижкою кислим.
Розвиток інфекційного процесу супроводжується імунною реакцією із боку організму. Один із проявів імунного захисту – накопичення в крові специфічних імуноглобулінів (антитіл): IgA та IgG. Лабораторний аналіз сироватки крові на дані антитіла використовується у комплексній діагностиці хелікобактеріозу.
IgA виявляються через 2-3 тижні після інфікування та, можливо, кілька наступних років. Таким чином, виявлення IgA говорить про інфікування хелікобактеру пілорі. Відсутність зниження титрів IgA з часом є ознакою незнижувальної активності інфекційного процесу. Крім того, IgA відповідальні за імунний захист у місці інфекційного процесу (місцевий імунітет). У зв'язку з цим вважається, що рівень IgA залежить від ступеня тяжкості запалення у стінці шлунка/дванадцятипалої кишки. Успішне лікування супроводжується зниженням рівня IgA, що робить можливим з аналізу судити про результативність терапії, що проводиться.
Для чого призначають дослідження?
Для діагностики хелікобактер пілорі серед інших методів дослідження при симптомах гастриту та/або виразковій хворобі шлунка.
Щоб визначити ступінь тяжкості спричинених хелікобактеріозом інфекцій та/або запального процесу у стінці шлунка та/або дванадцятипалої кишки.
Щоб оцінити ефективність лікувальних заходів, що проводяться при хелікобактерній інфекції.
Для діагностики хелікобактеріозу у групах підвищеного ризику з метою проведення профілактичного лікування.
Метод дослідження
Імуноферментний аналіз (ІФА)
Біоматеріал дослідження
Кров (сироватка)
Як правильно підготуватися до дослідження?
Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин.
За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!). Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії.
За годину перед забором крові не можна палити.
У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води.
Що може впливати на результат?
Негативний результат можна отримати, якщо минуло менше 2 тижнів від початку інфекційного процесу до дослідження.
Синоніми
Антитіла класу IgA до H. Pylori
Антитела класса IgA к H. Pylori, иммуноглобулины класса A к возбудителю хеликобактериоза
IgA H. pylori Antibodies, IgA
Що означають результати? Референтні значення
Причини позитивного результату:
Причини негативного результату:
Референтні значення:
<0.9 - негативний
0.9-1.1 - сумнівний
>1.1 - позитивний
Хто призначає дослідження?
Лікар загальної практики, терапевт, гастроентеролог, педіатр.
