B. burgdorferi відноситься до групи спірохет і викликає у людини кліщовий бореліоз (хвороба Лайма).
Людина заражається, якщо її вкусив кліщ, який сам був інфікований B. burgdorferi. Іксодові кліщі, переносники бореліозу, - це найпоширеніша група кліщів, у помірному поясі Північної півкулі вони зустрічаються повсюдно. Найчастіше зараження людей відбувається в період активності кліщів – навесні та влітку.
Інкубаційний період бореліозу становить кілька тижнів. На ранніх стадіях можуть спостерігатися такі симптоми: втома, озноб, головний біль. Також при бореліоз іноді виникає характерний висип - мігруюча еритема (кільцеподібне почервоніння шкіри, яке поступово розширюється). Якщо хворобу не лікувати, то можуть виникнути серйозні проблеми: біль у суглобах, менінгіт, оніміння кінцівок, параліч лицьового нерва, розлад пам'яті та (у рідкісних випадках) ураження очей та серця. Лікування хвороби, як правило, є ефективним.
При інфікуванні лімфоцити людини починають виробляти антитіла – спеціальні білки (імуноглобуліни), які мають нейтралізувати бактерії. Імуноглобуліни M (IgM) з'являються у крові першими, через кілька днів після зараження. Однак виявити їх вдається зазвичай на пізніших термінах (через 2-3 тижні). Приблизно через 6 тижнів концентрація антитіл досягає максимуму і потім поступово зменшується. Антитіла іншого типу – імуноглобуліни G (IgG) – з'являються зазвичай трохи пізніше та присутні у крові довше.
Антитіла класу IgG починають виявлятися на 4–6 тижні після інфікування, максимальна кількість IgG-антитіл синтезується через 2–3 місяці після появи ранніх симптомів захворювання.
Титри антитіл IgG дещо знижуються через 2–4 місяці після успішної антимікробної терапії, але продовжують виявлятися і циркулюють у крові тривалий час (від кількох місяців до кількох років).
Разом з тим, антитіла класу IgG часто не виявляються на ранній, локалізованій стадії захворювання або при рано призначеній антимікробній терапії.
До кліщового бореліозу не виробляється протективний імунітет – у людей, які ним перехворіли, можливе повторне зараження через кілька років.
Для чого призначають дослідження?
Метод дослідження
Імуноферментний аналіз (ІФА).
Біоматеріал дослідження
Кров (Сироватка)
Як правильно підготуватися до дослідження?
Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!).
Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії. За годину перед забором крові не можна курити. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.
Що може впливати на результат?
Інші інфекції здатні призводити до хибно-позитивного результату: сифіліс, лептоспіроз, зворотний тиф, ВІЛ, мононуклеоз та аутоімунні розлади. У цьому титр буває як високим, і низьким.
Застосування антибіотиків. У цьому випадку перед складанням аналізу слід проконсультуватися з лікарем.
Синоніми
Бореліоз (Borrelia burgdorferi), антитіла IgM.
Антитела класса IgM к Borrelia burgdorferi, иммуноглобулины класса M к возбудителю боррелиоза (болезни Лайма, клещевого боррелиоза, лайм-боррелиоза).
Anti-Borrelia burgdorferi IgM, B. burgdorferi antibodies, IgM, Lyme Disease antibodies (IgM).
Що означають результати? Референтні значення
Причини негативного результату
Бореліозу немає. Інфекція відсутня.
Нещодавнє інфікування. Якщо зараження відбулося нещодавно, то рівень антитіл може бути занадто низьким, так що його не вдалося виміряти. Якщо є серйозна підозра на бореліоз, необхідно провести додаткові дослідження.
Причини позитивного результату
Референтні значення:
<0.8-негативний
0.8-1.2-сумнівний
>1.2-позитивний.
Хто призначає дослідження?
Лікар загальної практики, терапевт, інфекціоніст, невропатолог, ревматолог.
