У ході дослідження визначається концентрація у крові пов'язаної та не пов'язаної з білками фракції основного гормону щитовидної залози – тироксину. Це один із найважливіших тестів для оцінки функції щитовидної залози, проте його результати залежать від кількості білків, що зв'язують тироксин у плазмі крові, що не дозволяє визначити концентрацію біологічно активної фракції гормону. Основними білками, що зв'язують тироксин у плазмі, є альбуміни. Від їх кількості залежить співвідношення вільної та пов'язаної фракції тироксину та опосередковано активність гормону. Тироксин становить близько 90% загальної кількості гормонів, що виділяються щитовидною залозою.
Найчастіше цей аналіз призначається разом із дослідженням концентрації тиреотропного гормону – регулятора функції щитовидної залози та вільної фракції тироксину.
Щитовидна залоза контролює обмін речовин та інтенсивність споживання енергії організмом. Вона працює за механізмом зворотного зв'язку з гіпофізом. Гіпофіз виділяє тиреотропін (ТТГ) у відповідь зниження концентрації тироксину, стимулюючи цим щитовидну залозу до вироблення гормонів. Коли рівень тироксину підвищується, гіпофіз починає виробляти менше тиреотропного гормону та секреція щитовидної залози тироксину знижується.
Якщо щитовидна залоза неспроможна виробляти достатньо тироксину чи тиреотропного гормону на її стимуляції виробляється недостатньо, виникають симптоми гипотиреоза. У таких хворих збільшується маса тіла, сохне шкіра, підвищується стомлюваність, вони стають дуже чутливими до холоду, у жінок порушується менструальний цикл. Коли щитовидна залоза виділяє підвищені кількості тироксину, обмінні процеси в організмі та вироблення у клітинах енергії посилюються, що призводить до гіпертиреозу. Прискорене серцебиття, занепокоєння, втрата ваги, порушення сну, тремтіння в руках, сухість і почервоніння очей, набряклість обличчя – основні симптоми цього захворювання.
Найбільш поширена причина порушення балансу тиреоїдних гормонів – аутоімунні ураження залози. Найбільш поширені з них – Базедова хвороба (викликає гіпертиреоз) та тиреоїдит Хашимото (гіпотиреоз). Ускладненнями гіпер- та гіпотиреозу є рак щитовидної залози, тиреоїдит. Вплив цих захворювань на функцію щитовидної залози можна з'ясувати шляхом аналізу на тироксин.
Для чого призначають дослідження?
Для діагностики порушень функції щитовидної залози.
Для контролю над лікуванням захворювань щитовидної залози.
Для діагностики причин жіночої безплідності.
Для діагностики вродженого гіпотиреозу.
Метод дослідження
ІХЛА (імунохемілюмінісцентний аналіз)
Обладнання - автоматичний імунохемілюмінісцентний аналізатор Maglumi
Біоматеріал дослідження
Кров (Сироватка)
Як правильно підготуватися до дослідження?
Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!).
Важливо!
Виключити прийом стероїдних та тиреоїдних гормонів за 48 годин до дослідження (за погодженням із лікарем).
Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії. За годину перед забором крові не можна курити. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.
Що може впливати на результат?
Рівень тироксину здатні підвищувати такі препарати: аміодарон, левотироксин, пропранолол, пропілтіоурацил, аспірин, даназол, фуросемід, тамоксифен, вальпроєва кислота.
Анаболічні стероїди, фенітоїн, карбамазепін, тиреостатики, клофібрат, препарати літію, метадон, октреотид.
Синоніми
Тироксин (Т4 загальний)
Общий Т4, тетрайодтиронин.
Thyroxine, Total T4, Free T4.
Що означають результати? Референтні значення
Причини підвищення рівня Т4:
дифузний токсичний зоб,
тиреоїдит,
аденома щитовидної залози,
ТТГ-незалежний тиреотоксикоз,
ожиріння,
післяпологова дисфункція щитовидної залози,
захворювання нирок,
хронічна патологія печінки (гепатит, цироз та ін.),
гепаринотерапія.
Причини зниження рівня Т4:
первинний гіпотиреоз,
ендемічний зоб,
аутоімунний тиреоідит,
резекція щитовидної залози,
вторинний гіпотиреоз,
тиреотропінома,
запальні процеси в галузі гіпофізу та гіпоталамуса,
нестача йоду,
білкова недостатність (виснаження),
отруєння свинцем,
героїнова наркоманія,
прийом оральних контрацептивів
Референтні значення:
Діти 1 - 23 місяці: 52 - 118;
Діти 2 - 12 років: 52 – 111;
Підлітки 13 - 20 років: 49 – 127;
Дорослі: 52 - 127 нг/мл.
Хто призначає дослідження?
Ендокринолог, терапевт, педіатр, гінеколог, невролог, хірург.
