Цитологічне дослідження відбитків та пунктатів кісткового мозку (1 локалізація)
Цитологічне дослідження відіграє у діагностиці багатьох захворювань, насамперед злоякісних новоутворень. Метод дозволяє оцінити якісні та кількісні зміни клітин, а також виявити наявність поза- та внутрішньоклітинних включень та мікроорганізмів.
Досліджуватися можуть пунктати та зіскрібки різних органів та тканин, у тому числе и пунктатів кісткового мозку. Найбільше значення має цитологічний аналіз пунктатів, отриманих при тонкоігольній аспіраційній біопсії (ТАБ) щитовидної залози, лімфовузлів, а також при плевральній, перикардіальній пункції, пункції порожнини суглоба та порожнини живота.
Морфологічне дослідження кісткового мозку з диференційним підрахунком 500 клітин (мієлограма).
Для чого призначають дослідження?
Дослідження призначається пацієнтам з підозрою на гематологічну патологію.
Метод дослідження
Мікроскопія.
Біоматеріал дослідження
Препарати кісткового мозку (скельця).
Як правильно підготуватися до дослідження?
Набір кісткового мозку (пункцію) проводить лікар-гематолог.
Що може впливати на результат?
Розмір, локалізація та ступінь злоякісності пухлини.
Наявність значної домішки крові, слизу.
Синоніми
Цитологічне дослідження відбитків та пунктатів кісткового мозку.
Цитологическое исследование отпечатков и пунктатов костного мозга.
Цитологический мазок, мазок на цитологию.
Cytopathology: fine needle aspiration biopsy (FNAB), scrapings, Smear tests.
Що означають результати? Референтні значення
Виявлення патологічних ознак:
ознаки атипії та малігнізації – специфічна ознака злоякісних новоутворень;
багатоядерні клітини – специфічна ознака гранулематозного запалення (саркоїдозу, туберкульозу);
нейтрофіли – гостре запалення (інфекційний тиреоїдит, артрити);
акантолітичні клітини - справжня пухирчатка;
мікроорганізми (синовіальна рідина) - N. gonorrhoeae, St. aureus – септичний артрит;
мікроорганізми (плевральна рідина) – S. pneumoniae та ін. – емпієма плеври;
мікроорганізми (спинномозкова рідина) – S. pneumoniae, N. gonorrhoeae, E. coli та ін. – бактеріальний менінгіт.
Відсутність патологічних ознак:
норма;
матеріал неповноцінний (значна домішка крові, слизу, недостатня кількість клітин, товстий шар матеріалу та ін.).
Референтні значення:
Недиференційовані бласти – 0,1-1,0%, мієлобласти – 0,25-0,4%, про мієлоцити непрофільні 0,5-8,0%, мієлоцити 4,5-16,8%, мета мієлоцити 9,0-21,6%, паличкоядерні нейтрофіли – 14,0-33,0, сегментоядерні нейтрофіли – 13,0-27,0%. Про мієлоцити еозинофільні – 0-0,05%, мієлоцити еозинофільні – 0,5-4,0, мета мієлоцити еозинофільні – 0,3-4,0, паличкоядерні еозинофіли – 0,24-0,74%, сегментоядерні еозинофіли – 1,0—3,75%, базофільні гранулоцити – 0-0,25%, моноцити – 0,25-2,0, еритробласти – 0,5-6,0%, нормоцити базофільні – 1,44-3,44%, нормоцити поліхроматофільні – 7,49-11,21%, нормоцити оксифільні – 4,93-8,17%, лімфобласти – 0,04--1,2%, лімфоцити – 6,68-11,5%, плазматичні – 0,1-1,0%.
Хто призначає дослідження?
Онколог, хірург, пульмонолог, ревматолог, лікар загальної практики.