IgA (слина) \ N

Імуноглобуліни класу А – глікопротеїни, які синтезуються переважно плазматичними клітинами слизових оболонок у відповідь на місцеву дію антигену.

В організмі людини IgA існує у двох формах – сироваткової та секреторної. Час їхнього напівжиття – 6-7 діб. Секреторний IgA має димерну структуру та стійкий до впливу ферментів завдяки особливостям будови. Секреторний IgA знаходиться у сльозах, поті, слині, молоці та молозиві, секретах бронхів та шлунково-кишкового тракту та захищає слизові оболонки від інфекційних агентів. 80-90% циркулюючих у крові IgA складаються із сироваткової мономерної форми даного класу антитіл. IgA входять до фракції гамма-глобулінів та становлять 10-15 % від усіх імуноглобулінів крові.

Антитіла класу IgA є важливим фактором місцевого захисту слизових оболонок. Вони зв'язуються з мікроорганізмами і запобігають їх проникненню із зовнішніх поверхонь углиб тканин, посилюють фагоцитоз антигенів шляхом активації комплементу альтернативним шляхом. Достатній рівень IgA в організмі перешкоджає розвитку IgЕ-залежних алергічних реакцій. IgA не проникають через плаценту, але надходять до організму дитини з молоком матері під час годування.

Селективний дефіцит IgA є одним із найпоширеніших імунодефіцитів у популяції. Частота - 1 випадок на 400-700 чоловік. Ця патологія часто протікає безсимптомно. Дефіцит IgA може виявитися алергічними захворюваннями, рецидивуючими респіраторними або шлунково-кишковими інфекціями, нерідко асоціюється з аутоімунною патологією (цукровим діабетом, системним червоним вовчаком, ревматоїдним артритом, перніціозною анемією). Дефіцит IgA іноді поєднується з недостатнім рівнем IgG-2 та IgG-4, що призводить до більш виражених клінічних ознак імунодефіциту.

Для чого призначають дослідження?

1. Для оцінки місцевого гуморального імунітету.

2. Для діагностики імунодефіцитних станів

3. Для діагностики причин рецидивів бактеріальних, вірусних, грибкових та паразитарних інфекцій.

4. Для діагностики стану імунної системи при аутоімунних патологіях, захворюваннях крові та новоутвореннях.

Метод дослідження

Імуноферментний аналіз (ІФА).

Біоматеріал дослідження

Слина.

Як правильно підготуватися до дослідження?

Забір матеріалу здійснюється виключно в ранковий час. 

За 30 хв до забору матеріалу не вживати їжу та напої

Що може впливати на результат?

Фактори, що підвищують рівні імуноглобулінів у крові:

• інтенсивні фізичні вправи;

• імунізація у попередні 6 місяців;

• лікарські препарати (карбамазепін, хлорпромазин, декстран, естрогени, препарати золота, метилпреднізолон, пероральні контрацептиви, пеніциламін, фенітоїн, вальпроєва кислота).

Фактори, що знижують рівні IgA у крові:

• вагітність;

• ниркова недостатність, нефротичний синдром (у зв'язку із втратою білка);

• опіки;

• ентеропатії, що супроводжуються втратою білка;

• імуносупресанти, цитостатики;

• опромінення.

Синоніми 

IgA (слина).

Секреторный иммуноглобулин А.

Immunoglobulin A; IgA

Що означають результати? Референтні значення

Причини підвищення рівня IgA у сироватці:

• гострі та хронічні бактеріальні, грибкові та паразитарні інфекції шкіри, органів дихання, кишечника, урогенітального тракту;

• новоутворення (карциноми, ендотеліоми);

• хронічна патологія печінки (цироз, алкогольна хвороба печінки);

• системні захворювання сполучної тканини (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, васкуліти);

• хвороба Шейнляйн - Геноха (геморагічний васкуліт);

• мієломна хвороба (значне підвищення IgA);

• середземноморська лімфома тонкої кишки;

• портальний цироз та інші захворювання печінки;

• хронічний лімфолейкоз;

• лімфоми;

• моноклональна гаммапатія;

• хвороба Вальденстрему;

• муковісцидоз;

• синдром Віскотта - Олдріча.

Зниження рівня IgА вказує на недостатність місцевого гуморального імунітету і може бути первинним (вродженим) або вторинним (набутим).

Причини зниження рівня IgА у сироватці та стану, асоційовані з дефіцитом даного класу антитіл:

• фізіологічна гіпогаммаглобулінемія у дітей віком 3-6 місяців;

• спадковий дефіцит (селективний дефіцит IgA);

• загальний варіабельний імунодефіцит;

• агаммаглобулінемія;

• гіпогамаглобулінемія;

• лейкоз;

• целіакія;

• гіпер-IgM-синдром;

• видалення селезінки;

• СНІД;

• хронічний кандидоз шкіри та слизових;

• атаксія-телеангіектазія;

• дефіцит субкласів IgG;

• лямбліоз;

• хронічні захворювання органів дихання;

• спадкова атаксія-телеангіектазія;

• запальні захворювання товстої кишки;

• нефротичний синдром.

Референтні значення:

40.0 - 170.0 мкг/мл.

Хто призначає дослідження?

Імунолог, інфекціоніст, гематолог, онколог, ревматолог.