Альфа-Амілаза панкреатична

Амілаза — травний фермент, який здатний розщеплювати вуглеводи.

Найбільша кількість амілази міститься в слинних і підшлунковій залозах.

Амілаза, яка виробляється в підшлунковій залозі,— панкреатична амілаза (P-тип) — входить до складу панкреатичного соку. З підшлункової залози панкреатичний сік, що містить ліпазу, через панкреатичний протік потрапляє в дванадцятипалу кишку, де допомагає переварити їжу.

Амілаза слинних залоз — слинна амілаза (S-тип) — здійснює переварювання крохмалю їжі в ротовій порожнині.

У нормі в крові циркулює невелика кількість амілази. Водночас близько 60 % становить слинна амілаза (S-тип), а решта 40 % — панкреатична амілаза.

Коли відбувається пошкодження підшлункової залози, як при панкреатиті, або якщо панкреатичний протік блокується каменем або пухлиною, панкреатична амілаза (P-тип) починає в більших кількостях потрапляти в кровотік. Підвищення активності слинної амілази при цьому не відбувається.

Невеликі кількості амілази утворюються також в яєчниках, кишечнику і скелетній мускулатурі.

Для чого призначають дослідження

Для діагностики панкреатиту в післяопераційному періоді, коли підвищена активність загальної амілази. Також при підозрі на патологію слинних залоз, яєчників або бронхів.

Підвищення активності панкреатичної амілази в крові без зміни активності слинної амілази служить підтвердженням патології підшлункової залози. Наприклад, при гострому панкреатиті її активність в крові може збільшуватися до 90 % від загальної активності амілази.

Метод дослідження

Кінетичне колориметричне визначення.

Біоматеріал дослідження

Кров (сироватка)

Обладнання для дослідження

Beckman Coulter AU480

Як правильно підготуватися до дослідження

• Натще (8–12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 3–4 годин.
• За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген тощо), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє — тільки за погодженням з лікарем!).
• Якщо відмовитися від прийому ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії.
• За годину перед забором крові не можна палити.
• У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води.
• Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.

Що може впливати на результат?

1. До збільшення активності панкреатичної амілази іноді веде хронічна ниркова недостатність.
2. Підвищений холестерин може служити причиною заниженої активності панкреатичної амілази.
3. Прийом інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), кортикостероїдів, оральних контрацептивів, діуретиків, НПЗП, наркотичних анальгетиків.

Синоніми

P-ізофермент амілази, альфа-амілаза панкреатична, P-амілаза, P-тип амілази. P-изофермент амилазы, альфа-амилаза панкреатическая, P-амилаза, P-тип амилазы. Pancreatic alpha-amylase, pancreatic AML, P-type amylase, P-type alpha-amylase, amylase isoenzymes, amylase isoforms.

Що означають результати? Референтні значення

13.0–53.0 Од/л.

Інтерпретація результатів аналізу на панкреатичну амілазу проводиться з урахуванням оцінки загальної активності амілази в крові або сечі. Якщо загальна активність амілази підвищена, а активність панкреатичної амілази знижена, то ураження підшлункової залози малоймовірно і потрібно виключення патології яєчників, кишківника, бронхів або інших органів.

Причини підвищення активності панкреатичної амілази:

1. Гострий панкреатит. При цьому захворюванні активність панкреатичної амілази може бути значно вищою за норму і становитиме більший відсоток від активності загальної амілази. Проте у деяких хворих на гострий панкреатит амілаза може підвищуватися незначно або навіть залишатися в нормі. Взагалі, активність амілази не відображає тяжкості ураження підшлункової залози при панкреатиті. Наприклад, при масивному панкреатиті іноді відбувається загибель більшості клітин, що виробляють цей фермент, тому його активність може бути не змінена.
2. Хронічний панкреатит. При ньому активність амілази спочатку помірно підвищена, проте потім може знижуватися і приходити в норму в міру збільшення ураження підшлункової залози.
3. Декомпенсація цукрового діабету — діабетичний кетоацидоз як через високий рівень цукру, так й з-за супутнього залучення в патологічний процес підшлункової залози.
4. Травма підшлункової залози.
5. Рак підшлункової залози.
6. Закупорка (каменем, рубцем) панкреатичного протоки.
7. Гострий апендицит, перитоніт.
8. Перфорація (прорив) виразки шлунка.
9. Гострий холецистит — запалення жовчного міхура.
10. Кишкова непрохідність.
11. Розрив аневризми аорти.

Причини зниження активності панкреатичної амілази:

1. Зниження функції підшлункової залози.
2. Муковісцидоз (кістозний фіброз) підшлункової залози.
3. Видалення підшлункової залози.

Хто призначає дослідження?

Лікар загальної практики, терапевт, гастроентеролог, хірург.