Тестостерон загальний (слина) \ N

Тестостерон відноситься до групи стероїдних гормонів, які синтезуються в спеціалізованих клітинах кори надниркових залоз, яєчників, плаценти, головного мозку і необхідні для нормального функціонування репродуктивної системи і підтримки гомеостазу організму. Тестостерон є основним чоловічим статевим гормоном і синтезується в основному (95%) в клітинах Лейдіга, розташованих в сім'яниках. Синтез гормону знаходиться під контролем лютеїнізуючого гормону (ЛГ), який специфічно зв'язується з рецептором ЛГ, розташованим в плазматичній мембрані клітин Лейдіга у чоловіків і фолікулярних клітинах яєчників у жінок, і регулює процес стероїдогенезу.

У крові гормон циркулює в зв’язаній та вільній формі. Близько 60% тестостерону зв'язано з глобуліном, що зв'язує статеві гормони (sex hormone binding globulin, SHBG), близько 50% пов'язано неміцними зв'язками з альбуміном крові. Частка вільного тестостерону становить 2-3%. Спорідненість тестостерону з SHBG в 1000 разів сильніше, ніж з альбуміном.

Біологічно активною формою є вільна, не пов'язана з білками фракція гормону. Саме з цією формою пов'язують біологічні ефекти тестостерону, оскільки тільки вільна фракція здатна проникати в клітини. Вільний тестостерон проникає в клітини через плазматичну мембрану шляхом пасивної, або полегшеної, дифузії. У тканинах м'язів, нирок, кісткового мозку діє сам тестостерон. У цитоплазмі багатьох клітин-мішеней андроген-органів (простата, придаток яєчка, шкіра) є фермент 5-альфа-редуктаза, під дією якого тестостерон перетворюється в більш активну форму - 5-альфа-дигідротестостерон. Андрогенна активність його вище, ніж самого тестостерону, приблизно в 1,5-2 рази. Ще один, не менш важливий шлях метаболізму тестостерону - перетворення його в естрогени (естрадіол) під впливом ферменту ароматази в молочних залозах, головному мозку, м'язової і жирової тканини.

У чоловіків рівень тестостерону підвищується в пубертатному періоді, потім спостерігається поступове помірне, але прогресивне зниження виробництва тестостерону починаючи з 55-60 років (за різними даними, з 40 років). Рівень гормону в плазмі крові коливається протягом доби. Максимум концентрації спостерігається в ранкові години (6.00-8.00), мінімум у вечірні години (20.00-22.00). Секреція тестостерону також має циркадний ритм.

Восени концентрація тестостерону підвищується. У жінок максимальна концентрація тестостерону визначається в лютеїновій фазі і в період овуляції. У вагітних жінок концентрація тестостерону наростає до III триместру, перевищуючи майже в 3 рази концентрацію у невагітних жінок. У період менопаузи концентрація тестостерону знижується.

Тестостерон надає анаболічні ефекти на м'язову тканину, сприяє дозріванню кісткової тканини, стимулює утворення шкірного сала залозами шкіри, бере участь в регуляції синтезу ліпопротеїнів в печінці, модулює синтез ендорфінів ("гормонів радості"), інсуліну, визначає розподіл жиру, підсилює продукцію еритроцитів. У чоловіків забезпечує формування статевої системи за чоловічим типом, розвиток чоловічих вторинних статевих ознак у пубертатному періоді, активує статевий потяг, сперматогенез і потенцію, відповідає за психофізіологічні особливості статевої поведінки, збільшує сперматогенез і розвиток передміхурової залози. Відповідає за сексуальний потяг (лібідо) як у чоловіків, так і у жінок. У жінок бере участь в механізмі регресії фолікула в яєчниках і в регуляції рівня гонадотропних гормонів гіпофіза.

Надмірна секреція тестостерону в дитячому віці викликає передчасне статеве дозрівання у хлопчиків і маскулінізацію у дівчаток. У дорослих жінок надмірне виробництво тестостерону призводить до різного ступеня вірилізації, включаючи гірсутизм, акне, дуже жирну шкіру, олігоаменорею або безпліддя, різкий набір ваги або труднощі з схудненням, випадіння волосся, зміни або різкі перепади настрою, в тому числі депресію, дратівливість, агресію . Високі рівні тестостерону у чоловіків зазвичай протікають безсимптомно. Точні причини для помірно підвищених значень тестостерону часто залишаються неясними. Загальні причини вираженого підвищення тестостерону включають генетичний стан (наприклад, вроджена гіперплазія наднирників), пухлини яєчок і яєчників, а також зловживання тестостероном або гонадотропінами у спортсменів.

Зниження тестостерону у жінок викликає незначні симптоми. Вони можуть включати деяке зниження лібідо і неспецифічні зміни настрою. У чоловіків це призводить до часткового або повного гіпогонадизму. Оскільки поступове зниження рівня тестостерону пов'язане з одночасним збільшенням рівнів SHBG, біодоступний тестостерон може знижуватися більш значно, ніж загальний тестостерон, викликаючи неспецифічні симптоми, подібні до тих, які спостерігаються у жінок з дефіцитом тестостерону.

Дослідження концентрації біодоступного тестостерону є кращим тестом, оскільки він більш точно відображає загальний біоактивний тестостерон, особливо у літніх чоловіків, у яких спостерігаються не тільки підвищені рівні SHBG, але рівень альбуміну також може варіюватися в залежності від супутніх захворювань.

Для чого призначають дослідження?

• Для уточнення причин передчасного статевого розвитку і затримки пубертатного періоду у хлопчиків.

• Для виявлення причин імпотенції та безпліддя у чоловіків.

• Для діагностики тестостеронпродукуючих пухлин статевих залоз.

• З метою диференціальної діагностики синдрому полікістозних яєчників, андрогенсекретуючих пухлин та інших причин вірилізації у жінок.

• Для моніторингу рівня тестостерону при антиандрогенній терапії у хворих на рак простати (фармакологічна кастрація).

• Для виявлення причин вугрового висипу.

• Для діагностики гіпоталамогіпофізарних порушень, оцінки функції ендокринної системи організму.

• У ситуаціях, коли знижений ГЗСГ (глобулін, що зв'язує статеві гормони) (гипотиреоїдизм, надлишок андрогенів, ожиріння)

• Для уточнення статі новонароджених з неоднозначними статевими ознаками.

Метод дослідження

Імуноферментний аналіз (ІФА)

Біоматеріал дослідження

Слина.

Як правильно підготуватися до дослідження?

1. Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин.

2. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!). Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії.

3. За годину перед забором крові не можна палити.

4. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води.

5. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.

Що може впливати на результат?

• Порушення преаналітичного етапу: чищення зубів, використання зубочистки, зубної нитки, проведення маніпуляцій, що травмують слизову оболонку ротової порожнини протягом 3 годин до збору біоматеріалу. 

• Забір біоматеріалу при наявності кровоточивості ясен і травми слизової оболонки ротової порожнини.

Синоніми 

Тестостерон загальний

Общий тестостерон, стероидный андрогенный гормон

Testosterone, total testosterone

Що означають результати? Референтні значення

Підвищення значень

У обох статей:

• прийом таких препаратів, як даназол, дегідроепіандростерон, фінастерин, флутамід, гозерелін (в перший місяць лікування), левоноргестрел, міфепристон, моклобемід, нілутамід, фенітоїн, ріфампін, тамоксифен;

• надмірні фізичні навантаження.

У чоловіків:

• пухлини яєчок і надниркових залоз;

• вроджена гіперплазія і дисфункція кори надниркових залоз (супроводжує дефіцит ферментів 21- або 11-гідроксилази);

• раннє статеве дозрівання у хлопчиків;

• синдром Іценко - Кушинга;

• синдром Рейфенштейна;

• прийом лікарських препаратів, таких як гонадотропін, нафарелін.

У жінок:

• гірсутизм, вирилізація;

• синдром полікістозних яєчників;

• оваріальні пухлини;

• пухлини надниркових залоз, гіперплазія надниркових залоз;

• синдром Іценко - Кушинга;

• прийом лікарських препаратів, таких як правастатин, пероральні контрацептиви.

Зниження значень

У чоловіків:

• частковий або повний гіпогонадизм.

Гіпергонадоторопний гіпогонадизм (первинний)

Рівні лютеїнізуючого гормону (ЛГ) і фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) підвищені. Супроводжується зниженням як біодоступного/вільного рівня тестостерону, так і загального. Спостерігається при:

• синдромі Клайнфелтера;

• фемінізації яєчок;

• тестикулярной травмі або ішемії (орхідектомія), крипторхізмі;

• аутоімунні захворювання.

Гіпогонадотропний гіпогонадизм ( "вторинний" - обумовлений пошкодженням гіпофіза; "третинний" - викликаний змінами на рівні гіпоталамуса). Спостерігається зниження рівня ЛГ і ФСГ:

• синдром Каллмана і Прадера - Віллі;

• вроджений гіпопітуїтаризм;

• гіпофізарні або гіпоталамічні пухлини;

• Гіперпролактинемія;

• травма, опромінення голови.

У жінок:

при первинній або вторинної оваріальній недостатності

Референтні значення:

чоловіки: 0.2 - 1.16 пг\мл

жінки: 0.03 - 0.47 пг\мл

Хто призначає дослідження?

Ендокринолог, андролог, гінеколог.