Пролактин присутній в крові в трьох формах: 85% - у вигляді мономера (monoprolactin), це найбільш активна форма пролактину, 10% - у формі димера (big prolactin), і близько 5% являє собою комплекс мономера пролактину і імуноглобуліну G, званий макропролактин (big-big prolactin), ця форма найбільша (її молекулярна вага становить близько 200 кД), проте найменш активна.
Пролактин (від англ. Promotion - "стимулювання", lactation - "лактація") утворюється в лактотрофах аденогіпофізу. Основною функцією цього гормону є забезпечення лактації жінки, що годує грудьми. Причому вагітність і лактація є єдиними станами, при яких стійке підвищення рівня пролактину є нормою, в інших випадках це порушення.
Регуляція синтезу пролактину забезпечується взаємодією з гормонами гіпоталамуса і статевими гормонами. В організмі здорової невагітної жінки і здорового чоловіка синтез і секреція пролактину пригнічені за рахунок впливу дофаміну, який виділяється клітинами гіпоталамуса, на лактотрофи аденогіпофіза. Якщо взаємозв'язок гіпоталамуса і гіпофіза порушений (наприклад, при пухлині або травмі головного мозку, що руйнують анатомічний зв'язок гіпоталамуса і гіпофіза, або при застосуванні медикаментів, які блокують рецептори дофаміну), лактотрофи синтезують пролактин, його концентрація в сироватці збільшується, що веде до гіперпролактинемії.
Рівень пролактину може підвищуватися при багатьох захворюваннях (наприклад, при гіпотиреозі, хронічної ниркової недостатності, ВІЛ). Найбільш частою причиною гіперпролактинемії у дорослих є доброякісна пухлина аденогіпофіза пролактинома. Пухлинні клітини пролактиноми мають значно менше рецепторів дофаміна і тому функціонують незалежно від гіпоталамуса. З іншого боку, як і у випадку з іншими доброякісними утвореннями, ці клітини здатні синтезувати нормальний пролактин. Так як синтез пролактину відбувається в автономному від гіпоталамуса режимі, виникає гіперпролактинемія. Як правило, рівень гіперпролактинемії залежить від розміру пролактиноми. При мікроаденомі (розмір пролактиноми менше 10 мм в діаметрі) рівень пролактину досягає 200-250 мг / л, в той час як при макроаденомах (більше 10 мм в діаметрі) - до 500 мг / л і вище. Хоча слід зазначити, що така залежність спостерігається не в усіх випадках.
В організмі жінки, яка годує грудьми, високий рівень пролактину пригнічує секрецію гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРГ) гіпоталамуса, порушує циклічну секрецію статевих гормонів і забезпечує відсутність овуляції практично на весь термін лактації. Підвищена кількість пролактину в організмі невагітної жінки також пригнічує ГнРГ і функцію статевих залоз, що призводить до ановуляції, аменореї і, як підсумок, до безпліддя. Тривале порушення циклічної секреції статевих гормонів підвищує ризик остеопорозу та раку молочної залози у жінок. В організмі чоловіка придушення ГнРГ і зниження рівня тестостерону супроводжується зниженням лібідо і еректильною дисфункцією.
Частим проявом гіперпролактинемії (тільки у жінок) є галакторея, що виникає в результаті прямого впливу пролактину на клітини молочної залози. Пролактинома великих розмірів здавлює сусідні структури головного мозку, що може супроводжувати порушення зору (здавлення зорового перехрещення) і головний біль (підвищення внутрішньочерепного тиску).
Друга за частотою причина гіперпролактинемії - прийом ліків. Викликана їм гіперпролактинемія, як правило, не супроводжується значним підвищенням концентрації пролактину. Однак при прийомі рисперидону, фенотіазинів і метоклопраміду рівень пролактину може досягати більше 200 мг/л (для порівняння концентрація пролактину на пізніх термінах вагітності - 150-300 мг / л).
Особливістю макропролактинеміі є те, що діагностувати пролактиному вдається лише у 10-20% пацієнтів. Як правило, пролактиноми при макропролактинеміі є мікроаденомами. У зв'язку з цим такі симптоми, як порушення зору або головний біль, нехарактерні для макропролактинеміі. В іншому, в переважній кількості випадків макропролактинеміі причину підвищення концентрації пролактину виявити не вдається і макропролактинемія класифікується як ідіопатична.
Макропролактинемії властивий сприятливий перебіг. Навіть при стійкому збільшенні концентрації макропролактину симптоми захворювання не прогресують і, на відміну від справжньої гіперпролактинемії, не підвищується ризик розвитку таких ускладнень, як остеопороз і рак молочної залози.
При макропролактинеміі відзначається наявність аутоантитіл до пролактину, однак переконливих доказів підвищення ризику розвитку аутоімунних захворювань у таких пацієнтів немає.
Крім того, незважаючи на властиві макропролактинеміі особливості, розрізнити справжню гіперпролактинемію і макропролактинемію на підставі тільки клінічної картини не представляється можливим, тому всім пацієнтам з гіперпролактинемією необхідно вимірювати рівень макропролактину.
Для чого призначають дослідження?
- Для діагностики форми гіперпролактинемії, особливо коли при значному підвищенні концентрації пролактину специфічних симптомів немає.
- Для визначення необхідності лікування пацієнтів з гіперпролактинемією, а також для складання прогнозу захворювання.
- Для виключення макропролактинеміі як причини порушення менструального циклу.
- Для виключення макропролактинеміі як причини жіночого і чоловічого безпліддя.
Метод дослідження
Хемілюмінесцентний імуноаналіз (CLIA)
Біоматеріал дослідження
Кров (Сироватка)
Як правильно підготуватися до дослідження?
- Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин.
- За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!). Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії.
- За годину перед забором крові не можна палити.
- У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води.
- Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.
- Важливо: узгодити з лікарем день проходження дослідження відповідно до дня менструального циклу.
Що може впливати на результат?
Рівень макропролактину підвищується при вагітності, лактації, статевому акті, стресі, інтенсивних фізичних навантаженнях.
Синоніми
Макропролактин
Высокомолекулярный пролактин
Macroprolactin, macroPRL, big-big prolactin
Що означають результати? Референтні значення
Нефізіологічна гіперпролактинемія:
- пролактинома;
- інші пухлини аденогіпофіза (соматотропінома, нефункціонуюча пухлина гіпофіза);
- травма гіпоталамуса і аденогіпофіза (або операція на них);
- інші захворювання гіпоталамуса і аденогіпофіза (лімфоцитарний гіпофізит, саркоїдоз, кіста, метастази злоякісних пухлин);
- променева терапія пухлин головного мозку;
- хронічна ниркова недостатність;
- цироз печінки;
- гіпотиреоз.
Медикаментозна гіперпролактинемія (що виникла в результаті прийому тих чи інших препаратів):
- антипсихотичні препарати (рисперидон);
- комбіновані оральні контрацептиви (або їх раптова відміна);
- антидепресанти (амітриптилін, флуоксетин);
- антигістамінні препарати (циметидин, ранітидин);
- антигіпертензивні препарати (верапаміл);
- прокінетики (метоклопрамід).
Причини зниження рівня макропролактин:
- інфаркт гіпофіза;
- прийом бромокриптину, леводопи або дофаміну.
Референтні значення:
>60 - виявлено клінічно значимі рівні макропролактину
40-60 - сумнівний результат, рівномірний розподіл фракцій пролактину
<40 - гіперпролактинемія за рахунок фракції мономерного пролактину %
Хто призначає дослідження?
Ендокринолог, гінеколог, лікар загальної практики, уролог.
