Фосфоліпіди, антитіла IgM \ N
Аналіз на антифосфоліпідні антитіла необхідний для виявлення специфічних фосфоліпід-зв'язаних білків, які організм утворює проти самого себе внаслідок аутоімунної реакції на фосфоліпіди. Фосфоліпіди – невід'ємна складова частина клітин організму – входять до складу клітинних мембран та тромбоцитів. Вони, по суті, є молекулами жиру, які відіграють ключову роль у згортанні крові, хоча механізм їхнього впливу поки що залишається нез'ясованим. Антифосфоліпіди підвищують ризик порушень зсідання крові та утворення тромбів в артеріях та венах, що може призвести до інсультів та інфарктів.
Антифосфоліпідні антитіла також пов'язані з розвитком тромбоцитопенії (зниженням вмісту тромбоцитів у крові), з ризиком повторних викиднів (особливо у другій та останній третині вагітності), з передчасними пологами та з токсикозами на останніх стадіях вагітності (прееклампсією).
Присутність цих антитіл є частиною симптомокомплексу, який називається антифосфоліпідний синдром (АФС), або синдром Хьюза – Стовіна. Також до нього входять тромбози, акушерські патології (викидні, звичні невиношування вагітності), тромбоцитопенія. АФС може бути пов'язаний з іншими аутоімунними захворюваннями, особливо з системним червоним вовчаком (вторинний АФС), або розвиватися без супутніх патологій (первинний АФС).
Однак антифосфоліпідні антитіла часто з'являються в організмі і при таких аутоімунних розладах, як системний червоний вовчак, крім того, вони можуть спостерігатися і при ВІЛ-інфекції, деяких видах раку, прийомі ліків, наприклад фенотіазинів та новокаїнаміду. У зв'язку з цим визначення антикардіоліпінових антитіл є додатковим аналізом і саме по собі не є критерієм наявності АФС - діагностика АФС повинна бути комплексною і включати кілька клінічних показників.
Для чого призначають дослідження?
Для визначення причин тромботичної мікроангіопатії, повторюваної втрати плоду на пізніх стадіях вагітності, тромбоцитопенії і тривалого часу утворення тромбопластину.
Метод дослідження
Імуноферментний аналіз (ІФА).
Біоматеріал дослідження
Кров (Сироватка)
Як правильно підготуватися до дослідження?
Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!).
Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії. За годину перед забором крові не можна курити. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.
Що може впливати на результат?
Зрідка тест на антіфосфоліпіди призначається для допомоги у виявленні причин позитивної реакції на сифіліс. Реагенти, що використовуються для аналізу на сифіліс, містять фосфоліпіди, які можуть бути причиною хибнопозитивних результату у пацієнтів з антифосфоліпідних антитіл.
Кілька частіше аФЛ виявляються в осіб похилого віку.
Синоніми
Фосфоліпіди, антитіла IgM.
Антитела к фосфолипидам, IgM.
Antiphospholipid antibodies, APA, IgM.
Що означають результати? Референтні значення
Негативний результат:
Відсутність специфічних антитіл IgM;
Низький або помірний вміст антитіл:
наявність інфекції, прийом медичних препаратів, поява антитіл з віком - зазвичай ці концентрації розглядаються як незначні, проте їх показники повинні бути ретельно вивчені в поєднанні з іншими симптомами і клінічної інформацією.
Концентрація антифосфоліпідних антитіл вище середнього рівня, яка зберігається при повторному аналізі через 8-10 тижнів:
високий ризик тромбозів;
під час вагітності - високий ризик ускладнень вагітності (необхідність моніторингу показників системи гемостазу);
при певних клінічних ознаках - антифосфоліпідний синдром.
При виявленні антифосфоліпідних антитіл і постановці діагнозу "антифосфоліпідний синдром" є підвищений ризик розвитку рецидивної тромботичної ангіопатії, повторюваних викиднів і тромбоцитопенії. Однак показники цих аналізів не можуть точно передбачити ймовірності ускладнень, типу і тяжкості захворювання у конкретного пацієнта; окремі пацієнти схильні до різноманітних форм рецидивів хвороби, інші не мають жодних ускладнень.
Прикладом цього служать безсимптомні пацієнти з діагнозом "наявність антифосфоліпідних антитіл", який був поставлений після виявлення тривалого часу утворення тромбопластину, виробленого з іншої причини (наприклад, при медичному обстеженні перед хірургічною операцією), і безсимптомні літні пацієнти, у яких спостерігається вироблення антифосфоліпідних антитіл.
Референтні значення:
<10,0 - негативний Од\мл.
Хто призначає дослідження?
Ревматолог, гінеколог, гематолог.
