Транслокація t(14;18) BCL2 (ba probe) (FISH)
Транслокація t(14;18) BCL2 (ba probe) (FISH) — це молекулярно-цитогенетичне дослідження для виявлення структурних перебудов гена BCL2, розташованого в хромосомній ділянці 18q21.33. Аналіз виконують методом флуоресцентної гібридизації in situ (FISH) із використанням двоколірного зонда типу Break-Apart.
Найвідомішою перебудовою за участю BCL2 є транслокація t(14;18)(q32;q21), за якої ген BCL2 опиняється під впливом регуляторних ділянок локусу IGH — генів важких ланцюгів імуноглобулінів. Це призводить до підвищеного утворення білка BCL2, який пригнічує апоптоз — запрограмовану загибель клітин — і сприяє виживанню пухлинних В-лімфоцитів. Така транслокація характерна для більшості випадків класичної фолікулярної лімфоми.
Зонд Break-Apart виявляє перебудову BCL2, але не визначає конкретного гена-партнера злиття.
1. Клінічні показання до проведення дослідження
Дослідження призначають гематолог, онколог або лікар-патоморфолог у межах комплексної діагностики В-клітинних лімфом:
- Підозра на фолікулярну лімфому за результатами гістологічного та імуногістохімічного досліджень.
- Диференційна діагностика фолікулярної лімфоми з реактивною фолікулярною гіперплазією та іншими В-клітинними лімфомами.
- Уточнення діагнозу при нетипових або суперечливих морфологічних та імуногістохімічних результатах, зокрема коли експресія білка BCL2 не відповідає очікуваній.
- Діагностика дифузної великоклітинної В-клітинної лімфоми та інших агресивних В-клітинних лімфом — у поєднанні з дослідженням перебудов MYC та, за показаннями, BCL6.
Поєднані перебудови MYC і BCL2 мають значення для класифікації певних агресивних В-клітинних лімфом та оцінки їхнього прогнозу. Наявність лише перебудови BCL2 не є достатньою для встановлення діагнозу лімфоми з подвійною перебудовою — «double-hit».
2. Матеріал і вимоги до зразка
| Тип біоматеріалу | Парафіновий блок із тканиною пухлини (FFPE-блок) та контрольне гістологічне скло H&E. Також можна використовувати аспірат кісткового мозку, зібраний у пробірку з антикоагулянтом ЕДТА, за умови підтвердженого діагнозу лімфоми та наявності пухлинних клітин у матеріалі. |
| Обов'язковий супровід | Для гістологічного матеріалу надають контрольне скло H&E та копію патоморфологічного висновку. За відсутності контрольного скла можливість його виготовлення узгоджують із лабораторією. Для аспірату кісткового мозку додають висновок, що підтверджує діагноз лімфоми, та результати морфологічного дослідження та/або проточної цитометрії, що підтверджують наявність пухлинних клітин у зразку. |
| Вимоги до зразка | Вміст пухлинних клітин у зрізі повинен становити 50–100 клітин. Наявність вираженого некротичного компонента або аутолізу знижує інформативність аналізу. Для підготовки тканини рекомендована фіксація у 10% нейтральному забуференому формаліні. Для аспірату кісткового мозку: зразок повинен містити пухлинні клітини та достатню кількість збережених ядер, придатних для оцінювання FISH-сигналів. Кількість ядер для аналізу визначають відповідно до валідованої лабораторної методики. Низький вміст пухлинних клітин може обмежувати чутливість дослідження. |
| Транспортування | Доставка здійснюється при кімнатній температурі (+15…+25 °C). Парафіновий блок і контрольне гістологічне скло H&E транспортують у захисному пакуванні, яке запобігає механічному пошкодженню. Слід уникати перегрівання та впливу прямих сонячних променів. Аспірат кісткового мозку транспортують у герметично закритій пробірці з антикоагулянтом ЕДТА, у захисному пакуванні, яке запобігає пошкодженню пробірки та витіканню матеріалу. Маркування зразків має відповідати даним у направленні. Для аспірату в направленні зазначають дату й час забору. |
Критерії відбракування зразка
Зразок матеріалу може бути відхилено або оцінено як неінформативний через:
- Відсутність або недостатню кількість пухлинних клітин у наданому зрізі (50–100 клітин).
- Неадекватну первинну фіксацію тканини (використання формалінового розчину, тривала фіксація понад 48–72 години або гіпофіксація), що призводить до руйнування ДНК та високого рівня фонової автофлуоресценції.
- Проведення жорсткої декальцинації кісткових біоптатів із застосуванням концентрованих кислот (для кісткових сарком рекомендується використовувати м'які декальцинувальні розчини на основі ЕДТА).
- Відсутність маркування на блоці чи розбіжності з даними у бланку направлення. У такому випадку лабораторія проводить уточнення даних.
Клінічні обмеження
Дослідження виявляє перебудови в ділянці, яку охоплює зонд, і не визначає точкових мутацій BCL2 або рівня експресії білка BCL2. Деякі нетипові чи складні перебудови можуть потребувати додаткових молекулярних досліджень.
Результат «перебудову BCL2 не виявлено» не виключає фолікулярної або іншої В-клітинної лімфоми. Висновок оцінюють разом із морфологією, імуногістохімією та клінічними даними.
3. Як замовити дослідження
| 1 | Консультація Скористайтеся послугою Медико-генетичного консультування — лікар-генетик CSD LAB допоможе підібрати оптимальний тест саме для вашого клінічного випадку. |
| 2 | Оформлення замовлення У бланку зазначаються попередній патоморфологічний діагноз, локалізація пухлини та клінічна мета дослідження. |
| 3 | Отримання біоматеріалу Для дослідження тканини пацієнт або його представник отримує парафіновий блок і контрольне гістологічне скло в установі, де виконували патоморфологічне дослідження. Для дослідження аспірату кісткового мозку забір здійснюють у медичному закладі в пробірку з антикоагулянтом ЕДТА. |
| 4 | Передача матеріалу до лабораторії Контейнер із парафіновим блоком, склом та заповненим направленням (разом із копією первинного патоморфологічного висновку) передається до будь-якого лабораторного офісу або відправляється спеціалізованою логістичною службою. |
4. Результат і вплив на лікування
Результат надається у вигляді структурованого молекулярно-цитогенетичного звіту. У висновку зазначається підсумковий статус локусу: транслокацію BCL2 виявлено або не виявлено, а також наводиться кількість аберантних ядер (із відокремленими 5′- та 3′-сигналами) серед проаналізованих пухлинних клітин.
Виявлення перебудови BCL2 допомагає уточнити тип лімфоми. При агресивних В-клітинних лімфомах результат оцінюють у поєднанні зі статусом MYC та іншими діагностичними даними, що може впливати на оцінку ризику й вибір лікувальної тактики.
Сам по собі результат BCL2 FISH не визначає схему лікування. Рішення ухвалює гематолог або онколог після встановлення інтегрованого діагнозу.
5. Методологія та контроль якості (QC)
| Методологія | Флуоресцентна гібридизація in situ (FISH) на парафінових зрізах пухлинної тканини або препаратах аспірату кісткового мозку з використанням специфічних ДНК-зондів для дослідження перебудов за участю гена BCL2. |
| Аналітична процедура | Підготовку зразка проводять залежно від типу матеріалу. Для парафінових зрізів виконують депарафінізацію та підготовку тканини; для аспірату кісткового мозку — підготовку клітинних препаратів відповідно до валідованої лабораторної методики. Подальші етапи включають денатурацію ДНК, гібридизацію із зондами, відмивання та оцінювання сигналів за допомогою флуоресцентного мікроскопа. |
| Попередній контроль | Для гістологічного матеріалу лікар-патоморфолог оцінює контрольне скло H&E та маркує ділянку пухлинної тканини для дослідження. Для аспірату кісткового мозку генетик обирає ділянки препарату з добре збереженими, достатньо розділеними ядрами, придатними для оцінювання FISH-сигналів. Наявність пухлинних клітин у зразку підтверджують супровідними результатами досліджень. |
| Критерії оцінки | Зразок вважається позитивним, якщо відсоток ядер із розщепленими (Break-Apart) зеленим та червоним сигналами перевищує аналітичний поріг (зазвичай >10% від загальної кількості підрахованих ядер). |
Контроль якості
- Преаналітичний переконтроль: оцінка морфології ядер та відсутності значних інгібувальних артефактів фіксації.
- Внутрішній контроль: оцінка сигналів у непухлинних клітинах строми/судин (нормальний злитий жовтий сигнал або зближені червоний і зелений сигнали слугують контролем ефективності гібридизації).
- Експертна верифікація: підрахунок сигналів та остаточна інтерпретація результату виконуються кваліфікованим генетиком із відповідною спеціалізацією.
6. Суміжні тести та пакети
- Діагностична ІГХ 3 категорії складності (визначення органного походження метастазів карцином невизначеного походження (в будь-який орган), пухлини голови та шиї, легень, нирок, наднирників, печінки, підшлункової залози, утворення очеревини та середостіння, головного та спинного мозку; аденоми гіпофіза; визначення гістологічного типу недиференційованих злоякісних пухлин, лімфо- та мієлопроліферативної патології (лімфаденопатії, лімфоми Ходжкіна та неходжкінські, лімфоми шкіри, плазмоклітинні пухлини, мастоцитози, гістіоцитози, мієлопроліферативні захворювання), пухлини кісток, м’яких тканин (включаючи саркоми будь-яких органів, гастроінтестинальні стромальні пухлини, філоїдні пухлини грудної залози)
- Транслокація t(3;14) BCL6 (ba probe) (FISH)
- Транслокація MYC (FISH)
7. Для лікаря: корисні ресурси
- Alaggio R. et al. The 5th edition of the World Health Organization Classification of Haematolymphoid Tumours: Lymphoid Neoplasms. Leukemia. 2022;36:1720–1748 — класифікація фолікулярних та агресивних В-клітинних лімфом.
- Campo E. et al. The International Consensus Classification of Mature Lymphoid Neoplasms: a report from the Clinical Advisory Committee. Blood. 2022;140:1229–1253 — критерії класифікації зрілих лімфоїдних новоутворень.
- Large B-cell lymphoma: EHA Clinical Practice Guidelines for diagnosis, treatment, and follow-up. HemaSphere. 2025;9 — рекомендації щодо діагностики та лікування великоклітинних В-клітинних лімфом.