Комплекс №77 "Біохімія Фібромаксу" (глюкоза (сироватка), альфа -2 макроглобулін /α2M, гаптоглобін, гамма-глутаматтрансфераза (ГГТ) / GGT, аланінамінотрансфераза (АЛТ) / ALT, аспартатамінотрансфераза (АСТ) / AST, білірубін загальний, аполіпопротеїн А-1 / Apolipoprotein A -1, тригліцериди, холестерин) (без розрахунків та графіків) \ N
Фібромакс тест — це розрахунковий алгоритм, розроблений для точнішої діагностики порушень у печінці без необхідності проводити пункційну біопсію.
Фібромакс комплексно оцінює печінку: він включає відразу кілька під тестів для різних типів патології. Кожен із них розглядає свій аспект, чи то фіброз, чи то некротично-запальна активність, чи то стеатоз, чи то алкогольний стеатогепатит. Таким чином, тест фібромакс забезпечує глибоку багатопараметричну діагностику.
Показання для призначення
Фібромакс — сучасний неінвазивний спосіб комплексної оцінки стану печінки. Нижче перелічено основні випадки, коли це дослідження особливо актуальне:
- хронічний гепатит;
- метаболічні порушення;
- алкогольне ураження;
- контроль терапії;
- альтернатива біопсії.
Виконання фібромаксу дає змогу контролювати стан печінки в динаміці та своєчасно коригувати лікування. Цей тест особливо корисний у комплексі з іншими методами діагностики та спостереження.
Що входить до комплексного аналізу
Комплекс №77 «Біохімія Фібромаксу» — це пакет основних біохімічних тестів, необхідних для розрахунку FibroMax. Список включає:
- Альфа-2-макроглобулін — маркер, пов’язаний із запальним процесом і фіброзом.
- Гаптоглобін — білок, зміни рівня якого часто супроводжують гемолітичні процеси та патологічні стани печінки.
- Аполіпопротеїн A1 — ключовий компонент ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ). Його концентрація може знижуватися при хронічних захворюваннях печінки.
- Гамма-глутамілтрансфераза (ГГТ) — маркер гепатобіліарної системи: збільшення ГГТ типове для алкогольного ураження та низки інших патологій.
- Загальний білірубін — характеризує здатність печінки виводити продукти розпаду гемоглобіну. Підвищені значення можуть вказувати на застій жовчі або руйнування гепатоцитів.
- АЛТ (аланінамінотрансфераза) — фермент, що відображає пошкодження печінкових клітин. Його рівень особливо важливий для виявлення активності запального процесу.
- АСТ (аспартатамінотрансфераза) — поряд з АЛТ дає відомості про цитолітичний синдром, пов`язаний із загибеллю гепатоцитів.
- Глюкоза — нерідко підвищується за метаболічних розладів, пов’язаних із неалкогольним стеатогепатитом.
- Загальний холестерин і тригліцериди — дають змогу судити про стан ліпідного обміну та наявність прихованого або явного метаболічного синдрому.
Для коректного розрахунку також враховуються антропометричні дані (зріст, вага, стать, вік). Біохімія для фібромакса — це не просто набір окремих цифр, а комплексний алгоритм, що дає змогу обчислити фіброз, ступінь запалення, стеатоз і алкогольний/неалкогольний стеатогепатит.
За необхідності лікар може додатково рекомендувати аналізи для перевірки печінки або розширену діагностику, щоб підтвердити або уточнити результати.
Правила підготовки до дослідження
Щоб біохімічний аналіз фібромаксу був максимально точним, важливо виконати кілька нескладних рекомендацій:
- Здавати кров натщесерце — утримайтеся від вживання їжі протягом 8-12 годин до візиту в лабораторію. Воду можна пити в невеликій кількості.
- Уникати алкоголю — алкогольний напій напередодні дослідження може суттєво спотворити показники. Мінімальний термін утримання — доба перед тестом.
- Обмежити жирну та важку їжу — за 1-2 дні до візиту небажано зловживати жирними стравами, щоб не вплинути на ліпідний профіль і гепатобіліарні ферменти.
- Мінімізувати стрес і фізичні навантаження — інтенсивне тренування перед забором крові підвищує рівень деяких ферментів. Постарайтеся знизити активності за 24 години до дослідження.
- Поінформувати про ліки — якщо ви приймаєте медикаменти (особливо ті, що впливають на печінку або ліпідний обмін), розкажіть про це лікарю. У деяких випадках курс може бути тимчасово скоригований.
Комплекс №77 «Біохімія Фібромаксу» — це точний, безпечний і комплексний підхід до діагностики різних патологій печінки. Його головне завдання — визначити ступінь фіброзу, активність запалення, присутність стеатозу і ймовірність алкогольного або неалкогольного стеатогепатиту.
Аналіз фібромакс дає змогу уникнути зайвих ризиків, пов’язаних із пункційною біопсією, і при цьому отримати розгорнуту інформацію про стан гепатобіліарної системи. Якщо ви прагнете уточнити діагноз або проконтролювати динаміку хронічних змін, біохімія фібромаксу в медичній лабораторії CSD LAB допоможе ухвалити правильне рішення спільно з лікарем.
