Онкомаркер β2-мікроглобулін
Білок бета-2-мікроглобулін знаходиться на поверхні багатьох клітин організму людини. Він присутній у більшості фізіологічних рідин, його рівень у сироватці крові підвищується при множинні мієломи, лімфоми та при запальних процесах в організмі. Аналіз визначає вміст бета-2-мікроглобуліну в крові, сечі та зрідка в цереброспінальній рідині.
У нирках бета-2-мікроглобулін проходить через фільтри капсул ниркового клубочка, а потім всмоктується нирковими канальцями, які фільтрують воду, білки, вітаміни, солі та інші речовини, необхідні для організму. У нормі лише невелика кількість бета-2-мікроглобуліну міститься в сечі, але якщо ниркові канальці пошкоджені або інфіковані, то концентрація його зростає внаслідок зменшення зворотного всмоктування. Після проходження процедури діалізу у пацієнтів, які страждають на ниркові захворювання, бета-2-мікроглобулін може становити довгі молекулярні ланцюжки, які утворюють відкладення у суглобах та тканинах, що спричиняє неприємні відчуття та біль. Таке захворювання називається амілоїдоз, пов'язаний з діалізом бета-2-мікроглобуліну.
Рівень бета-2-мікроглобуліну іноді підвищується в цереброспінальній рідині при лейкемії та лімфомі та при таких хронічних захворюваннях, як множинний склероз та віруси типу ВІЛ, які впливають на мозок.
Для чого призначають дослідження?
-
Як онкомаркер деяких різновидів раку клітин крові, а також для виявлення пошкоджень нирок і для відмінності між клубочковими та тубулярними захворюваннями нирок. Аналіз на бета-2-мікроглобулін не дозволяє діагностувати захворювання, проте дає додаткову інформацію щодо ймовірного розвитку хвороби, а також стану нирок у пацієнта.
-
Для визначення тяжкості множинної мієломи та виявлення стадії хвороби, іноді для оцінки ефективності лікування. Бета-2-мікроглобулін асоціюється з пухлинною масою і може допомогти дати прогноз ракових захворювань, наприклад, лейкемії та лімфоми.
-
Для оцінки ступеня пошкодження нирок, а також для визначення відмінності між хворобами, що впливають на капсули ниркового клубочка та на ниркові канальці (разом з іншими аналізами на функціонування нирок: дослідження азоту у складі сечовини крові, креатину та мікроальбуміну).
-
Для обстеження пацієнтів з трансплантованими нирками для виявлення ознак відторгнення, а також для моніторингу пацієнтів, які контактували з високими концентраціями кадмію та ртуті.
-
Для з'ясування, наскільки сильно хвороба торкається центральної нервової системи.
Метод дослідження
Хемілюмінесцентний імуноаналіз (CLIA)
Біоматеріал дослідження
Кров (Сироватка)
Як правильно підготуватися до дослідження?
Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!).
Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії. За годину перед забором крові не можна курити. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.
Що може впливати на результат?
-
Хвороби, пов'язані з підвищеною швидкістю утворення або загибелі клітин, важкі інфекційні та вірусні захворювання (цитомегаловірусні інфекції), деякі фактори, що активують імунну систему (запальні процеси та аутоімунні розлади) можуть бути причиною підвищеного рівня бета-2-мікроглобуліну.
-
Медикаменти – літій, циклоспорин, цисплатин, карбоплатин та аміноглікозидні антибіотики – сприяють збільшенню концентрації бета-2-мікроглобуліну в крові чи сечі.
-
Процедури сучасної ядерної медицини та використання рентгеноконтрастних речовин також здатні вплинути на результати аналізу.
Синоніми
Онкомаркер β2-мікроглобулін
Тимотаксин.
B2M, Thymotaxin, Beta2-Microglobulin.
Що означають результати? Референтні значення
Підвищений рівень бета-2-мікроглобуліну вказує на наявність проблеми, проте не дозволяє діагностувати будь-яку хворобу. Результати аналізу відображають активність хвороби та величину пухлинної маси.
Якщо рівень бета-2-мікроглобуліну в крові значно підвищений при діагнозі "множинна мієлома", "лейкемія" або "лімфома", прогноз захворювання несприятливий.
Зниження концентрації даного білка під час лікування множинної мієломи свідчить про позитивну реакцію у відповідь лікування, постійний чи зростаючий рівень – на неефективність терапії.
При наявних ознаках ниркових захворювань підвищений рівень бета-2-мікроглобуліну в крові та знижений рівень його у сечі свідчать про те, що причина розладу пов'язана з дисфункцією капсул ниркового клубочка. Якщо ж рівень бета-2-мікроглобуліну низький у крові та, навпаки, високий у сечі, то цілком імовірно, що причина патології полягає у пошкодженні ниркових канальців.
Підвищення рівня бета-2-мікроглобуліну після трансплантації нирки іноді свідчить про початок відторгнення штучного органу. На початок дисфункції нирок може вказувати підвищення рівня бета-2-мікроглобуліну внаслідок контакту з високими концентраціями кадмію і ртуті.
Збільшення вмісту бета-2-мікроглобуліну в цереброспінальній рідині при таких захворюваннях, як лейкемія або ВІЛ/СНІД, свідчить про те, що хвороба торкнулася центральної нервової системи.
Низькі показники бета-2-мікроглобуліну вважаються нормою. Рівні бета-2-мікроглобуліну можуть бути невиявленими в сечі та цереброспінальній рідині.
Не приймається біоматеріал, отриманий від пацієнтів, які страждають на гостру та хронічну ниркову недостатність і перебувають на лікуванні із застосуванням методу гемодіалізу.
Референтні значення:
Жінки: 0,61-2,29 мг/л
Чоловіки: 0,60-2,16 мг/л
Хто призначає дослідження?
Гематолог, педіатр, терапевт, хірург