Лютеїнізуючий гормон (ЛГ)
Лютеїнізуючий гормон (ЛГ) - це гонадотропний пептидний гормон передньої долі гіпофіза, що стимулює секрецію статевих гормонів (естрогенів і прогестерону) у чоловіків і жінок. У чоловіків ЛГ впливає на клітини Лейдіга сім'яників, активуючи в них синтез тестостерону, у жінок - на клітини оболонки яєчника і жовте тіло, стимулює овуляцію і активує в клітинах яєчників синтез естрогену і прогестерону. В середині менструального циклу спостерігається підйом рівня ЛГ, якому передує (за 12 год.) преовуляторний пік естрадіолу. Овуляція відбувається через 12-20 год. Після досягнення максимальної концентрації ЛГ.
Для чого призначають дослідження?
- Щоб оцінити функціональний стан репродуктивної системи.
- Для діагностики безпліддя.
Метод дослідження
Хемілюмінесцентний імуноаналіз (CLIA)
Біоматеріал дослідження
Кров (Сироватка)
Як правильно підготуватися до дослідження?
- Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин.
- За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!). Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії.
- За годину перед забором крові не можна палити.
- У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води.
- Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.
- Важливо: узгодити з лікарем день проходження дослідження відповідно до дня менструального циклу.
Що може впливати на результат?
Проведення радіоізотопних досліджень менш ніж за 7 днів до дослідження, прийом деяких лікарських препаратів.
Синоніми
Лютеїнізуючий гормон, ЛГ Гликопротеидный гонадотропный гормон, лютеотропин LH, Luteinizing hormone, ICSH, Interstitial cell stimulating hormone
Що означають результати? Референтні значення
Причини підвищення рівня ЛГ:
- Дисфункція гіпофіза (в т.ч. гіперпітуїтаризм);
- Аменорея;
- Первинна дисфункція статевих залоз;
- Синдром полікістозних яєчників;
- Прийом кломифена, налоксону, спіронолактону і антиконвульсантів;
- Спадкові порушення статевих хромосом (синдром Шерешевського - Тернера, синдром Клайнфелтера);
- Менопауза;
- Пухлини яєчок або гіпофіза;
- Синдром передчасного статевого дозрівання.
Причини зниження рівня ЛГ:
- Вторинна недостатність або пухлини статевих залоз;
- Порушення функції гіпоталамуса і гіпофіза (гіпопітуїтаризм);
- Синдром галактореї-аменореї;
- Ановуляція;
- Ізольований дефіцит гонадотропних гормонів, пов'язаний з аносмією та гіпосмією (синдром Каллмана);
- Ізольований дефіцит лютеїнізуючого гормону;
- Прийом деяких лікарських засобів (прогестерону, мегестролу, дигоксину, фенотіазину, великих доз естрогенів);
- Атрофія гонад у чоловіків після запалення яєчок внаслідок свинки, гонореї, бруцельозу;
- Нервова анорексія;
- Синдром запізнювання росту і сексуального розвитку;
- Сильний стрес або захворювання.
Референтні значення:
Жінки:
дівчата 10--12 р. -- 0.1-9.5;
дівчата 13--21 р. -- 1.0-39.4;
фолікулярна фаза -- 1.1-11.6;
середина циклу -- 17-77;
лютеїнова фаза -- 0-14.7;
менопауза -- 11.3-39.8;
оральна контрацепція -- 0-8.0;
діти: 2--3 р. -- 0.1-0.3;
4--9 р. -- 0.1-0.4;
чоловіки:
хлопчики 10--12 р. -- 0.1-2.8;
хлопці 13-21 р. -- 0.8-6.0;
дорослі чоловіки -- 0.8-7.6.
Хто призначає дослідження?
Акушер-гінеколог, педіатр, уролог.
