Лютеїнізуючий гормон
1. Чи підходить мені цей аналіз?
Лютеїнізуючий гормон (ЛГ) — складний глікопротеїдний гонадотропний гормон, який продукується клітинами аденогіпофіза під гіпоталамічним контролем гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРГ). Секреція ЛГ коливається протягом доби. Функціонально ЛГ діє у тісній взаємодії із фолікулостимулюючим гормоном (ФСГ), здійснюючи комплексний гонадотропний контроль репродуктивної системи.
Фізіологічна роль у жінок: ЛГ забезпечує регуляцію менструального циклу та овуляції. У фолікулярну фазу він стимулює тека-клітини яєчників до синтезу андрогенів, які слугують основою для утворення естрогенів. Коли рівень естрогенів досягає піка, гіпофіз відповідає потужним викидом ЛГ. Цей пік є головним індуктором овуляції: він ініціює розрив зрілого фолікула та вихід ооцита. Надалі на його місці формується жовте тіло, яке під дією ЛГ продукує прогестерон, необхідний для підтримки потенційної вагітності.
Фізіологічна роль у чоловіків: ЛГ взаємодіє з рецепторами інтерстиціальних ендокриноцитів (клітин Лейдіга) у сім'яниках, стимулюючи стероїдогенез і секрецію тестостерону, який забезпечує повноцінний сперматогенез, розвиток вторинних статевих ознак та системний анаболічний баланс.
2. Що показує аналіз?
Аналіз крові на ЛГ відображає стан гіпоталамо-гіпофізарно-репродуктивної системи та інтенсивність стимуляції статевих залоз. Оскільки концентрація гормону суттєво змінюється залежно від фази циклу, його результати оцінюють з урахуванням дня здачі.
Клінічне значення дослідження:
- оцінка овуляторної функції: визначення настання овуляції та діагностика причин ендокринного безпліддя;
- діагностика порушень менструального циклу: виявлення аменореї, нерегулярних або ановуляторних циклів;
- диференційна діагностика гіпогонадизму: розмежування первинних порушень у статевих залозах (коли ЛГ компенсаторно підвищений) та центральних збоїв на рівні гіпофіза чи гіпоталамуса (коли ЛГ знижений);
- діагностика синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ): оцінка порушеного співвідношення гонадотропінів (характерне підвищення індексу ЛГ/ФСГ);
- моніторинг програм допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ): контроль стимуляції суперовуляції у протоколах ЕКО;
- оцінка репродуктивного здоров'я чоловіків: виявлення причин зниження рівня тестостерону та порушень сперматогенезу.
3. Як проводиться дослідження?
Біоматеріал дослідження: Кров (сироватка)
Метод дослідження: Імунохемілюмінесцентний аналіз (ІХЛА)
Контейнер/пробірка: вакуумна пробірка з активатором згортання та роздільним гелем (зазвичай із жовтою кришкою).
Мінімальний об’єм: 2–4 мл венозної крові.
Умови зберігання/стабільність: після центрифугування сироватка крові може зберігатися за температури +2...+8 °C до 7 днів, або тривалий час у замороженому вигляді (за −20 °C).
4. Як підготуватися до здачі аналізу?
Натщесерце: забір крові після щонайменше 8–12 годин голодування. Напередодні ввечері варто уникати жирної, важкої їжі та переїдання. Дозволяється пити чисту негазовану воду. Слід утриматися від алкоголю протягом 24 годин до взяття крові. Вранці перед взяттям крові не вживати напої, що містять кофеїн (кава, енергетичні напої, чай).
Куріння: вранці перед взяттям крові курити заборонено, а також не використовувати жувальну гумку.
Інтенсивного фізичного навантаження, яке перевищує звичайний рівень денної активності, слід уникати за 24 години до відбору крові. Це стосується тренувань у залі, бігу на довгі дистанції, змагань, важкої фізичної праці, дайвінгу тощо.
Ранковий прийом ліків слід відкласти до завершення забору крові – окрім випадків, коли препарат є життєво необхідним і його не можна пропустити чи перенести. Не скасовуйте призначені ліки самостійно. Рішення про тимчасове припинення прийому приймає лише лікар. Обов'язково повідомте персонал про прийом будь-яких лікарських засобів, у тому числі безрецептурних препаратів, вітамінів.
День менструального циклу (критично важливо): жінкам репродуктивного віку забір крові здійснюють на 2–5 день менструального циклу (якщо інший термін не обумовлений клінічним протоколом чи призначенням лікаря).
5. Як інтерпретувати результат?
Для цього дослідження референтний діапазон становить:
Жінки:
- фолікулярна фаза – 2.12 – 10.89 µIU/mL
- середина циклу – 19.18 – 103.03 µIU/mL
- лютеїнова фаза – 1.20 – 12.86 µIU/mL
- менопауза – 10.87 – 58.64 µIU/mL
Дорослі чоловіки: 1.24 - 8.62 µIU/mL
Основні причини підвищення рівня ЛГ:
- первинний гіпогонадизм: зниження функції статевих залоз (внаслідок генетичних патологій, травм, орхіту чи оваріоктомії);
- менопауза: фізіологічне згасання оваріальної функції, що супроводжується стійким зростанням рівня гонадотропінів;
- синдром полікістозних яєчників (СПКЯ): стан, що характеризується патологічним підвищенням співвідношення ЛГ/ФСГ;
- гонадотропін-секретуючі аденоми гіпофіза: пухлинні процеси, що викликають автономну гіперпродукцію гормону;
- хронічна ниркова недостатність.
Основні причини зниження рівня ЛГ:
- вторинний (центральний) гіпогонадизм: дисфункція гіпоталамо-гіпофізарної системи (наслідок пухлин, травм або інфекцій), що знижує секрецію гонадотропінів;
- прийом КОК, препаратів ЗГТ або агоністів/антагоністів ГнРГ, які блокують роботу гіпофіза;
- енергетичний дефіцит: анорексія, різка втрата маси тіла або надмірні фізичні навантаження, що викликають функціональну гіпоталамічну аменорею;
- гіперпролактинемія: підвищений рівень пролактину, який пригнічує гіпоталамічну секрецію ГнРГ.
6. Обмеження аналізу
Хибнопідвищені або хибнознижені результати аналізу на ЛГ найчастіше виникають через недотримання правил преаналітичного етапу, інтерференцію речовин у сироватці крові та природні біологічні коливання.
Біологічні фактори впливу:
Залежність від дня менструального циклу: рівень ЛГ не є постійним — він динамічно змінюється залежно від фази менструального циклу і навіть протягом однієї доби. Гіпофіз виділяє цей гормон не рівномірно, а імпульсними «хвилями» (особливо виражено в середині циклу перед овуляцією). Щоб результат був клінічно інформативним, жінкам репродуктивного віку важливо здавати кров у суворо визначені дні циклу (зазвичай на 2–5 день), окрім випадків спеціального моніторингу овуляції.
Вплив КОК на рівень ЛГ: визначення рівня ЛГ на фоні прийому КОК є неінформативним. Для коректної інтерпретації результатів аналіз зазвичай проводять після відміни препарату (за узгодженням із лікарем).
7. Що робити після отримання результату?
- консультація лікаря: зверніться до гінеколога, репродуктолога чи ендокринолога. Лише фахівець може правильно інтерпретувати показники з урахуванням вашого віку, дня циклу та самопочуття;
- додаткове обстеження: оцінка ЛГ здійснюється у взаємозв'язку з іншими гонадотропінами (зокрема співвідношенням ЛГ/ФСГ), а також рівнем естрадіолу, пролактину та тестостерону;
- проведення ультразвукового дослідження: у жінок: УЗД органів малого таза для оцінки оваріального резерву, структури яєчників (виключення СПКЯ) та товщини ендометрія; у чоловіків: УЗД органів калитки для оцінки стану паренхіми яєчок і виключення їхньої патології.
FAQ
Чому жінкам обов'язково треба здавати ЛГ у перші дні циклу?
Концентрація ЛГ динамічно змінюється протягом усього менструального циклу. Для оцінки базової роботи яєчників (оваріального резерву) лікарям потрібні референсні значення саме фолікулярної фази (зазвичай 2–5 день), оскільки в інші дні показники будуть фізіологічно іншими й неінформативними.
Чи можна здавати аналіз на ЛГ під час вагітності?
Ні. Під час вагітності та в період грудного вигодовування рівень ЛГ фізіологічно та стійко знижений до мінімальних значень через високий рівень естрогенів і прогестерону, тому визначення гормону в цей період не є клінічно інформативним.
Чому лікар призначає здавати ЛГ разом із ФСГ?
ЛГ та ФСГ (фолікулостимулюючий гормон) є гонадотропінами, які працюють у тісному взаємозв'язку. Їхнє співвідношення (зокрема розрахунок індексу ЛГ/ФСГ) є ключовим діагностичним критерієм для виявлення синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) та інших ендокринних порушень.
Чи впливає стрес на результат аналізу?
Так. Гострий фізичний, емоційний стрес або недосипання в день здачі крові можуть спричинити тимчасові транзиторні коливання рівня гонадотропінів, тому перед процедурою рекомендується перебувати в спокійному стані.