Дегідроепіандростерон-сульфат

1. Чи підходить мені цей аналіз?

Аналіз на ДГЕА-С допомагає оцінити продукцію андрогенів наднирковими залозами.

Дослідження може бути рекомендоване, якщо у вас є:

• надмірне оволосіння за чоловічим типом (гірсутизм);
• акне, жирність шкіри;
• випадіння волосся за чоловічим типом;
• порушення менструального циклу;
• відсутність менструації (аменорея);
• труднощі із зачаттям;
• ознаки надлишку чоловічих статевих гормонів (гіперандрогенізму);
• ознаки передчасного статевого дозрівання у дітей;
• симптоми маскулінізації.

Аналіз також використовують для оцінки функції надниркових залоз та допомоги у діагностиці їх захворювань.

Важливо: самостійно за результатом ДГЕА-С неможливо встановити конкретний діагноз. Лікар оцінює його разом із симптомами та результатами інших досліджень.

2. Що показує аналіз?

ДГЕА-С (дегідроепіандростерон-сульфат) — стероїдний гормон, який переважно виробляється корою надниркових залоз.

В організмі він може перетворюватися на більш активні андрогени, зокрема тестостерон та андростендіон.

Визначення ДГЕА-С допомагає:

• оцінити рівень продукції андрогенів наднирковими залозами;
• виявити надлишкове утворення андрогенів;
• допомогти встановити причину гірсутизму та інших проявів гіперандрогенізму;
• оцінити можливі порушення функції надниркових залоз;
• у комплексі з іншими дослідженнями допомогти діагностувати синдром полікістозних яєчників (СПКЯ);
• виявити стани, пов'язані з гіперплазією або гормонально-активними пухлинами надниркових залоз.

У жінок значне підвищення ДГЕА-С може свідчити саме про наднирникове походження надлишку андрогенів.

3. Як проводиться дослідження?

Біоматеріал дослідження: кров (сироватка).

Метод дослідження: хемілюмінесцентний імуноаналіз (CLIA).

Контейнер/пробірка: вакуумна пробірка з активатором згортання та роздільним гелем (зазвичай із жовтою кришкою).

Мінімальний об’єм: для забору зазвичай достатньо 2–4 мл венозної крові.

Умови зберігання/стабільність: після центрифугування сироватка крові може зберігатися за температури +2...+8 °C до 7 днів або тривалий час у замороженому вигляді (за −20 °C).

4. Як підготуватися до здачі аналізу?

Натщесерце: кров здається зранку натщесерце (після 8–12 годин голодування, дітям до 2 років достатньо 2–3 годин). Можна пити звичайну негазовану воду.

За 24 години до аналізу виключити: фізичні навантаження (спортзал), емоційні стреси, перегрів (лазня, сауна), переохолодження, перельоти, порушення сну, алкоголь та жирну їжу.

Медикаменти: виключити прийом ліків (тільки за погодженням з лікарем!). Якщо скасувати терапію не можна — обов'язково повідомте медсестрі під час реєстрації, які саме препарати ви приймаєте.

Безпосередньо перед забором: не курити щонайменше 1 годину. Прийти в лабораторію за 15 хвилин до маніпуляції, посидіти, розслабитися і заспокоїтися.

5. Як інтерпретувати результат?

Рівень ДГЕА-С залежить від віку та статі, тому результат оцінюють відповідно до референтного діапазону для конкретної вікової групи.

Підвищений ДГЕА-С

Може спостерігатися при:

• надлишковій продукції андрогенів наднирковими залозами;
• синдромі полікістозних яєчників;
• вродженій або набутій гіперплазії надниркових залоз;
• гормонально-активних пухлинах надниркових залоз.

Дуже високі значення, особливо за наявності ознак швидкої маскулінізації, потребують додаткового обстеження для виключення пухлини надниркових залоз.

Знижений ДГЕА-С

Може спостерігатися при:

• зниженні функції надниркових залоз;
• порушенні функції гіпофіза;
• віковому зниженні продукції гормону.

Водночас низьке значення саме по собі не встановлює діагноз.

6. Обмеження аналізу

На достовірність результату можуть впливати особливості та якість отриманого зразка:

• гемоліз (пошкодження еритроцитів);
• виражена ліпемія (високий вміст ліпідів у зразку);
• наявність фібрину внаслідок неповного згортання крові;
• неправильне зберігання або транспортування біоматеріалу;
• використання невідповідного типу пробірки або порушення умов забору матеріалу.

На концентрацію ДГЕА-С можуть впливати:

• вік — рівень гормону змінюється протягом життя;
• стать;
• вагітність;
• прийом оральних контрацептивів;
• препарати та гормональні засоби;
• прийом добавок із DHEA;
• захворювання надниркових залоз;
• порушення функції гіпофіза.

У новонароджених концентрація ДГЕА-С фізіологічно може бути високою, після народження вона знижується, а під час статевого дозрівання знову підвищується.

7. Що робити після отримання результату?

Остаточний висновок робить лікар з урахуванням результатів дослідження та анамнезу. Якщо результат відрізняється від референтного діапазону, зверніться до лікаря, який призначив дослідження. За потреби він може рекомендувати додаткові аналізи, наприклад тестостерон, андростендіон, 17-ОН-прогестерон, кортизол та інші гормональні або інструментальні дослідження.

FAQ

Чи потрібно здавати ДГЕА-С у певний день менструального циклу?

ДГЕА-С має значно менші добові коливання, ніж деякі інші гормони, і зазвичай не потребує суворої прив'язки до дня циклу. Якщо аналіз призначено в комплексі з іншими гормонами, орієнтуйтеся на рекомендації лікаря.

Чи можна здавати аналіз під час прийому контрацептивів?

Так, але оральні контрацептиви можуть впливати на рівень ДГЕА-С. Повідомте лікаря про їх прийом і не припиняйте їх самостійно.

Чи можна здавати ДГЕА-С разом з іншими гормонами?

Так. Дослідження часто проводять у комплексі з іншими гормональними показниками для з'ясування причини гіперандрогенізму.

Чи залежить ДГЕА-С від часу доби?

Добові коливання ДГЕА-С невеликі, тому його рівень є відносно стабільним протягом доби.

Чи означає підвищений ДГЕА-С пухлину надниркових залоз?

Ні. Підвищення може мати різні причини. Дуже високі показники можуть бути приводом для додаткового обстеження, але сам аналіз не встановлює діагноз пухлини.

Чи може нормальний ДГЕА-С виключити гіперандрогенізм?

Ні. ДГЕА-С відображає переважно продукцію андрогенів наднирковими залозами, тому нормальний результат не виключає інші причини підвищення андрогенів.

Хто може призначити аналіз?

Дослідження може призначити гінеколог, уролог-андролог, ендокринолог, терапевт, лікар загальної практики, педіатр або онколог залежно від клінічної ситуації.