Комплекс №265 "Біомаркери хронічного стресу у дорослих" (Глікований гемоглобін (HBA1c); Ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ) / HDLC; Ліпопротеїди дуже низької щільності (ЛПДНЩ) / VLDL (тригліцериди, ЛНДНЩ); Дегідроепіандростерон-сульфат, ДГEА-С; C-реактивний білок (СРБ); NK клітини (CD3-CD16+CD56+)) \ N

Стрес це — фізична та психологічна реакція тіла, яка допомагає нам краще впоратися з критичною ситуацією. Організм виділяє гормони, що прискорюють частоту серцевого ритму і приводять м’язи у «повну бойову готовність». Але хронічний стрес може мати важкі наслідки. Стресова реакція є генетично детермінованим неспецифічним механізмом адаптації, проте, за надмірно напруженого та тривалого перебігу, вона стає фактором патогенезу низки патологічних станів.

Провідні патофізіологічні механізми розвитку цих захворювань - тривала підтримка високої концентрації гормонів стресу та надмірна реактивність автономної нервової системи. В результаті можуть розвинутись цукровий діабет, ожиріння, патології надниркових залоз та хвороби щитовидної залози.

Біомаркери, що визначаються в даному комплексі,  мають критичну та прогностичну значимість для діагностики і моніторингу захворювань пов’язаних зі стресовими розладами.
Даний комплекс дозволяє оцінити наслідки тривалого впливу стресових факторів та проводити моніторинг за наступними показниками:

1. Глікований гемоглобін (HBA1c);
2. Ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ) / HDLC;
3. Ліпопротеїди дуже низької щільності (ЛПДНЩ) / VLDL;
4. Дегідроепіандростерон-сульфат, ДГEА-С;
5. C-реактивний білок (СРБ);
6. NK клітини (CD3-CD16+CD56+клітини) (8-18% або 123-470 клітин в мкл).

Показання для призначення:

1. Оцінка біомаркерів, пов’язаних з тривалим впливом стресових факторів.
2. Тривожність.
3. Безсоння.
4. Занепад сил.

5. Проблеми зі здоров’ям (виразкові ураження слизових оболонок шлунку і дванадцятипалої кишки, інфекційні, запальні, та ін.).

    

Рекомендовано призначати комплекс особам дорослого віку без гострих або хронічних захворювань.

Підготовка до здачі аналізу:
Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!). Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії. За годину перед забором крові не можна курити. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.

Досліджуваний біоматеріал:
Цільна кров, сироватка

Референтні значення: відповідно до кожного маркера та загальний висновок щодо ймовірності хронічного стресу (низька, середня та висока)

1. Глікований гемоглобін (4.0 - 6.0; 6.0 - 6.4 - категорії підвищеного ризику діабету; >= 6.5 - поріг діагностування діабету);
2. Ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ) / HDLC (1.03 - 1.55 до 1.03 ммоль/л - значний ризик серцево-судинних захворювань; більше ніж 1.55 ммоль\л - низький ризик серцево-судинних захворювань);
3. Ліпопротеїди дуже низької щільності (ЛПДНЩ) / VLDL (0.13 - 1.63);
4. Дегідроепіандростерон-сульфат, ДГEА-С - Зменшення концентрації ДЕА-SO4 (120 - 520);
5. C-реактивний білок (СРБ) (0.2 - 5)
6. NK клітини (CD3-CD16+CD56+клітини).

Висока ймовірність хронічного стресу встановлюється у пацієнтів, що мають 5 та більше показників комплексу «Біомаркери хронічного стресу» за межами референтних значень:  
- Глікований гемоглобін більше 6.0 %;
- Ліпопротеїди високої щільності менше ніж 1.03 ммоль/л;
- Ліпопротеїди дуже низької щільності більше ніж 1.63 ммоль/л;
- Дегідроепіандростерон-сульфат (DHEA-S) – нижче референтного значення певної нормогрупи, до якої відноситься пацієнт;
- С-реактивний білок вище ніж 5.0 г/л;
- NK клітини (CD3-CD16+CD56+клітини) нижче референтного значення. 

Середня  ймовірність хронічного стресу встановлюється у пацієнтів, що мають 3 - 4  показники комплексу «Біомаркери хронічного стресу»за межами референтних значень: 
- Глікований гемоглобін більше 6.0 %; 
- Ліпопротеїди високої щільності менше ніж 1.03  ммоль/л;
- Ліпопротеїди дуже низької щільності більше ніж 1.63 ммоль/л;
- Дегідроепіандростерон-сульфат (DHEA-S) – нижче референтного значення певної нормогрупи,  до якої відноситься пацієнт;
- С-реактивний білок вище ніж 5.0 г/л;
- NK клітини (CD3-CD16+CD56+клітини) нижче референтного значення. 
Низька ймовірність хронічного стресу встановлюється у пацієнтів, що мають 1-2  показників комплексу «Біомаркери хронічного стресу» за межами референтних значень: 
- Глікований гемоглобін більше 6.0 %;
- Ліпопротеїди високої щільності менше ніж 1.03  ммоль/л;
- Ліпопротеїди дуже низької щільності більше ніж 1.63  ммоль/л
- Дегідроепіандростерон-сульфат (DHEA-S) – нижче референтного значення певної нормогрупи,  до якої відноситься пацієнт;
- С-реактивний білок вище ніж 5.0 г/л;
- NK клітини (CD3-CD16+CD56+клітини) нижче референтного значення.