Виявлення носійства збудників кишкових інфекцій

1. Чи підходить мені цей аналіз?

Це дослідження призначають для виявлення збудників гострих кишкових інфекцій, а також для підтвердження або виключення безсимптомного бактеріоносійства.

Типовими причинами призначення цього дослідження є:

• проходження обов'язкових профілактичних медичних оглядів — у випадках, передбачених чинними вимогами;
• оформлення медичних довідок (під час оформлення дитини до садка, школи, табору або перед плановою госпіталізацією);
• обстеження після контакту з хворим (якщо у вашому оточенні або колективі зареєстровано спалах кишкової інфекції).

2. Що показує аналіз?

У нормі патогенні бактерії, такі як сальмонели (Salmonella spp.), шигели (Shigella spp.) та ентеропатогенні кишкові палички (ЕПКП), відсутні.

Мікробіологічне дослідження (бакпосів) калу з автоматичною ідентифікацією дозволяє:

• підтвердити, що патогенних мікроорганізмів у зразку немає;
• або виявити бактерії, які є збудниками інфекції чи ознакою безсимптомного носійства.

Якщо збудник знайдено, лабораторія:

• ідентифікує сальмонели (збудники сальмонельозу) до виду, шигели (збудники шигельозу) до групи та визначає ентеропатогенні штами кишкової палички.

Важливо: цей аналіз визначає лише факт наявності збудника і не включає антибіотикограму (визначення чутливості до антибіотиків).

3. Як проводиться дослідження?

1. Відбір матеріалу (калу) проводиться пацієнтом самостійно у спеціальний стерильний контейнер, після чого зразок доставляється в лабораторію.
2. Біоматеріал висівають на спеціальні поживні середовища та інкубують за заданих умов.
3. За наявності росту підозрілих колоній проводять ідентифікацію збудника. Для первинної ідентифікації виділених культур використовується MALDI-TOF MS BRUKER.
4. Для остаточної ідентифікації окремих мікроорганізмів застосовують додаткові методи, зокрема серологічні.

4. Як підготуватися до відбору аналізу?

Підготовка безпосередньо впливає на точність результату.

• аналіз бажано здавати до початку антибіотикотерапії;
• якщо лікування вже розпочато, термін проведення дослідження слід узгодити з лікарем;
• за 3–4 дні до дослідження необхідно припинити застосування проносних засобів та ректальних супозиторіїв;
• біоматеріал відбирають у стерильний контейнер із кришкою, важливо не допускати потрапляння до зразка сечі або води.

5. Як виглядає результат (приклад репорту)?

У висновку ви побачите один із варіантів результату:

• Ріст патогенних ентеробактерій не виявлено.
• Якщо збудник є: буде зазначено його вид або групу.

ПРИКЛАД РЕЗУЛЬТАТУ:

РЕЗУЛЬТАТ: ріст патогенних ентеробактерій не виявлено.

6. Як інтерпретувати результат?

Ріст не виявлено

Патогенні мікроорганізми у зразку не знайдені.

Це може означати:

• інфекції, спричиненої цими збудниками, немає;
• вона вже частково пригнічена антибіотиками;
• кількість збудника у зразку нижча за межу виявлення.

Виявлено мікроорганізм

Виявлення патогенних бактерій може свідчити про гостру інфекцію або безсимптомне носійство.

У цьому випадку важливо звернутись до лікаря для:

• оцінки клінічної картини;
• врахування епідеміологічних ризиків;
• призначення терапії за необхідності.

Результат інтерпретує лікар. За потреби можна записатися на консультацію до нашого спеціаліста.

Дослідження входить до сфери акредитації лабораторії відповідно до ISO 15189 — стандарту, що визначає вимоги до якості та компетентності медичних лабораторій.

7. Обмеження аналізу

На точність результату аналізу впливають:

• прийом антибіотиків (може дати хибнонегативний результат, оскільки ріст бактерій буде пригнічено);
• неправильний відбір матеріалу (наприклад, потрапляння сечі, хімічних домішок із підгузків або застосування клізми можуть викривляти результати);
• тривале транспортування без дотримання температурного режиму (патогенні бактерії можуть загинути або їх витіснить супутня мікрофлора калу).

8. Що робити після отримання результату?

Подальші дії залежать від відповіді лабораторії:

• при негативному результаті — лікар надає медичний висновок або вирішує, чи потрібні додаткові обстеження;
• при позитивному — лікар оцінює необхідність лікування та визначає його тактику з урахуванням збудника, симптомів і факторів ризику.

Не рекомендується самостійно інтерпретувати результат і розпочинати лікування. З отриманим результатом зверніться до лікаря, який оцінить його разом із симптомами, даними огляду та іншими результатами обстежень.

FAQ

Чи можна здавати аналіз, якщо немає симптомів кишкової інфекції?

Так. Дослідження використовують не лише при підозрі на гостру кишкову інфекцію, а й для виявлення безсимптомного носійства. Наприклад, аналіз може знадобитися під час профілактичного медичного огляду, оформлення медичної довідки або після контакту з людиною, у якої виявлено кишкову інфекцію.

Чи можна здавати аналіз під час прийому антибіотиків?

Бажано здавати матеріал до початку антибіотикотерапії. Антибіотики можуть пригнічувати ріст бактерій і спричинити хибнонегативний результат. Якщо лікування вже розпочато або припинити прийом препарату неможливо, термін проведення дослідження слід узгодити з лікарем.

Чому результат може бути негативним, хоча симптоми є?

Негативний результат означає, що у дослідженому зразку не виявлено збудників, на які спрямований цей аналіз. Водночас симптоми можуть бути спричинені іншими бактеріями, вірусами, паразитами або неінфекційними причинами. Крім того, на результат можуть вплинути прийом антибіотиків, неправильний відбір матеріалу або недостатня кількість збудника у зразку.

Чому в результаті немає антибіотикограми?

Ця послуга передбачає виявлення та ідентифікацію збудника, але не включає визначення його чутливості до антибіотиків. Якщо бактерію виявлено, необхідність додаткового дослідження та подальшу тактику визначає лікар.