Тиреоглобулін

1. Чи підходить мені цей аналіз?

Тиреоглобулін (ТГ) — це великомолекулярний глікопротеїн, який синтезується виключно фолікулярними клітинами щитоподібної залози та слугує матрицею для синтезу тиреоїдних гормонів (тироксину Т4 та трийодтироніну Т3).

У нормі невелика кількість тиреоглобуліну секретується в кровотік. Проте визначення його концентрації не використовується як скринінговий маркер для оцінки функціонального стану щитоподібної залози у загальній популяції.

Основними клінічними показаннями до призначення даного дослідження є:

• моніторинг та оцінка ризику рецидиву диференційованого раку щитоподібної залози;
• диференціальна діагностика тиреотоксикозу: дозволяє розмежувати штучний тиреотоксикоз, спричинений безконтрольним або навмисним прийомом екзогенних тиреоїдних гормонів, від деструктивних тиреоїдитів або базедової хвороби (рівень ТГ підвищений);
• оцінка вродженого гіпотиреозу у педіатричній практиці: визначення ТГ у новонароджених проводиться для диференціації агенезії/аплазії щитоподібної залози;
• оцінка тяжкості перебігу підгострого тиреоїдиту (де Кервена).

Призначення є недоцільним при:

• Первинному скринінгу патологій щитоподібної залози: для первинної оцінки функції застосовується базовий панельний профіль: ТТГ, вільний Т3, вільний Т4.
• Доопераційній диференціальній діагностиці вузлових утворень: підвищений рівень ТГ часто спостерігається при доброякісній гіперплазії, багатовузловому зобі, аденомах та аутоімунних захворюваннях (хвороба Грейвса, тиреоїдит Хашимото). Високий рівень ТГ до операції не є доказом злоякісності вузла.

2. Що показує аналіз?

Головне завдання цього дослідження — контроль після лікування раку щитоподібної залози (папілярної та фолікулярної карцином).

Після видалення залози та радіойодтерапії у нормі в організмі не повинно залишатися клітин, що виробляють ТГ. Тому рівень тиреоглобуліну має бути близьким до нуля.

Поява або зростання ТГ у крові свідчить про те, що в організмі знову з'явилися клітини щитоподібної залози, що може вказувати на рецидив пухлини або наявність метастазів.

3. Як проводиться дослідження?

Біоматеріал дослідження: кров (сироватка).

Метод дослідження: хемілюмінесцентний імуноаналіз (CLIA).

Контейнер/пробірка: вакуумна пробірка з активатором згортання та роздільним гелем (зазвичай із жовтою кришкою).

Мінімальний об’єм: 2–4 мл венозної крові.

Умови зберігання/стабільність: після центрифугування сироватка крові може зберігатися за температури +2...+8 °C до 7 днів або тривалий час у замороженому вигляді (за −20 °C).

4. Як підготуватися до здачі аналізу?

Натщесерце: забір крові після щонайменше 8–12 годин голодування. Напередодні ввечері варто уникати жирної, важкої їжі та переїдання. Дозволяється пити чисту негазовану воду. Слід утриматися від алкоголю протягом 24 годин до взяття крові. Вранці перед взяттям крові не вживати напої, що містять кофеїн (кава, енергетичні напої, чай).

Куріння: вранці перед взяттям крові курити заборонено, а також не використовувати жувальну гумку.

Інтенсивного фізичного навантаження, яке перевищує звичайний рівень денної активності, слід уникати за 24 години до відбору крові. Це стосується тренувань у залі, бігу на довгі дистанції, змагань, важкої фізичної праці, дайвінгу тощо.

Ранковий прийом ліків слід відкласти до завершення забору крові — окрім випадків, коли препарат є життєво необхідним і його не можна пропустити чи перенести. Не скасовуйте призначені ліки самостійно. Рішення про тимчасове припинення прийому приймає лише лікар. Обов'язково повідомте персонал про прийом будь-яких лікарських засобів, у тому числі безрецептурних препаратів, вітамінів.

Часові інтервали після медичних маніпуляцій:

• Після операції на щитоподібній залозі: здавати аналіз слід не раніше ніж через 6–12 тижнів після хірургічного втручання.
• Після терапії радіоактивним йодом: дослідження проводиться через 3–6 місяців після сеансу.
• Після тонкоголкової аспіраційної біопсії або УЗД з натисканням: зачекати 2–3 тижні перед забором крові.

5. Як інтерпретувати результат?

Для цього дослідження референтний діапазон становить 3,5–77,0 ng/ml.

Причини підвищеного тиреоглобуліну (ТГ):

• Рецидив або метастази диференційованого раку щитоподібної залози: поява або зростання ТГ є головним маркером повернення хвороби (папілярної або фолікулярної карциноми).
• Доброякісні захворювання та гіперплазія: вузловий та багатовузловий зоб, хвороба Грейвса (дифузний токсичний зоб), йододефіцит.

Причини зниженого тиреоглобуліну (ТГ):

• Успішна тотальна тиреоїдектомія та радіойодтерапія: якщо вся тканина залози та пухлинні клітини знищені, рівень ТГ має бути близьким до нуля. Це свідчить про повну ремісію.

6. Обмеження аналізу

Хибнопідвищені або хибнознижені результати аналізу на ТГ найчастіше виникають через недотримання правил преаналітичного етапу, інтерференцію речовин у сироватці крові та природні біологічні коливання.

Біологічні фактори впливу

Присутність у сироватці специфічних антитіл до тиреоглобуліну, а також гетерофільних антитіл (при цитомегаловірусній інфекції, інфекційному мононуклеозі та токсоплазмозі) може призводити до отримання хибнонегативного результату.

7. Що робити після отримання результату?

Лікар-ендокринолог: оцінює показник у пацієнтів зі збереженою щитоподібною залозою (при вузловому зобі, тиреоїдитах, хворобі Грейвса).

Лікар-онколог (або онкоендокринолог): проводить моніторинг у пацієнтів, які перенесли операцію з приводу раку щитоподібної залози або проходять терапію радіоактивним йодом; оцінює динаміку зміни показника (швидкість приросту ТГ) для виявлення можливого рецидиву або метастазів.

За потреби можуть бути рекомендовані:

• Антитіла до тиреоглобуліну (АТ-ТГ);
• ТТГ (тиреотропний гормон): необхідний для оцінки адекватності супресивної терапії L-тироксином;
• Кальцитонін: якщо є підозра на інші форми раку (зокрема медулярний рак щитоподібної залози, який не продукує ТГ);
• УЗД органів шиї та регіонарних лімфовузлів;
• тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАПБ).

FAQ

Чи болючий аналіз?

Процедура передбачає стандартний забір венозної крові з ліктьової вени. Можливий лише короткочасний легкий дискомфорт безпосередньо в момент проколу.

Чи є тиреоглобулін онкомаркером для первинної діагностики раку?

Ні. Визначення тиреоглобуліну (ТГ) не використовується для первинного пошуку раку щитоподібної залози до операції. Підвищений рівень ТГ часто спостерігається при цілком доброякісних станах. ТГ стає онкомаркером тільки після тотального видалення залози для відстеження рецидиву.

Чи потрібно здавати ТГ при виявленні вузлів у щитоподібній залозі?

Зазвичай ні. Для первинного обстеження вузлів щитоподібної залози призначають УЗД, аналіз на ТТГ, а за наявності показань — тонкоголкову біопсію або аналіз на кальцитонін (маркер медулярного раку). Здавати ТГ на цьому етапі клінічно недоцільно.

Чому важливо здавати ТГ разом із антитілами (АТ-ТГ)?

Аутоантитіла (АТ-ТГ) зв'язуються з молекулами тиреоглобуліну у зразку крові з утворенням імунних комплексів. Це блокує епітопи білка та перешкоджає їхній взаємодії з реактивами тест-системи.

Після видалення щитоподібної залози яким має бути рівень ТГ?

Після тотального видалення залози та проходження радіойодтерапії рівень тиреоглобуліну в ідеалі має бути нульовим.

Що робити, якщо після операції ТГ почав зростати?

Послідовне зростання рівня ТГ у кількох повторних аналізах свідчить про появу активної тиреоїдної тканини (можливий рецидив або метастази).