Еритропоетин

1. Чи підходить мені цей аналіз?

Аналіз на еритропоетин допомагає оцінити, чи достатньо організм виробляє гормону, який стимулює утворення еритроцитів у кістковому мозку.

Дослідження може бути рекомендоване лікарем, якщо:

• у загальному аналізі крові виявлено анемію або підвищену кількість еритроцитів;
• необхідно з'ясувати причину анемії;
• потрібно оцінити роль нирок у розвитку анемії;
• є підозра на недостатню продукцію еритропоетину;
• необхідно з'ясувати причину підвищення кількості еритроцитів (поліцитемії);
• є хронічне захворювання нирок;
• лікар контролює лікування препаратами еритропоетину.

Важливо: аналіз на еритропоетин зазвичай оцінюють разом із загальним аналізом крові, гемоглобіном, гематокритом, кількістю еритроцитів і ретикулоцитів.

2. Що показує аналіз?

Еритропоетин — гормон, який переважно виробляється нирками у відповідь на зниження рівня кисню в тканинах. Він стимулює кістковий мозок виробляти еритроцити, які переносять кисень до органів і тканин.

Дослідження визначає концентрацію еритропоетину в сироватці крові.

Результат допомагає лікарю оцінити:

• чи відповідає рівень еритропоетину ступеню анемії;
• чи може недостатня продукція еритропоетину бути причиною анемії;
• чи пов'язана підвищена кількість еритроцитів із надмірною продукцією еритропоетину;
• чи достатньо нирки продукують цей гормон.

3. Як проводиться дослідження?

Біоматеріал дослідження: кров (сироватка).

Метод дослідження: хемілюмінесцентний імуноаналіз (CLIA).

Контейнер/пробірка: вакуумна пробірка з активатором згортання та роздільним гелем (зазвичай із жовтою кришкою).

Мінімальний об’єм: для забору зазвичай достатньо 2–4 мл венозної крові.

Умови зберігання/стабільність: після центрифугування сироватка крові може зберігатися за температури +2...+8 °C до 7 днів або тривалий час у замороженому вигляді (за −20 °C).

4. Як підготуватися до здачі аналізу?

Натщесерце: кров здається зранку натщесерце (після 8–12 годин голодування, дітям до 2 років достатньо 2–3 годин). Можна пити звичайну негазовану воду.

За 24 години до аналізу виключити: фізичні навантаження (спортзал), емоційні стреси, перегрів (лазня, сауна), переохолодження, перельоти, порушення сну, алкоголь та жирну їжу.

Медикаменти: виключити прийом ліків (тільки за погодженням з лікарем!). Якщо скасувати терапію не можна — обов'язково повідомте медсестрі під час реєстрації, які саме препарати ви приймаєте.

Безпосередньо перед забором: не курити щонайменше 1 годину. Прийти в лабораторію за 15 хвилин до маніпуляції, посидіти, розслабитися і заспокоїтися.

5. Як інтерпретувати результат?

Референтні значення зазначаються у бланку результатів. Для інтерпретації використовують значення, наведені у відповідному бланку.

Підвищення еритропоетину може спостерігатися при анеміях, дефіциті заліза, кисневому голодуванні, захворюваннях легень, перебуванні на великій висоті, вагітності та деяких захворюваннях нирок.

Зниження еритропоетину можливе при хронічній нирковій недостатності та деяких станах, що супроводжуються надмірним утворенням еритроцитів.

Окреме відхилення показника не є діагнозом.

6. Обмеження аналізу

На достовірність результату можуть впливати особливості та якість отриманого зразка:

• гемоліз (пошкодження еритроцитів);
• виражена ліпемія (високий вміст ліпідів у зразку);
• наявність фібрину внаслідок неповного згортання крові;
• неправильне зберігання або транспортування біоматеріалу;
• використання невідповідного типу пробірки або порушення умов забору матеріалу.

На рівень еритропоетину можуть впливати:

• час забору крові — концентрація еритропоетину має добові коливання та зазвичай вища вранці;
• вагітність — може супроводжуватися підвищенням рівня еритропоетину;
• прийом анаболічних стероїдів;
• застосування препаратів еритропоетину — може підвищувати його концентрацію в крові;
• нещодавнє переливання крові — може знижувати рівень еритропоетину;
• прийом деяких лікарських препаратів, зокрема еналаприлу;
• підвищена в'язкість крові/плазми може впливати на рівень показника;
• недотримання правил підготовки до дослідження, інтенсивні фізичні та емоційні навантаження;
• порушення умов забору, зберігання або транспортування біоматеріалу.

7. Що робити після отримання результату?

Остаточний висновок робить лікар з урахуванням результатів дослідження та анамнезу.

Якщо рівень еритропоетину відхилений від норми, лікар може оцінити його разом із:

• загальним аналізом крові;
• ретикулоцитами;
• феритином та показниками обміну заліза;
• вітаміном B12 та фолієвою кислотою;
• показниками функції нирок;
• іншими дослідженнями — залежно від клінічної ситуації.

Не варто робити висновок про причину анемії або поліцитемії лише за рівнем еритропоетину.

FAQ

Чи можна приймати ліки перед здачею?

Самостійно скасовувати призначені препарати не потрібно. Обов'язково повідомте лікаря про препарати, які приймаєте, особливо якщо це еритропоетин або інші засоби, що можуть впливати на кровотворення.

Коли краще здавати еритропоетин — вранці чи ввечері?

Бажано дотримуватися рекомендацій лабораторії та здавати аналіз вранці, оскільки рівень еритропоетину має добові коливання.

Чи можна здавати еритропоетин під час менструації?

Менструація сама по собі не є абсолютним протипоказанням. Однак якщо дослідження призначене для з'ясування причини анемії, лікар може враховувати наявність менструальних крововтрат під час інтерпретації результату.

Чи можна здавати аналіз після фізичного навантаження?

Краще уникати інтенсивних фізичних навантажень напередодні дослідження, оскільки вони можуть впливати на лабораторні показники.

Чи можна здавати еритропоетин разом із загальним аналізом крові?

Так, і в багатьох випадках це доцільно. Еритропоетин найінформативніший у комплексі з показниками червоної крові та ретикулоцитами.