Фолієва кислота (вітамін B9)

Фолієва кислота (вітамін В9) - водорозчинний вітамін. Фолієва кислота відіграє життєво важливу роль у рості та розвитку клітин завдяки участі у метаболізмі амінокислот та нуклеотидів, необхідних для синтезу ДНК.  

Джерела вітаміну В9: 
Вітамін В9 надходить в організм з їжею. Він міститься в бобах, петрушці, салаті, капусті, томатах, шпинаті, спаржі, печінці, нирках, м'ясі, грибах, дріжджах і руйнується при високих температурах. Частина вітаміну В9 виробляється мікрофлорою кишечника. Крім того, в печінці та нирках є запаси фолацина, які можуть компенсувати недостатнє його надходження протягом декількох місяців. 

В9 всмоктується в тонкому кишечнику: в його слизової оболонці проходять проміжні біохімічні реакції  з утворенням активних форм вітаміну, які транспортуються у кров.  

Роль вітаміну В9 в організмі:
Роль В9 в організмі полягає в його участі у синтезі, відновленні та метилюванні ДНК, а також метаболізмі деяких амінокислот (гліцин, метіонін). Ці процеси відіграють ключову роль у регуляції росту та поділу клітин, особливо тих, що часто та регулярно оновлюються - як то клітини крові.  

При гіповітамінозі синтез ДНК сповільнюється та утворюються аномальні варіанти ДНК, що швидко руйнуються. При цьому в першу чергу страждають клітини і тканини, які часто оновлюються, - кров і епітелій. Наслідком цього є розвиток мегалобластичної анемії, яка проявляється блідістю, слабкістю, стомлюваністю, в аналізі крові виявляються мегалобласти, що є проявом порушення еротроцитопоезу. До того ж знижується кількість інших елементів крові - тромбоцитів і лейкоцитів - і з'являються їх аномальні форми.  

Важливо розрізняти мегалобластичну анемію, викликану дефіцитом фолатів, від анемії, що викликана дефіцитом вітаміну В12. При В12-дефіцитній анемії великі дози фолатів здатні скорегувати порушення в крові пацієнта, але неврологічні ускладнення прогресують.

Інша тканина, яка страждає при нестачі В9, - це епітелій: повільніше загоюються рани, страждає шлунково-кишковий тракт - зменшується вироблення необхідних для травлення ферментів, розвивається глосит (ураження язика), езофагіт (ураження стравоходу), гастрит, ентерит. 

Крім утворення ДНК, вітамін В9 бере участь у продукції метіоніну з гомоцистеїну. При гіповітамінозі кількість гомоцистеїну збільшується, що підвищує ймовірність серцево-судинних захворювань. 

Достатній рівень фолатів в організмі знижує ризик розвитку онкологічних захворювань і відіграє особливу роль при вагітності, особливо на ранніх термінах, - у плода відбувається інтенсивний поділ клітин, закладаються майбутні органи і тканини, особливо важлива правильна закладка нервової трубки. Порушення цих процесів призводить до вад розвитку: до відхилень нервової системи (аненцефалії, гідроцефалії, спинномозковим грижам), до порушення формування кінцівок, до пороків серця. Крім того, дефіцит В9 при вагітності може викликати порушення формування плаценти і навіть переривання вагітності. 

У добу людині потрібно 25 мкг В9, проте втрати при всмоктуванні збільшують кількість, яке має надійти з їжею, до 50 мкг. Потреба в В9 зростає при вагітності і годуванні груддю, а також при злоякісних пухлинах, деяких видах гемолітичних анемій і шкірних захворювань. 

Важливо пам'ятати, що нестійкість вітаміну до кулінарній обробці може призводити до його нестачі в їжі. До того ж вірогідний розвиток гіповітамінозу при порушенні всмоктування - через зловживання спиртними напоями і кислими продуктами, прийому деяких ліків (барбітуратів, фенітоїну), синдрому мальабсорбції. При цьому надлишок В9 вкрай малоймовірний, тому що, будучи водорозчинним, вітамін виводиться з сечею. 

Для чого використовується дослідження: 
Щоб дізнатися, чи є нестача В9 причиною меголобластичної анемії, глоситу, езофагіту, атрофічного гастриту, ентериту. 
Для диференційної діагностики мегалобластичної анемії, викликаної гіповітамінозом В9 і В12. 
Щоб оцінити рівень вітаміну В9 при плануванні вагітності або при синдромі мальабсорбції. 
Для рекомендацій по корекції харчування. 

Показання для призначення:
При мегалобластичній анемії, глоситі, езофагіті, атрофічному гастриті, ентериті. 
В рамках комплексної оцінки вітамінного профілю організму. 
Коли важливо не допустити нестачі В9 (при грудному вигодовуванні, гемодіалізі). 
При плануванні вагітності (для профілактики вроджених вад розвитку, особливо нервової системи). 
При синдромі мальабсорбції (для діагностики можливого вітамінозу В9). 
При контролі за ефективністю лікування гіповітамінозу. 

Причини підвищення рівня В9: передозування препаратів, що містять вітамін В9  

Причини зниження рівня В9: 
недостатнє надходження вітаміну з їжею (голодування, переважне вживання їжі, що пройшла кулінарну обробку), 
погане засвоєння В9 в кишечнику, 
підвищена потреба у вітаміні В9 (вагітність, грудне вигодовування, гемодіаліз, онкологічні захворювання). 

Перед аналізом необхідно врахувати факт прийому препаратів вітаміну В9. 

Хто призначає дослідження: 
Терапевт, дієтолог, неонатолог, невролог, гастроентеролог, педіатр, гінеколог, гематолог. 

Досліджуваний біоматеріал:
Кров (сироватка). 

Ємність для забору:
Вакутайнер з гелем та активатором згортання. 

Підготовка до аналізу:
Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!). Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії. За годину перед забором крові не можна курити. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води.  

Метод дослідження: 
Імунохемілюмінесцентний метод  

Референтні значення:
3.89-26.8 нг/мл.