Антинуклеарні антитіла ANA-скринінг: RNP/SM;SS-A/Ro; SS-B/La; centromere B; Scl-70; Jo-1 Ds-DNA, mitochondria (PDC)
Антитіла до ядерних антигенів (ANA) - це гетерогенна група аутоантитіл, спрямованих проти компонентів власних ядер. Вони виявляються в крові пацієнтів з різноманітними аутоімунними захворюваннями, такими як системні захворювання сполучної тканини, аутоімунний панкреатит і первинний біліарний цироз, а також з деякими злоякісними новоутвореннями. Дослідження ANA використовується в якості скринінгу аутоімунних захворювань у пацієнта з клінічними ознаками аутоімунного процесу (тривала лихоманка неясного генезу, суглобовий синдром, шкірні висипання, слабкість і ін.). Такі пацієнти при позитивному результаті аналізу потребують подальшого лабораторному обстеженні, що включає більш специфічні для кожного аутоімунного захворювання тести (наприклад, анти-Scl-70 при підозрі на системну склеродермію, антитіла до мітохондрій при підозрі на первинний біліарний цироз). Слід зазначити, що негативний результат дослідження ANA не виключає наявності аутоімунного захворювання.
ANA найбільш характерні для пацієнтів на системний червоний вовчак (ВКВ). Вони виявляються у 98% хворих нею, що дозволяє вважати це дослідження основним тестом для діагностики ВКВ. Висока чутливість ANA щодо ВКВ означає, що повторні негативні результати роблять діагноз "ВКВ" сумнівним. При цьому відсутність ANA повністю не виключає захворювання. У невеликої частини хворих ANA відсутні на момент появи симптомів ВКВ, але виникають протягом першого року хвороби. У 2% хворих антитіла до ядерних антигенів не виявляються ніколи. При негативному результаті аналізу у пацієнта з симптомами ВКВ доцільно провести більш специфічні для ВКВ лабораторні тести, в першу чергу на антитіла до дволанцюгової ДНК (анти-dsDNA). Виявлення анти-dsDNA у пацієнта з клінічними ознаками ВКВ трактується на користь діагнозу "ВКВ" навіть за відсутності ANA.
ВКВ виникає в результаті комплексу імунологічних порушень, що розвиваються протягом тривалого часу. Ступінь дисбалансу імунної системи з перебігом хвороби поступово наростає, що знаходить своє відображення в збільшенні спектру аутоантитіл. Перший етап аутоімунного процесу характеризується наявністю генетичних особливостей імунної відповіді (наприклад, певних алелей головного комплексу гістосумісності, HLA) при відсутності відхилень лабораторних досліджень. На другому етапі в крові вдається виявити аутоантитіла, при цьому клінічних ознак ВКВ немає. Антитіла до ядерних антигенів, а також анти-Ro-, анти-La-, антифосфоліпідні антитіла найбільш часто виявляються на цьому етапі. Виявлення ANA асоційоване з 40-кратним збільшенням ризику ВКВ. Період між появою ANA і розвитком клінічних симптомів буває різним і становить в середньому 3,3 року. Пацієнти з позитивним результатом аналізу на ANA відносяться до групи ризику по розвитку ВКВ і потребують періодичного спостереженні у ревматолога і в лабораторному обстеженні. Третій етап аутоімунного процесу характеризується появою симптомів хвороби, при цьому в крові вдається виявити найбільш широкий спектр аутоантитіл, включаючи анти-Sm-антитіла, антитіла до дволанцюгової ДНК і рибонуклепротеіну. Таким чином, для отримання повної інформації про ступінь імунологічних порушень при ВКВ тест на ANA необхідно доповнювати аналізом на інші аутоантитіла.
Перебіг ВКВ варіюється від стійкої ремісії до фульмінантного люпус-нефриту. Щоб дати прогноз захворювання, оцінити його активність і ефективність лікування, використовують різні клінічні та лабораторні критерії. Так як ні один з тестів не дозволяє однозначно передбачити загострення або ураження внутрішніх органів, моніторинг ВКВ - це завжди комплексна оцінка, що включає дослідження ANA, а також інших аутоантитіл і деяких загальноклінічних показників. На практиці лікар самостійно визначає набір тестів, найточніше відображають, як змінюється перебіг захворювання у кожного пацієнта.
Особливий клінічний синдром являє медикаментозний вовчак. Він розвивається на тлі прийому деяких лікарських препаратів (найчастіше прокаїнаміду, гідралазину, деяких інгібіторів АПФ і бета-блокаторів, ізоніазиду, міноцикліну, сульфасалазину, гідрохлортіазиду і ін.) І характеризується симптомами, що нагадують ВКВ. У крові більшості пацієнтів з лікарською вовчак також вдається виявити ANA. При симптомах аутоімунного процесу у пацієнта, який приймає ці препарати, рекомендується аналіз на ANA, щоб виключити медикаментозний вовчак. Особливість медикаментозного вовчака полягає в зникненні імунологічних порушень і симптомів хвороби після повної відміни препарату - в цей час рекомендується контрольне дослідження ANA, і негативний результат підтверджує діагноз "лікарська вовчак".
ANA виявляються у 3-5% здорових людей (в групі пацієнтів старше 65 років ця цифра може досягати 10-37%). Позитивний результат у пацієнта без симптомів аутоімунного процесу необхідно інтерпретувати з урахуванням додаткових анамнестичних, клінічних та лабораторних даних.
Для чого призначають дослідження?
Для скринінгу аутоімунних захворювань, таких як системні захворювання сполучної тканини, аутоімунний гепатит, первинний біліарний цироз і ін.
Для діагностики системного червоного вовчака, оцінки її активності, складання прогнозу і контролю за її лікуванням.
Для діагностики медикаментозного вовчака.
Метод дослідження
Імуноферментний аналіз (ІФА).
Біоматеріал дослідження
Кров (Сироватка)
Як правильно підготуватися до дослідження?
Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!).
Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії. За годину перед забором крові не можна курити. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.
Що може впливати на результат?
Уремія може призводити до помилково негативні результати.
Багато лікарські препарати асоційовані з розвитком лікарської вовчака і появою ANA в крові.
Синоніми
Антинуклеарні антитіла ANA-скринінг: RNP/SM;SS-A/Ro; SS-B/La; centromere B; Scl-70; Jo-1 Ds-DNA, mitochondria (PDC).
Специфичные АНА, антитела к экстрагируемым ядерным (нуклеарным) антигенам, антитела при аутоиммунных заболеваниях соединительной ткани.
Antinuclear Antibodies (ANA) Comprehensive Profile, ANA-specific Antibodies, Extractable Nuclear Antigen Antibodies (ENA Panel).
Що означають результати? Референтні значення
Причини позитивного результату:
системна червона вовчанка;
аутоімунний панкреатит;
аутоімунні захворювання щитовидної залози;
злоякісні новоутворення печінки і легенів;
поліміозит / дерматоміозит;
аутоімунний гепатит;
змішане захворювання сполучної тканини;
міастенія;
дифузний інтерстиціальний фіброз;
синдром Рейно;
ревматоїдний артрит;
системна склеродермія;
синдром Шегрена;
прийом таких ліків, як прокаїнамід, дизопірамід, пропафенон, деякі інгібітори АПФ, бета-блокатори, гідралазин, хлорпромазин, літій, карбамазепін, фенітоїн, ізоніазид, міноціклін, гідрохлортіазид, ловастатин, симвастатин.
Причини негативного результату:
норма.
Референтні значення (в Києві дослідження виконується на автоматичному аналізаторі Maglumi X8 , методом ІХЛА – імунохемілюмінісцентний аналіз):
- 0 – 40 AU/ml – негативний;
- >40 AU/ml – позитивний.
Референтні значення (у Львові методом ІФА – (імуноферментний аналіз):
- Негативний: < 1.0;
- Сумнівний (Сіра зона) 1-1.2;
- Позитивний індекс: > 1,2.
Хто призначає дослідження?
Ревматолог, дерматовенеролог, нефролог, педіатр, лікар загальної практики.
