Плацентарний фактор росту

1. Чи підходить мені цей аналіз?

Дослідження призначене для вагітних і використовується як додатковий лабораторний маркер функції плаценти та ризику прееклампсії. Доцільність аналізу, термін його виконання і спосіб інтерпретації визначає акушер-гінеколог.

Лікар може рекомендувати дослідження, якщо:

• проводиться комбінований скринінг ризику ранньої або передчасної прееклампсії у І триместрі, зазвичай у 11 тижнів 0 днів – 13 тижнів 6 днів;
• у попередній вагітності була прееклампсія, затримка росту плода, відшарування плаценти або інше ускладнення, пов'язане з плацентарною дисфункцією;
• є чинники підвищеного ризику: хронічна артеріальна гіпертензія, захворювання нирок, цукровий діабет 1 або 2 типу, системний червоний вовчак, антифосфоліпідний синдром, багатоплідна вагітність, вагітність після допоміжних репродуктивних технологій або ожиріння;
• після 20 тижнів з'явилися ознаки, що потребують виключення прееклампсії: підвищення артеріального тиску, протеїнурія, сильний головний біль, порушення зору, біль у надчеревній ділянці або правому підребер'ї, задишка, раптове погіршення самопочуття;
• за даними УЗД є підозра на плацентарну недостатність або затримку росту плода.

Важливо: PlGF не є самостійним тестом, який підтверджує або виключає прееклампсію. У І триместрі його використовують у складі багатофакторного розрахунку ризику. У другій половині вагітності лікар часто оцінює PlGF разом із sFlt-1, співвідношенням sFlt-1/PlGF, артеріальним тиском, білком у сечі, аналізами крові та станом плода.

2. Що показує аналіз?

Плацентарний фактор росту (PlGF) – це ангіогенний білок родини судинного ендотеліального фактора росту, який переважно утворюється плацентою. Він бере участь у формуванні та розвитку судин плаценти й забезпеченні нормального матково-плацентарного кровообігу.

При порушенні формування або функції плаценти концентрація PlGF у крові може бути нижчою, ніж очікується для відповідного терміну вагітності. Особливо це характерно для ранньої та передчасної прееклампсії, а також може спостерігатися при затримці росту плода та інших станах, пов'язаних із плацентарною дисфункцією.

Аналіз може використовуватися:

• у І триместрі – як один із компонентів розрахунку ризику прееклампсії разом із даними анамнезу, характеристиками вагітної, середнім артеріальним тиском і доплерометрією маткових артерій;
• після 20 тижнів – як додатковий показник плацентарної функції при клінічній підозрі на прееклампсію або затримку росту плода;
• для формування співвідношення sFlt-1/PlGF, якщо одночасно визначається розчинна fms-подібна тирозинкіназа-1 (sFlt-1).

Рівень PlGF фізіологічно змінюється протягом вагітності, тому його не можна оцінювати за одним універсальним референтним інтервалом. У І триместрі результат часто переводять у MoM – кратність медіани для конкретного терміну вагітності з урахуванням характеристик вагітної та аналітичної платформи.

3. Як проводиться дослідження?

Біоматеріал дослідження: венозна кров (сироватка).

Метод дослідження: електрохемілюмінесцентний імуноаналіз (ECLIA) на імунохімічному аналізаторі cobas, Roche.

Контейнер/пробірка: вакуумна пробірка для отримання сироватки з активатором згортання; допускається пробірка із сепараційним гелем відповідно до інструкції тест-системи.

Умови транспортування: відправляємо в пробірці при 2–8 °C.

Допускається одне заморожування.

4. Як підготуватися до здачі аналізу

Спеціальна дієта не потрібна. Аналіз можна здавати не натщесерце, якщо лікар або лабораторія не надали інших рекомендацій. Перед забором крові бажано 10–15 хвилин спокійно посидіти.

Для правильної інтерпретації необхідно точно вказати термін вагітності. Якщо PlGF використовується для розрахунку ризику прееклампсії, можуть також знадобитися дата народження, зріст, маса тіла, етнічне походження, спосіб зачаття, кількість плодів, дані акушерського та медичного анамнезу, середній артеріальний тиск і показники доплерометрії маткових артерій.

Повідомте лікаря та працівника лабораторії про всі лікарські засоби. Особливо важливо вказати застосування гепарину та час останньої ін'єкції: відповідно до інструкції Roche дослідження PlGF не слід використовувати протягом 36 годин після введення гепарину через можливу аналітичну інтерференцію.

Також повідомте про прийом ітраконазолу. Не скасовуйте антикоагулянти, препарати для зниження артеріального тиску, ацетилсаліцилову кислоту або будь-яке інше призначене лікування самостійно.

5. Референтні значення

Референтні значення додаються до бланка результатів.

6. Як інтерпретувати результат?

Результат зазвичай подається у пг/мл. У програмах пренатального скринінгу додатково може розраховуватися MoM – відношення отриманої концентрації до медіани для відповідного терміну вагітності.

Знижений рівень PlGF може спостерігатися при:

• підвищеному ризику ранньої або передчасної прееклампсії;
• наявній прееклампсії, особливо якщо вона пов'язана з вираженою плацентарною дисфункцією;
• затримці росту плода або формуванні плода, малого для гестаційного віку;
• інших станах, що супроводжуються порушенням плацентарного кровообігу.

Знижене значення не є специфічним тільки для прееклампсії та не встановлює діагноз. Так само нормальний рівень PlGF не гарантує, що прееклампсія не виникне або що її немає, особливо при пізньому початку захворювання чи іншому механізмі ускладнення.

Підвищене значення PlGF самостійно зазвичай не має окремого патологічного трактування. Воно оцінюється з урахуванням гестаційного віку, одноплідної або багатоплідної вагітності, методу дослідження та клінічної ситуації.

У І триместрі рішення приймають за результатом інтегрованого розрахунку ризику, а не за окремою концентрацією PlGF. Після 20 тижнів окремий PlGF не є рівнозначним співвідношенню sFlt-1/PlGF; для клінічної оцінки можуть бути потрібні обидва маркери.

Важливо: інтерпретацією результатів, встановленням діагнозу та призначенням профілактики або лікування займається виключно лікар. Не починайте самостійно приймати ацетилсаліцилову кислоту чи інші препарати на підставі одного лабораторного показника.

7. Обмеження аналізу

На результат та його клінічну оцінку можуть впливати:

• неточно визначений термін вагітності;
• одноплідна або багатоплідна вагітність, маса тіла, етнічне походження, куріння, спосіб зачаття та інші характеристики, які враховуються при розрахунку MoM;
• різні тест-системи, аналітичні платформи та алгоритми розрахунку ризику;
• введення гепарину протягом 36 годин до відбору крові та прийом ітраконазолу;
• рідкісні інтерференції з боку гетерофільних антитіл або антитіл до компонентів імуноаналізу;
• неправильний забір, зберігання або транспортування зразка.

PlGF відображає стан ангіогенного балансу і плацентарної функції, але не є специфічним тільки для прееклампсії. Низьке значення може спостерігатися при затримці росту плода та інших формах плацентарної дисфункції.

Аналіз не замінює вимірювання артеріального тиску, оцінку білка в сечі, загальний аналіз крові, печінкові та ниркові показники, УЗД, доплерометрію та клінічний огляд. Результати потрібно оцінювати разом з усіма доступними даними.

При багатоплідній вагітності концентрації та референтні межі відрізняються від одноплідної вагітності, тому необхідно використовувати відповідні алгоритми та референси.

8. Що робити після отримання результату

Передайте результат акушеру-гінекологу, який призначив дослідження. Лікар оцінить його з урахуванням терміну вагітності, артеріального тиску, аналізів сечі й крові, УЗД та інших факторів ризику.

Залежно від клінічної ситуації можуть бути рекомендовані:

• розрахунок комбінованого ризику прееклампсії у І триместрі з урахуванням материнських факторів, середнього артеріального тиску та доплерометрії маткових артерій;
• визначення sFlt-1 і розрахунок співвідношення sFlt-1/PlGF;
• повторне вимірювання артеріального тиску та оцінка протеїнурії;
• загальний аналіз крові, креатинін, печінкові ферменти та інші лабораторні показники;
• УЗД плода, оцінка його росту, кількості навколоплідних вод і доплерометрія;
• частіше амбулаторне спостереження або госпіталізація, якщо є ознаки прееклампсії.

Якщо є сильний головний біль, порушення зору, біль під правими ребрами або в надчеревній ділянці, задишка, значне підвищення артеріального тиску, кров'янисті виділення, різке зменшення рухів плода чи швидке погіршення самопочуття, необхідно терміново звернутися по медичну допомогу, не очікуючи результату аналізу.

FAQ

Чи болючий аналіз?

Проводиться стандартний забір венозної крові. Можливий короткочасний дискомфорт у момент введення голки.

Коли лікар може призначити цей аналіз?

У І триместрі – для комбінованої оцінки ризику прееклампсії. Після 20 тижнів – при підозрі на прееклампсію, плацентарну дисфункцію або затримку росту плода, часто разом із визначенням sFlt-1.

Чи потрібно бути натщесерце?

Ні, суворе голодування зазвичай не потрібне. Дотримуйтеся окремих рекомендацій лікаря або пункту забору крові.

Чи можна приймати ліки перед здачею аналізу?

Не скасовуйте призначені препарати самостійно. Обов'язково повідомте про гепарин і час останньої ін'єкції, оскільки він може вплинути на вимірювання PlGF протягом 36 годин після введення.

Чи означає низький PlGF, що в мене точно є прееклампсія?

Ні. Низький PlGF вказує на можливу плацентарну дисфункцію та підвищений ризик, але діагноз встановлюють за сукупністю клінічних, лабораторних та інструментальних даних.

Чи виключає нормальний PlGF прееклампсію?

Ні. Нормальне значення знижує ймовірність певних форм плацентарної дисфункції, але не є абсолютною гарантією. При симптомах або високому артеріальному тиску необхідне подальше обстеження.

Чим PlGF відрізняється від співвідношення sFlt-1/PlGF?

PlGF – окремий проангіогенний маркер. Співвідношення sFlt-1/PlGF одночасно враховує антиангіогенний фактор sFlt-1 і PlGF та має інші правила інтерпретації. Окремий результат PlGF не можна підставляти замість цього співвідношення.

Чи можна за PlGF визначити стать або хромосомний набір плода?

Ні. Аналіз оцінює маркер плацентарної функції та не визначає стать плода і не діагностує хромосомні аномалії.

Чи можна самостійно почати приймати аспірин, якщо PlGF знижений?

Ні. Показання, дозу, термін початку та тривалість профілактики визначає акушер-гінеколог на підставі загального ризику та можливих протипоказань.