Натрій (сироватка) / Na
Натрій (Na+) - життєво важливий мікроелемент, який необхідний для передачі імпульсів в нервовій системі і м'язових скорочень. Іон натрію взаємодіє з іншими електролітами (калієм, хлором) і регулює водно-сольовий баланс організму. Разом вони забезпечують нормальну роботу нервових закінчень - передачу слабких електричних імпульсів і, як наслідок, скорочення м'язів. Натрій присутній в усіх рідинах і тканинах організму, але в найбільшої концентрації - в крові і в позаклітинній рідині. Рівень позаклітинного натрію контролюється нирками. Для людей джерело натрію - столова сіль.
Для чого призначають дослідження?
- Для визначення ступеня гіпонатріємії та гіпернатріємії, що часто виникає при дегідратації, набряках та інших захворюваннях.
- Для діагностики патології головного мозку, легенів, печінки, серця, нирок, щитовидної залози, надниркових залоз, що є наслідком або причиною дефіциту або надлишку натрію.
- Для контролю за ефективністю лікування пацієнтів з порушенням складу електролітів, наприклад, при прийомі діуретиків.
Метод дослідження
Потенціометричний (ISE)
Біоматеріал дослідження
Кров (Сироватка)
Як правильно підготуватися до дослідження?
Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!). Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії. За годину перед забором крові не можна курити. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.
Що може впливати на результат?
- Нещодавно одержана травма, хірургічне втручання, шоковий стан сприяють збільшенню концентрації натрію.
- На рівень натрію впливають багато ліків. Підвищують його анаболічні стероїди, кортикостероїди, кальцій, сполуки фтору, андроген, естрогени, метилдопи, проносні, оральні контрацептиви, бікарбонат натрію, знижують гепарин, сульфати, діуретики, карбамазепін, трициклічні антидепресанти.
Синоніми
Натрій (сироватка) / Nа Ионы натрия, натрий в крови. Sodium, Na, Sodium serum.
Що означають результати? Референтні значення
Знижений рівень натрію говорить про гіпонатріємію, що виникає через надмірну втрату електроліту, надмірне надходження рідини в організм або її затримку з набряками або без них. Гіпонатріємія рідко виникає при нестачі надходження електроліту ззовні. Найчастіше вона є наслідком його зростання втрати (через хвороби Аддісона, діареї, підвищеного потовиділення, прийому діуретиків або захворювання нирок). Рівень натрію може знижуватися у відповідь збільшення загального обсягу рідини в організмі (при надмірному споживанні води, серцевої недостатності, цирозі, захворюваннях нирок, що викликають надмірну втрату білка з сечею, наприклад нефротичному синдромі). Іноді (особливо при захворюваннях головного мозку та легенів, багатьох ракових ураженнях та при вживанні деяких ліків) організм продукує багато антидіуретичного гормону, що затримує рідину в тілі. Високий рівень натрію передбачає гіпернатріємію, що у більшості випадків виникає через зневоднення при недостатньому надходженні рідини. Серед її симптомів сухість слизових, спрага, занепокоєння, безладні рухи, судоми та кома. У поодиноких випадках гіпернатріємію викликає синдром Кушинга або стан з низьким рівнем АДГ (нецукровий діабет). Причинами високого рівня натрію можуть бути кетоацидоз, синдром Кушинга, дегідратація, захворювання нирок, нецукровий діабет, велике надходження натрію, гіперальдостеронізм та ін, низького – постійна спрага, серцева недостатність, блювання, діарея, нецукровий діабет, цироз, захворювання нирок.Зниження рівня натрію свідчить частіше про надлишок рідини, ніж про нестачу натрію. Воно може бути викликане: застійної серцевої недостатністю (набряками нижніх кінцівок та скупченням рідини в природних порожнинах організму), надмірною втратою рідини (тяжкою діареєю, блюванням, сильним потовиділенням), введенням гіпертонічного розчину глюкози (накопиченням рідини в кров'яному руслі для розведення складу крові, що вийшов), важким нефритом, непрохідністю пілоричного відділу шлунка (блюванням шлунковим вмістом з високим вмістом електролітів), мальабсорбцією – порушенням первинного всмоктування натрію, що надходить з їжею, та адсорбцією натрію, що виділився у просвіт ШКТ, діабетичним ацидозом, передозуванням лікарських препаратів, наприклад діуретиків (підвищеним виділенням електроліту із сечею), набряками, великим надходженням рідини, гіпотиреоз, підвищеним виробленням АДГ (затримкою рідини в організмі), недостатністю надниркових залоз (нестачею альдостерону, що відповідає за зворотне всмоктування натрію в нирках), опіковою хворобою (розведенням крові за рахунок міжклітинної рідини). Рівень натрію підвищується за наступних станів: зневоднення, синдром і хвороба Кушинга (надмірне вироблення кортикостероїдів, що підвищують вміст натрію в організмі), первинний та вторинний гіперальдостеронізм, кома, нецукровий діабет (недолік вироблення антидіуретичного гормону), трахеобронхіт.
Референтні значення:
136.0-146.0 ммоль/л.
Хто призначає дослідження?
Терапевт, уролог, нефролог, інфекціоніст, ендокринолог, кардіолог, гастроентеролог, дієтолог, травматолог, онколог, невролог.
