Система комплементу – це каскад із 20 білків – ферментів плазми крові, які забезпечують імунну реакцію у відповідь взаємодія антигену з антитілом. Ця система відповідає за фагоцитоз, руйнування чужорідних бактерій та підтримує різні запальні реакції. Активація каскаду комплементу може здійснюватися класичним шляхом, при якому стимулюючим фактором є взаємодія антигену з антитілом або альтернативним шляхом, коли в ролі цих факторів виступають полісахариди, ендотоксини або імуноглобуліни. Незалежно від вихідного стимулюючого фактора кінцевим продуктом активації системи комплементу є складний білок, здатний руйнувати мембрани клітин, що містять чужорідні антигени. Дев'ять основних компонентів комплементу позначені як С1-С9. Для виявлення порушень у системі комплементу та оцінки її функціональної цілісності зазвичай проводиться визначення двох компонентів – С3 та С4.
С3-компонент синтезується у різних тканинах та органах і становить до 70 % від усіх білків комплементу. Він бере участь як у класичному (активується комплексами антигену з IgG, IgM), так і альтернативному шляху активації (активується комплексами антигену з IgA, IgE, Fab-фрагментами Ig, полісахаридними антигенами бактерій).
С3 – це ключовий компонент комплементу, що у забезпеченні неспецифічної стійкості (резистентності) організму до бактеріальної інфекції. Під впливом С3 підвищується проникність судинної стінки та лейкоцити переміщуються до осередку запалення, відбувається їх дегрануляція, внаслідок чого вивільняється велика кількість біологічно активних речовин. Фіксація С3-компонента комплементу на клітинній стінці бактерій (опсонізація) призводить до посилення фагоцитозу. Крім того, С3-компонент відіграє важливу роль у розвитку аутоімунних захворювань: він входить до складу імунних комплексів. Зниження рівня С3 може призводити до послаблення опсонізуючої функції крові, фагоцитозу та цитолізу.
Для чого призначають дослідження?
Щоб виявити активацію класичного чи альтернативного шляху (у поєднанні з визначенням С4).
Для діагностики станів, пов'язаних із вродженим дефіцитом білків системи комплементу (часті інфекційні захворювання, аутоімунні захворювання та ін.).
Для моніторингу аутоімунних захворювань (зниження концентрації компонентів комплементу прямо пропорційно до активності процесу).
Для контролю над ефективністю терапії цих захворювань.
З метою оцінки імунного статусу при інфекційних захворюваннях.
Метод дослідження
Імунотурбідиметричний метод.
Біоматеріал дослідження
Кров (Сироватка)
Як правильно підготуватися до дослідження?
Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!).
Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії. За годину перед забором крові не можна курити. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.
Що може впливати на результат?
Великий період від взяття крові до виконання дослідження (понад 2 години),
Гемоліз (руйнування еритроцитів) проби крові,
Хільозна сироватка (дуже густа кров).
Синоніми
Комплемент (С3 компонент).
Бета1-С-глобулин, фактор А в альтернативном пути активации системы комплемента.
Beta-1C-globulin.
Що означають результати? Референтні значення
Зниження рівня СЗ може бути пов'язане з порушенням його синтезу або посиленням катаболізму, а також адсорбцією на імунних комплексах при аутоімунних та імунокомплексних захворюваннях. У гострому періоді інфекції рівень СЗ підвищується, а період одужання – нормалізується, тому може розглядатися як острофазовий білок. Зниження С3 поряд із зниженням С4 свідчить про активацію класичного шляху (що може спостерігатися, наприклад, при вірусному гепатиті, початку формування імунних комплексів). Зниження С3 при нормальному С4 свідчить про вроджений дефіцит С3 або інактиватора С3b або активацію альтернативного шляху.
Причини підвищення рівня C3:
гострі та підгострі бактеріальні, грибкові, паразитарні чи вірусні інфекції;
холестаз;
жовчнокам'яна хвороба;
нефротичний синдром;
амілоїдоз (у фазу ремісії);
ревматична лихоманка та ревматоїдний артрит;
злоякісні новоутворення із метастазами;
лікування глюкокортикоїдами.
Причини зниження рівня C3:
вроджена недостатність комплементу чи порушення у системі комплементу;
аутоімунні та імунокомплексні захворювання (у тому числі сироваткова хвороба, гострий постстрептококовий та мембранозно-проліферативний гломерулонефрит, хронічний підгострий бактеріальний ендокардит, системний червоний вовчак, синдром Шегрена, ревматоїдний артрит);
рецидивні піогенні інфекції;
хвороба Рейно;
розсіяний склероз;
лімфогранулематоз, хронічний лімфолейкоз, мієломна хвороба;
герпетиформний дерматит;
B12-дефіцитна або фолієводефіцитна анемія;
хронічний гепатит та цироз печінки;
білкове голодування;
уремія;
грамнегативний сепсис;
лікування цитостатиками та імунодепресантами;
вплив іонізуючого випромінювання;
відторгнення ниркового трансплантату;
ДВС-синдром (синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання);
пароксизмальна нічна гемоглобінурія;
великі ушкодження та неврози тканин.
Референтні значення:
0,9-1,8 г/л.
Хто призначає дослідження?
Імунолог, ревматолог, терапевт.
