Гастрин \ N **
Гастрин (від грец. gaster - "шлунок") - гормон, що бере участь у регуляції травлення. Він виробляється G-клітинами, що належать до дифузної ендокринної системи шлунково-кишкового тракту, які розташовуються у слизовій оболонці шлунка, дванадцятипалої кишки, а також у підшлунковій залозі. В людини гастрин представлений трьома формами. Умови вироблення гастрину – зниження кислотності шлунка, споживання білкової їжі, розтяг стінок шлунка. G-клітини також відповідають за активність блукаючого нерва. Дія гастрину спрямовано парієтальні клітини слизової оболонки шлунка, що виробляють соляну кислоту. Крім того, він впливає на вироблення жовчі, секрету підшлункової залози та на моторику шлунково-кишкового тракту, зростання епітелію та ендокринних клітин. Нормальним є посилення вироблення соляної кислоти при прийомі їжі та зниження її рівня після закінчення перетравлення. Підвищення рівня соляної кислоти за механізмом зворотного зв'язку зменшує вироблення гастрину.
Синдром Золлінгера-Еллісона розвивається при посиленому виробленні гастрину. Причиною цього є гастринома – пухлина, найчастіше злоякісна, що продукує гастрин, при цьому секреція не пригнічується підвищенням кислотності шлунка. Пухлина може бути розташована в межах шлунково-кишкового тракту (у підшлунковій залозі, дванадцятипалій кишці, шлунку) або поза ним (у сальнику, яєчниках). Клінічна картина синдрому Золлінгера – Еллісона включає стійкі до звичайної терапії виразки шлунково-кишкового тракту, порушення функціонування кишечника (діарею). Гастринома часто зустрічається при синдромі Вермера (МЕН-1) – спадковому захворюванні, при якому пухлинна трансформація зачіпає паращитовидні залози, гіпофіз та підшлункову залозу.
До того ж секреція гастрину значно збільшується при перніціозній анемії – хворобі Аддісона – Бірмера, – коли порушується синтез внутрішнього фактора Кастла, відповідального за всмоктування вітаміну В12, та руйнуються парієтальні клітини стінки шлунка. Крім фактора Кастла ці клітини секретують соляну кислоту. Клінічна картина захворювання визначається атрофічним гастритом та дефіцитом вітаміну В12 (анемія, порушення регенерації епітелію, кишкові порушення, неврологічні симптоми).
Інші захворювання шлунково-кишкового тракту також збільшують вироблення гастрину, але меншою мірою, ніж вищеописані стани.
Для чого призначають дослідження?
Для діагностики синдрому Золлінгера - Еллісона (гастриноми).
Для контролю за перебігом синдрому Золлінгера - Еллісона та за ефективністю його лікування.
Для діагностики синдрому Аддісона – Бірмера.
Для контролю за перебігом синдрому Аддісона - Бірмера і за ефективністю його лікування.
Щоб встановити причину нестачі вітаміну В12.
Щоб оцінити стан травної системи.
Для диференціальної діагностики гіперпаратиреодізму і синдрому Золлінгера - Еллісона.
Метод дослідження
Твердофазний хемілюмінесцентний імуноферментний аналіз.
Біоматеріал дослідження
Кров (Сироватка)
Як правильно підготуватися до дослідження?
Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!).
Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії. За годину перед забором крові не можна курити. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.
Що може впливати на результат?
Прийом їжі і деяких препаратів (антацидів, наприклад: Альмагель, Маалокса, Ренні, інгібіторів протонної помпи, наприклад Омепразолу, Омезау).
Синоніми
Гастрин
Пилорин, пилорогастрин, секретин желудочный.
Gastrin.
Що означають результати? Референтні значення
Причина підвищення рівня гастрину:
захворювання шлунково-кишкового тракту (виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічна печінкова недостатність, хронічний атрофічний гастрит),
ваготомія,
синдром Золлінгера - Еллісона (гастринома),
синдром Аддісона - Бірмера (перніціозна анемія),
тривалий прийом антацидів і препаратів, що знижують вироблення соляної кислоти (інгібіторів протонної помпи),
хронічна ниркова недостатність.
Низький рівень гастрину має діагностичне значення при попередньому високому рівні, наприклад після видалення гастриноми.
Низький рівень гастрину має діагностичне значення при попередньому високому рівні, наприклад, після видалення гастриноми.
Референтні значення:
13.0 - 115.0 пг/мл
Хто призначає дослідження?
Гастроентеролог, онколог, терапевт, ендокринолог, гематолог.
