ПЛР. Вірусні гострі кишкові інфекції (аденовірус, астровірус, ротавірус, норовірус GI та GII, саповірус), якісне визначення видів (кал)

1. Чи підходить мені цей аналіз?

ПЛР-панель на вірусні гострі кишкові інфекції призначена для швидкого виявлення найпоширеніших вірусів, які викликають гастроентерит у дітей та дорослих.

Вірусні кишкові інфекції є однією з найчастіших причин гострої діареї у світі. Захворювання легко передаються від людини до людини, швидко поширюються в дитячих колективах, сім'ях, лікарнях, будинках для людей похилого віку та під час подорожей.

Лікар може рекомендувати дослідження при:

• гострій діареї;
• гострій водянистій діареї;
• нудоті та блюванні;
• підвищенні температури;
• болю або спазмах у животі;
• симптомах зневоднення;
• спалахах гастроентериту в родині, дитячому садку, школі чи колективі;
• поверненні з подорожей;
• тяжкому перебігу кишкової інфекції;
• обстеженні дітей раннього віку;
• обстеженні пацієнтів зі зниженим імунітетом. 
   

2. Що показує аналіз?

Дослідження дозволяє одночасно визначити РНК або ДНК найпоширеніших вірусних збудників гострих кишкових інфекцій.

Панель включає:

•    Adenovirus  
•    Astrovirus
•    Rotavirus
•    Norovirus (GI, GII)
•    Sapovirus

Метод визначає генетичний матеріал вірусів навіть за невеликої кількості вірусних частинок у біоматеріалі.

3.   Як проводиться дослідження?

Після надходження зразка до лабораторії дослідження проходить кілька послідовних етапів. 

1. Підготовка зразка

Із калу виділяють генетичний матеріал (ДНК) можливих збудників.

2. Ампліфікація ДНК

За допомогою методу Real-Time PCR відбувається багаторазове копіювання специфічних ділянок нуклеїнової кислоти віруса.

Завдяки цьому метод дозволяє виявити навіть мінімальну кількість збудника.

3. Аналіз результатів

Сучасне програмне забезпечення аналізує отримані сигнали та визначає, чи присутня нуклеїнова кислота кожного із вірусних патогенів, що входять до панелі.

Дослідження виконується на ампліфікаторі Bio-Rad CFX96 Real-Time PCR System, який забезпечує високу аналітичну чутливість, специфічність та відтворюваність результатів.

4. Як підготуватися до здачі аналізу

Правильна підготовка допомагає отримати максимально достовірний результат.

Рекомендується:

•    збирати матеріал у перші дні захворювання;
•    використовувати лише стерильний контейнер;
•    не допускати потрапляння сечі, менструальної крові або води до зразка;
•    повідомити лабораторію та лікаря про прийом лікарських препаратів, якщо вони можуть впливати на роботу шлунково-кишкового тракту.

5. Як правильно забрати зразок біологічного матеріалу?

Для дослідження використовують свіжий кал.

Рекомендації:

•    провести природну дефекацію;  
•    уникати потрапляння сечі, води, менструальної крові;  
•    стерильною ложечкою відібрати приблизно 10–20 г матеріалу;  
•    помістити його у стерильний контейнер;  
•    щільно закрити кришку.  

Як транспортувати матеріал?

Матеріал бажано доставити до лабораторії якнайшвидше.

Якщо це неможливо:

•    допускається зберігання при температурі +2…+8 °C;  
•    не рекомендується заморожувати зразок, якщо цього не передбачає лабораторія.  

Чого не можна робити?

Не рекомендується:

•    збирати кал із унітаза;  
•    використовувати нестерильний ємності;  
•    допускати потрапляння сечі;  
•    використовувати матеріал із підгузка або пелюшки;  
•    торкатися внутрішньої поверхні контейнера руками;  
•    порушувати умови транспортування.  

Недотримання цих рекомендацій може вплинути на якість дослідження.

6. Як виглядає результат?

У висновку буде зазначено перелік усіх вірусів, що входять до панелі.

Навпроти кожного збудника буде один із варіантів відповіді:

•    Не виявлено
•    Виявлено

Приклад:

7. Як інтерпретувати результат?

Результат «не виявлено»

Нуклеїнова кислота досліджуваного збудника у зразку не виявлено.

Це може означати:

•    відсутність саме цих вірусних інфекцій;
•    дуже ранній або пізній етап захворювання, коли кількість вірусу вже недостатня для виявлення;
•    захворювання спричинене бактеріями, паразитами або іншими вірусами, що не входять до панелі;
•    неінфекційну причину симптомів.

Результат «ВИЯВЛЕНО»

Позитивний результат означає, що у зразку калу виявлено ДНК/РНК відповідного вірусного збудника.

Це свідчить про наявність генетичного матеріалу віруса, однак остаточний висновок щодо діагнозу робить лікар з урахуванням:

Результат необхідно оцінювати разом із:

•    клінічної картини;
•    тривалості симптомів;
•    віку пацієнта;
•    епідеміологічного анамнезу;
•    результатів інших лабораторних досліджень.

Дослідження входить в сферу акредитації ISO15189 та ISO9001 – стандартів, що визначають вимоги до якості та компетентності медичних лабораторій, а також систем управління якістю.

8. Обмеження аналізу

На результат можуть впливати:

•    неправильний збір матеріалу;
•    недостатня кількість калу;
•    порушення умов транспортування;
•    дуже ранній або пізній етап інфекції;
•    наявність вірусу, який не входить до панелі.

ПЛР визначає генетичний матеріал вірусу, але не дозволяє:  

•    оцінити тяжкість захворювання;
•    визначити кількість вірусних частинок;
•    оцінити життєздатність вірусу;
•    встановити необхідність медикаментозного лікування лише за результатом аналізу.

Саме тому результати дослідження завжди повинні інтерпретуватися лікарем у поєднанні з клінічною картиною.

9. Що робити після отримання результату?

Після отримання результату не рекомендується самостійно призначати лікування.

Лікар оцінює:

•    клінічні симптоми;
•    ступінь зневоднення;
•    тривалість захворювання;
•    результати лабораторного дослідження;
•    необхідність додаткових аналізів або госпіталізації.  

У більшості випадків лікування вірусних гастроентеритів є симптоматичним і спрямоване на відновлення водно-електролітного балансу.

Якщо результат негативний, але симптоми зберігаються або погіршуються, лікар може рекомендувати додаткові обстеження.

FAQ

Чим ПЛР відрізняється від інших методів діагностики?

ПЛР визначає генетичний матеріал вірусів безпосередньо у зразку калу. На відміну від бактерій, віруси не можна вирощувати на звичайних поживних середовищах, тому бактеріологічний посів для їх діагностики не застосовується. Саме тому ПЛР є одним із найбільш чутливих і сучасних методів підтвердження вірусних кишкових інфекцій.

Чи потрібно спеціально готуватися до аналізу?

Ні. Спеціальної підготовки не потрібно. Головне – правильно зібрати матеріал і доставити його до лабораторії. У випадку прийому препаратів, які можуть вплинути на роботу ШКТ – необхідно повідомити про це лабораторію та лікуючого лікаря.

Чи можна виявити декілька вірусів одночасно?

Так. Панель дозволяє одночасно визначити шість найпоширеніших вірусних збудників гострих кишкових інфекцій.

Чи означає позитивний результат, що потрібні противірусні препарати?

Не завжди. Для більшості вірусних гастроентеритів специфічного противірусного лікування не існує. Основою терапії є відновлення втрати рідини, корекція електролітних порушень та симптоматичне лікування. Проте тактику лікування має визначати лише лікар.

Якщо ПЛР негативна, чи означає це, що інфекції немає?

Ні. Причиною симптомів можуть бути бактерії, паразити або віруси, які не входять до цієї панелі, а також неінфекційні захворювання шлунково-кишкового тракту.

Чи потрібно після ПЛР здавати бактеріологічний посів?

Якщо ПЛР підтвердила вірусну інфекцію, бактеріологічний посів зазвичай не потрібний. Якщо ж лікар підозрює бактеріальну природу захворювання або необхідно визначити чутливість до антибіотиків, може бути рекомендований бактеріологічний посів або ПЛР-панель на бактеріальні кишкові інфекції.

Які додаткові дослідження, які можуть бути рекомендовані?

Залежно від клінічної ситуації лікар може рекомендувати:

•    ПЛР. Бактеріальні гострі кишкові інфекції (P201) – якщо симптоми або клінічна картина свідчать про можливу бактеріальну етіологію.  
•    Виявлення носійства збудників кишкових інфекцій+ДДМ (A036) – для визначення чутливості до антибіотиків.  
•    Паразитологічне дослідження калу (S235) – якщо є підозра на паразитарну інфекцію.  
•    Загальний аналіз крові (B257), С-реактивний білок (B205) та електроліти (K089) – для оцінки тяжкості запального процесу та ступеня зневоднення.
•    Копрограма (B233) – за потреби комплексної оцінки функціонального стану кишечника.