ПЛР. Helicobacter pylori (Гелікобактер пілорі) з резистентністю до клатриміцину (3 основні мутації), якісне визначення (кал, слина, шлунковий сік)

1. Чи підходить мені цей аналіз?
Дослідження дозволяє одночасно виявити ДНК Helicobacter pylori та визначити три основні мутації – A2143G, A2142G і A2142C у гені 23S рРНК, пов’язані з резистентністю бактерії до кларитроміцину.
Helicobacter pylori – бактерія, що може спричиняти хронічний гастрит, виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки й підвищувати ризик окремих захворювань шлунка.
Кларитроміцин тривалий час широко застосовується у схемах ерадикації H. pylori, але через поширення резистентних штамів його ефективність може знижуватися. Саме тому визначення мутацій резистентності допомагає лікарю краще обрати схему лікування.
Аналіз може бути доцільним якщо:
•    є біль або дискомфорт у верхній частині живота, нудота, відрижка, відчуття переповнення шлунка чи інші симптоми, за яких лікар підозрює H. pylori-інфекцію;
•    необхідно підтвердити наявність H. pylori;
•    раніше вже було виявлено H. pylori і лікарю потрібна інформація про можливу резистентність до кларитроміцину;
•    планується лікування, у схемі якого розглядається кларитроміцин;
•    попереднє лікування H. pylori було неефективним;
•    необхідно отримати додаткову інформацію для персоналізованого вибору ерадикаційної терапії.
Коли цей аналіз найбільш інформативний?
Дослідження особливо доцільне до початку лікування, коли потрібно одночасно визначити наявність H. pylori та оцінити генетичні маркери резистентності до кларитроміцину. Це допомагає лікарю підібрати більш обґрунтовану схему ерадикаційної терапії.

2. Що показує аналіз?
Дослідження одночасно визначає:
•    ДНК Helicobacter pylori – дозволяє встановити, чи виявлено генетичний матеріал бактерії у досліджуваному зразку; 
•    мутацію A2143G у гені 23S рРНК; 
•    мутацію A2142G у гені 23S рРНК; 
•    мутацію A2142C у гені 23S рРНК. 
Ці три точкові мутації пов'язані зі зниженням чутливості H. pylori до кларитроміцину та є основними генетичними механізмами резистентності, які визначає використана тест-система.

Виявлення H. pylori може свідчити про:
•    наявність H. pylori-інфекції;
•    можливий зв'язок інфекції з гастритом або виразковою хворобою за наявності відповідної клінічної картини;
•    необхідність консультації лікаря для визначення подальшої тактики.
Виявлення мутацій A2143G, A2142G або A2142C може свідчити про:
•    генетично зумовлену резистентність H. pylori до кларитроміцину; 
•    потенційно нижчу ефективність лікування схемою, що містить кларитроміцин; 
•    необхідність врахування резистентності лікарем при виборі схеми ерадикаційної терапії. 
Результат щодо резистентності не є самостійним призначенням або забороною певного антибіотика. Остаточну схему лікування визначає лікар.

3. Як проводиться дослідження?
Після надходження зразка до лабораторії проводиться кілька етапів дослідження.
1. Підготовка зразка
Із біологічного матеріалу виділяють генетичний матеріал – ДНК Helicobacter pylori, якщо вона присутня у зразку.
2. Ампліфікація ДНК
За допомогою методу Real-Time PCR відбувається багаторазове копіювання специфічних ділянок ДНК H. pylori. Одночасно тест визначає три мутації в гені 23S рРНК – A2143G, A2142G та A2142C, пов’язані з резистентністю до кларитроміцину. 
Завдяки високій аналітичній чутливості метод дозволяє виявити навіть невелику кількість генетичного матеріалу бактерії.
3. Аналіз результатів
Спеціальне програмне забезпечення аналізує отримані сигнали та визначає:
•    чи виявлена ДНК Helicobacter pylori; 
•    чи виявлені мутації A2143G, A2142G або A2142C. 
Дослідження виконується на ампліфікаторі Bio-Rad CFX96 Real-Time PCR System, який забезпечує автоматичну реєстрацію сигналів під час ПЛР у реальному часі.

4. Як підготуватися до забору біологічного матеріалу

Правильна підготовка допомагає отримати максимально достовірний результат.
Підготовка залежить від виду біологічного матеріалу, але є спільні правила, які важливо врахувати перед дослідженням на Helicobacter pylori:
•    дослідження бажано проводити до початку антибактеріальної терапії. 
•    якщо це погоджено з лікарем, антибіотики та препарати вісмуту рекомендовано не приймати щонайменше 4 тижні до дослідження. 
•    інгібітори протонної помпи (ІПП) рекомендовано не приймати щонайменше 2 тижні до дослідження. 
•    не припиняйте призначене лікування самостійно. Якщо відміна препарату неможлива, повідомте про його прийом лікаря або працівника лабораторії. 
•    для відбору слини рекомендовано не їсти, не пити, не палити та не жувати гумку щонайменше 30 хвилин до процедури. 
•    перед відбором слини не слід використовувати ополіскувачі для ротової порожнини або місцеві антисептики. 
•    для відбору шлункового соку необхідно дотримуватися правил підготовки до процедури, які надає лікар або медичний заклад, де проводиться відбір.

5. Як правильно відібрати зразок біологічного матеріалу?
Для дослідження використовують різні варіанти біологічного матеріалу: кал, слина, шлунковий сік. 
Кал:
•    перед дефекацією спорожнити сечовий міхур, щоб сеча не потрапила до зразка;
•    провести природну дефекацію; 
•    уникати потрапляння сечі, води, менструальної крові; 
•    стерильною ложечкою відібрати приблизно 10–20 г матеріалу; 
•    помістити його у стерильний контейнер; 
•    щільно закрити кришку. 
Слина
•    відбір проводять у стерильний контейнер;
•    зібрати слину безпосередньо в контейнер, не торкаючись губами, руками або язиком його внутрішньої поверхні та кришки;
•    для дослідження потрібна саме слина – намагатися мінімізувати потрапляння мокротиння та інших домішок;
•    після відбору щільно закрити контейнер;
•    доставити матеріал до лабораторії відповідно до встановлених умов зберігання і транспортування.
Шлунковий сік
•    відбір проводить лікар або інший кваліфікований медичний працівник під час відповідної медичної процедури; 
•    шлунковий сік відбирають у стерильну герметичну ємність відповідно до процедури, яку проводить медичний працівник;
•    після відбору зразок маркують та передають для лабораторного дослідження;
•    зберігання і транспортування матеріалу здійснюють відповідно до встановлених лабораторією вимог.

Як транспортувати матеріал?
Матеріал бажано доставити до лабораторії якнайшвидше.
Якщо це неможливо:
•    допускається зберігання при температурі +2…+8 °C; 
•    не рекомендується заморожувати зразок, якщо цього не передбачає лабораторія.

6. Як виглядає результат?
У лабораторному висновку зазначаються:
•    результат визначення ДНК Helicobacter pylori; 
•    результат визначення мутацій, пов'язаних із резистентністю до кларитроміцину; 
•    якісна оцінка отриманого результату.
Можливі варіанти результату:
•    H. pylori – не виявлено
ДНК Helicobacter pylori у досліджуваному зразку не виявлена.
•    H. pylori – виявлено; мутації резистентності не виявлено
Виявлено ДНК H. pylori, але мутації A2143G, A2142G та A2142C, які визначає тест, не виявлені.
•    H. pylori – виявлено; мутацію резистентності виявлено
Виявлено ДНК H. pylori та одну або декілька мутацій A2143G, A2142G, A2142C, асоційованих із резистентністю до кларитроміцину:
Мутація A2143G – ВИЯВЛЕНО/не виявлено;
Мутація A2142G – ВИЯВЛЕНО/не виявлено;
Мутація A2142C – ВИЯВЛЕНО/не виявлено.

7. Як інтерпретувати результат?
H. pylori – не виявлено
ДНК Helicobacter pylori у досліджуваному біоматеріалі не виявлена.
Негативний результат знижує ймовірність активної H. pylori-інфекції, однак його потрібно оцінювати з урахуванням симптомів, виду біоматеріалу, підготовки до дослідження та прийому лікарських засобів.
H. pylori – виявлено, мутації резистентності не виявлено
У зразку виявлено ДНК Helicobacter pylori, але A2143G, A2142G та A2142C не виявлені.
Це означає, що основні мутації резистентності до кларитроміцину, які визначає цей тест, відсутні. Водночас результат не виключає інших, рідкісніших механізмів резистентності.
Рішення щодо застосування кларитроміцину та схеми ерадикаційної терапії приймає лікар.
H. pylori – виявлено, мутацію резистентності виявлено
У зразку виявлено Helicobacter pylori та одну або декілька мутацій A2143G, A2142G або A2142C.
Такий результат свідчить про генетичні маркери резистентності H. pylori до кларитроміцину. Ця інформація має враховуватися лікарем при виборі ерадикаційної терапії, оскільки використання кларитроміцину при резистентному штамі суттєво знижує ефективність лікування.
Запишіться на консультацію гастроентеролога або сімейного лікаря, щоб інтерпретувати результат і визначити схему лікування.

Якість дослідження
У тест-системі використовується внутрішній контроль, який дозволяє контролювати виділення нуклеїнових кислот і можливе інгібування ПЛР.
Також застосовується система UDG-dUTP, призначена для зниження ризику контамінації продуктами попередніх реакцій ПЛР. 
Дослідження входить в сферу акредитації ISO15189 та ISO9001 – стандартів, що визначають вимоги до якості та компетентності медичних лабораторій, а також систем управління якістю.

8. Обмеження аналізу
Результат дослідження необхідно оцінювати разом із клінічною картиною та іншими даними пацієнта.
На результат можуть впливати:
•    неправильний відбір або зберігання біоматеріалу; 
•    недостатня кількість ДНК H. pylori у зразку; 
•    наявність речовин, що інгібують ПЛР; 
•    прийом антибіотиків, препаратів вісмуту або ІПП; 
•    генетичні варіанти бактерії, які не входять до переліку мішеней тест-системи. 
Дослідження визначає три мутації – A2143G, A2142G та A2142C. Тому відсутність цих мутацій означає, що саме ці маркери резистентності не виявлені, але не гарантує абсолютної чутливості бактерії до кларитроміцину. 
ПЛР визначає генетичний матеріал бактерії, тому сама по собі не дозволяє встановити ступінь ураження слизової оболонки шлунка або наявність гастриту, виразки чи інших структурних змін.
Саме тому у певних клінічних ситуаціях лікар може рекомендувати додаткові дослідження.

9. Що робити після отримання результату?
Не рекомендується самостійно розпочинати лікування антимікробними препаратами лише на підставі лабораторного висновку.
Лікар оцінює:
•    клінічні симптоми; 
•    тривалість захворювання; 
•    результати ПЛР; 
•    епідеміологічний анамнез; 
•    інші лабораторні дослідження. 
Якщо ПЛР підтверджує бактеріальну інфекцію, лікар визначає необхідність лікування та, за потреби, може призначити бактеріологічний посів із визначенням чутливості до антибіотиків.
Якщо результат негативний, але симптоми зберігаються, можуть бути рекомендовані додаткові дослідження.

FAQ
Чим цей аналіз відрізняється від звичайного ПЛР на H. pylori?
Він одночасно визначає ДНК H. pylori та три основні мутації, асоційовані з резистентністю до кларитроміцину. Тому лікар отримує інформацію не лише про наявність бактерії, а й про можливу ефективність кларитроміцину.
Що означає «резистентність до кларитроміцину»?
Це стійкість бактерії до дії кларитроміцину. За наявності резистентності схеми лікування, що містять цей антибіотик, можуть бути менш ефективними. 
Які саме мутації визначає аналіз?
Тест визначає A2143G, A2142G та A2142C у гені 23S рРНК H. pylori. Вони належать до основних мутацій, пов'язаних із резистентністю бактерії до кларитроміцину. 
Якщо мутацій не виявлено, кларитроміцин точно буде ефективним?
Не обов'язково. Результат означає, що три мутації, які визначає тест, не виявлені. Остаточний вибір антибіотика та схеми лікування здійснює лікар.
Чи можна за цим аналізом самостійно обрати антибіотик?
Ні. Результат щодо резистентності є додатковою інформацією для лікаря. Вибір лікування залежить також від попередньої терапії, алергій, супутніх захворювань та інших клінічних факторів.
Чи потрібно після лікування повторно перевіряти H. pylori?
Так. Після ерадикаційної терапії рекомендується підтвердити, що інфекцію усунено. Для цього використовують валідовані методи контролю ерадикації. 
Чи потрібне направлення лікаря?
Направлення не є обов'язковим, але консультація гастроентеролога або сімейного лікаря допоможе правильно обрати дослідження та інтерпретувати результат.

Які додаткові дослідження можуть бути рекомендовані?
Залежно від клінічної ситуації лікар може рекомендувати:
•    Helicobacter pylori, антиген у калі (якісно) (S095) – для неінвазивного виявлення активної інфекції та контролю ерадикації; 
•    Helicobacter pylori, IgG – S096 – для визначення антитіл IgG до H. pylori; результат може відображати поточний або перенесений контакт зі збудником;
•    Helicobacter pylori, сумарні антитіла – S094 – для серологічного визначення антитільної відповіді на H. Pylori;
•    Helicobacter pylori (білок CagA), IgA – S093 – для додаткової оцінки антитільної відповіді до CagA-антигену H. pylori.