Тиреоглобулін (ТГ)

Код аналізу:

B028

Термін виконання:

24 години

Ціна

270 грн

Замовити

Опис

Тиреоглобулін є великим глікопротеїном (молекулярна маса 660 кДа), що запасається в колоїді фолікулів щитовидної залози. Це прогормон, необхідний подальшого синтезу тироксину (Т4) і трийодтироніну (T3). Щитовидна залоза є єдиним джерелом тиреоглобуліну в організмі. Його продукція відбувається у клітинах нормальної щитовидної залози, а також у клітинах високодиференційованих злоякісних новоутворень цього органу (папілярна та фолікулярна аденокарциноми). Визначення концентрації тиреоглобуліну в крові використовується для контролю лікування та своєчасної діагностики рецидиву цих пухлин щитовидної залози.

Особливістю високодиференційованих раків щитовидної залози є їх відносно сприятливий прогноз при своєчасній діагностиці захворювання, а також ретельному спостереженні післяопераційного періоду. Близько 85% пацієнтів повністю одужує після лікування, у 15% виникають рецидиви раку, при цьому у 5% з них рецидив характеризується прогресуючим та тяжким перебігом. Тому для лабораторної діагностики рецидиву раку необхідний метод, що має, з одного боку, високе негативне прогностичне значення, що дозволить уникнути непотрібних діагностичних процедур у переважної більшості пацієнтів, а з іншого боку, високе позитивне прогностичне значення, що дозволить запідозрити виникнення рецидиву у деяких пацієнтів на ранній стадії. Основним лабораторним маркером рецидиву пухлини, що задовольняє ці умови, є виявлення тиреоглобуліну в крові.

Як правило, дослідження тиреоглобуліну проводиться через 6-12 місяців після тотальної тиреоїдектомії та радіоабляції. Оскільки протягом усього цього періоду пацієнт отримує замісну терапію L-тироксином, перший вимір рівня тиреоглобуліну проводиться на тлі супресії власного тиреоїд-стимулюючого гормону (ТСГ, TSH-suppressed TG). Як правило, після отримання результату тесту на фоні замісної терапії проводять провокаційний тест із застосуванням екзогенного ТСГ (TSH-stimulated TG). Чутливість дослідження тиреоглобуліну після цього тесту вища, ніж при вимірі базального рівня тиреоглобуліну. Показано, що у 15-20% пацієнтів із негативним результатом аналізу на базальний тиреоглобулін на фоні замісної терапії виявляється підвищений рівень цього гормону після введення ТСГ.

Дослідження характеризується високою специфічністю та чутливістю, проте має деякі обмеження. Присутність у крові антитіл до тиреоглобуліну (виявляються у 20% пацієнтів з раком щитовидної залози) перешкоджає реакції і може призводити до помилково-негативного результату. Тому при проведенні тесту на тиреоглобулін паралельно оцінюють присутність у крові антитіл до тиреоглобуліну. Вважається, що за їх наявності дослідження за допомогою імунохемілюмінесцентного аналізу поступається за чутливістю до радіоімунологічного аналізу. Крім специфічних антитіл, реакції можуть перешкоджати й інші (гетерофільні) антитіла, що спостерігаються при цитомегаловірусній інфекції, токсоплазмозі та інфекційному мононуклеозі. Хибно-негативний результат можливий за дуже маленької пухлини. Також результат буде негативним при дослідженні крові пацієнта з рецидивом пухлини, що секретує дефектний тиреоглобулін або зовсім не виробляє цей гормон. Зважаючи на ці рідкісні винятки, можна зробити висновок, що невизначений рівень тиреоглобуліну після провокаційної проби з ТСГ (за відсутності антитіл до тиреоглобуліну) відповідає 98-99,5 % ймовірності відсутності рецидиву пухлини в майбутньому. Слід зазначити, що результат аналізу оцінюється в сукупності з клінічними та інструментальними даними.

Пацієнти з високим ризиком рецидиву пухлини проходять повторні (багаторазові) дослідження рівня тиреоглобуліну після провокаційного тесту з інтервалом 6 місяців, пацієнти з низьким ризиком рецидиву пухлини – з інтервалом 12 місяців, при цьому немає необхідності у провокаційному тесті, дослідження може бути проведено на тлі. Доцільність подальшого моніторингу визначається лікарем, у разі його тривалість встановлюється індивідуально. Враховуючи необхідність порівняння результатів тесту, рекомендується виконання аналізу в одній і тій же лабораторії.

Для чого призначають дослідження?

Для контролю лікування та своєчасного виявлення рецидиву папілярної та фолікулярної аденокарциноми щитовидної залози.

Метод дослідження

Хемілюмінесцентний імуноаналіз (CLIA).

Біоматеріал дослідження

Кров (Сироватка)

Як правильно підготуватися до дослідження?

Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!).

Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії. За годину перед забором крові не можна курити. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.

Важливо: забір крові проводити до проведення сканування або пункційної біопсії щитоподібної залози, або через 2 тижні після. Як що проводилося хірургічне або радіоактивне втручання то забір крові проводиться не раніше ніж через 6 тижнів.

Що може впливати на результат?

Присутність у сироватці специфічних антитіл до тиреоглобуліну, а також гетерофільних антитіл (при цитомегаловірусній інфекції, інфекційному мононуклеозі та токсоплазмозі) може призводити до отримання хибно-негативного результату.
Хибно-негативний результат можливий за дуже маленької пухлини. Також результат буде негативним при дослідженні крові пацієнта з рецидивом пухлини, що секретує дефектний тиреоглобулін або зовсім не виробляє цей гормон.