Антитіла до пероксидази щитоподібної залози

1. Чи підходить мені цей аналіз?

Аналіз на антитіла до тиреопероксидази (АТПО) — це основний та найчутливіший маркер для виявлення аутоімунних уражень щитоподібної залози.

Дослідження призначається при підозрі на аутоімунний процес, за наявності симптомів порушення функції залози або при відповідних показаннях.

Основними клінічними показаннями до призначення даного дослідження є:

• Зміни в лабораторних показниках: підвищений або знижений рівень ТТГ, відхилення від норми гормонів вільного Т4 та вільного Т3.
• Характерні клінічні симптоми: ознаки гіпотиреозу: хронічна втома, набір ваги, сухість шкіри, випадіння волосся, мерзлякуватість, набряки, сповільнення пульсу; ознаки тиреотоксикозу: прискорене серцебиття, безпідставне схуднення, дратівливість, тремор рук, підвищена пітливість.
• Зміни за даними УЗД: дифузна неоднорідність або зміна ехогенності тканини залози, збільшення об'єму залози (зоб), наявність вузлових утворень.
• Репродуктивні показання та вагітність: підготовка до вагітності, невиношування, оцінка ризику розвитку післяпологового тиреоїдиту.
• Генетичний та аутоімунний анамнез: наявність аутоімунних захворювань щитоподібної залози у близьких родичів, супутні аутоімунні патології (цукровий діабет 1 типу, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, вітиліго).

2. Що показує аналіз?

Аналіз на АТПО показує наявність та концентрацію імуноглобулінів, які імунна система помилково виробляє проти власного ферменту щитоподібної залози — тиреопероксидази. Цей фермент відіграє ключову роль у синтезі гормонів тироксину (Т4) та трийодтироніну (Т3). Виявлення антитіл свідчить про наявність аутоімунного процесу, який із часом може призводити до пошкодження тиреоцитів (клітин залози) та поступового зниження її функції.

3. Як проводиться дослідження?

Біоматеріал дослідження: кров (сироватка).

Метод дослідження: електрохемілюмінесцентний імуноаналіз (ECLIA).

Контейнер/пробірка: вакуумна пробірка з активатором згортання та роздільним гелем (зазвичай із жовтою кришкою).

Мінімальний об’єм: 2–4 мл венозної крові.

Умови зберігання/стабільність: після центрифугування сироватка крові може зберігатися за температури +2...+8 °C до 7 днів або тривалий час у замороженому вигляді (за −20 °C).

4. Як підготуватися до здачі аналізу?

Натщесерце: забір крові після щонайменше 8–12 годин голодування. Напередодні ввечері варто уникати жирної, важкої їжі та переїдання. Дозволяється пити чисту негазовану воду. Слід утриматися від алкоголю протягом 24 годин до взяття крові. Вранці перед взяттям крові не вживати напої, що містять кофеїн (кава, енергетичні напої, чай).

Куріння: вранці перед взяттям крові курити заборонено, а також не використовувати жувальну гумку.

Інтенсивного фізичного навантаження, яке перевищує звичайний рівень денної активності, слід уникати за 24 години до відбору крові. Це стосується тренувань у залі, бігу на довгі дистанції, змагань, важкої фізичної праці, дайвінгу тощо.

Ранковий прийом ліків слід відкласти до завершення забору крові — окрім випадків, коли препарат є життєво необхідним і його не можна пропустити чи перенести. Не скасовуйте призначені ліки самостійно. Рішення про тимчасове припинення прийому приймає лише лікар. Обов'язково повідомте персонал про прийом будь-яких лікарських засобів, у тому числі безрецептурних препаратів, вітамінів.

5. Як інтерпретувати результат?

Для цього дослідження референтний діапазон становить 0,1–30 IU/ml.

Причини підвищеного рівня антитіл до тиреопероксидази:

• Аутоімунний тиреоїдит Хашимото (АІТ): головна та найпоширеніша причина. Підвищений рівень АТ-ТПО виявляється у 90–95% пацієнтів із цим діагнозом. Антитіла спричиняють хронічне запалення, що з часом призводить до поступової загибелі тиреоцитів і розвитку гіпотиреозу.
• Дифузний токсичний зоб (хвороба Грейвса): супроводжується гіперфункцією залози (тиреотоксикозом).
• Післяпологовий тиреоїдит: виникає у перші місяці після пологів через вторинну активацію імунітету.
• Підгострий та безболісний тиреоїдити: тимчасове підвищення титру антитіл як реакція на запальний чи вірусний процес у залозі.
• Системні аутоімунні захворювання: цукровий діабет 1 типу, системний червоний вовчак та ревматоїдний артрит, перніціозна анемія (дефіцит вітаміну B12 аутоімунного ґенезу), аутоімунне ураження наднирників (хвороба Аддісона), вітиліго та гніздова алопеція.

Результат, який знаходиться нижче референтної межі (або близький до нуля), є абсолютною нормою.

6. Обмеження аналізу

Хибнопідвищені або хибнознижені результати аналізу на ТГ найчастіше виникають через недотримання правил преаналітичного етапу, інтерференцію речовин у сироватці крові та природні біологічні коливання.

Біологічні фактори впливу

Вірусні та бактеріальні інфекції: перенесені гострі респіраторні захворювання або інші запальні процеси можуть призводити до тимчасового зростання титру антитіл. Це відбувається через явище «молекулярної мімікрії», коли імунна система сприймає чужорідні білки вірусу або бактерії зі схожими за структурою ділянками тиреопероксидази.

Психоемоційний стрес: психосоматичні чинники та високий рівень кортизолу можуть викликати дисбаланс імунної системи та коливання рівня антитіл.

Пологи: відбувається вторинна активація імунітету, що нерідко провокує підвищення рівня АТПО та розвиток післяпологового тиреоїдиту.

Віковий фактор: титр антитіл має тенденцію зростати з віком. Помірно підвищений рівень АТПО спостерігається у 10–15% жінок старше 50–60 років за абсолютно нормальної функції залози.

Наявність інших аутоімунних патологій: схильність до формування аутоантитіл часто є системною. Наявність цукрового діабету 1 типу, целіакії, вітиліго або ревматоїдного артриту підвищує ймовірність позитивного результату АТПО.

7. Що робити після отримання результату?

Інтерпретація аналізу на АТПО завжди проводиться комплексно — з урахуванням рівня гормонів, даних УЗД та клінічних симптомів.

Результат у межах норми (негативний): вказує на відсутність активної аутоімунної агресії проти тиреопероксидази. Якщо показники гормонів (ТТГ, вільний Т4) і дані УЗД також у нормі — подальше обстеження не потрібне. Повторна здача аналізу необхідна лише за призначенням лікаря або під час планового профілактичного огляду.

Додаткові обстеження, які можуть бути призначені при отриманні підвищеного результату:

• перевірка рівня ТТГ, вільного Т4 та вільного Т3 для оцінки реальної функції щитоподібної залози (гіпотиреоз, еутиреоз чи тиреотоксикоз);
• визначення рівня антитіл до тиреопероксидази (АТТГ) та антитіл до рецепторів ТТГ (АТрТТГ) для уточнення форми аутоімунного процесу;
• УЗД щитоподібної залози.

FAQ

Чи болючий аналіз?

Процедура передбачає стандартний забір венозної крові з ліктьової вени. Можливий лише короткочасний легкий дискомфорт безпосередньо в момент проколу.

Чим АТПО відрізняється від АТТГ і який аналіз кращий?

АТПО спрямовані проти ферменту, що синтезує гормони (тиреопероксидази), а АТТГ — проти білка-попередника гормонів (тиреоглобуліну). Аналіз на АТПО є більш чутливим та специфічним для первинної діагностики аутоімунного тиреоїдиту Хашимото. АТТГ найчастіше призначають як додатковий маркер або для контролю після операцій на щитоподібній залозі.

Якщо АТПО підвищені, а ТТГ у нормі — чи потрібно приймати L-тироксин?

Ні, не потрібно. Такий стан називається носійством антитіл або латентним аутоімунним тиреоїдитом. Якщо рівень ТТГ у нормі, це означає, що залоза повністю виконує свою функцію. У такому разі медикаментозне лікування не призначається, рекомендується лише періодичний моніторинг.

Як часто потрібно перездавати аналіз на АТПО після встановлення діагнозу?

Повторно здавати АТПО зазвичай не потрібно. Титр антитіл може залишатися підвищеним протягом усього життя і його коливання не відображають тяжкість перебігу хвороби чи ефективність терапії. Після встановлення діагнозу для моніторингу стану використовують лише рівень гормона ТТГ (та вільного Т4).

Чи можна знизити рівень АТПО до норми?

Ні, специфічних препаратів або дієт для зниження рівнів антитіл не існує. Наявність АТПО відображає особливість реакції імунної системи. Лікарі лікують не титр антитіл, а наслідки їхньої дії — тобто порушення функції залози (гіпотиреоз чи тиреотоксикоз), якщо вони виникають.