Лактатдегідрогеназа (ЛДГ) / LDH

Лактатдегідрогеназа (ЛДГ) - цинковмісний внутрішньоклітинний фермент, який каталізує окислення молочної кислоти в піруваті і міститься практично у всіх клітинах організму. ЛДГ найбільш активна в скелетних м'язах, серцевому м'язі, нирках, печінці та еритроцитах. Існує п'ять різних форм (ізоферментів) ЛДГ, що відрізняються за молекулярною структурою та розташуванням в організмі. Від того, яка з п'яти превалює, залежить основний спосіб окиснення глюкози – аеробний (до CO2 та H2O) або анаеробний (до молочної кислоти). Подібна відмінність обумовлена ​​різним ступенем спорідненості того чи іншого ізоферменту та піровиноградної кислоти. Для міокарда та мозкової тканини основною є ЛДГ-1, для еритроцитів, тромбоцитів, ниркової тканини – ЛДГ-1 та ЛДГ-2. У легенях, селезінці, щитовидній та підшлунковій залозах, надниркових залозах, лімфоцитах переважає ЛДГ-3. ЛДГ-4 знаходиться у всіх тканинах з ЛДГ-3, а також у гранулоцитах, плаценті та чоловічих статевих клітинах, в яких міститься і ЛДГ-5. Ізоферментна активність у скелетних м'язах (у порядку зменшення): ЛДГ-5, ЛДГ-4, ЛДГ-3. Для печінки найбільш характерним є ізофермент ЛДГ-5, менша активність ЛДГ-4. У нормі у сироватці крові всі фракції ферменту визначаються з невеликою активністю у складі сумарного показника – загальної ЛДГ. Їх активність у крові розподіляється так: ЛДГ-2> ЛДГ-1> ЛДГ-3> ЛДГ-4> ЛДГ-5. При захворюваннях, що супроводжуються пошкодженням тканин та руйнуванням клітин, активність ЛДГ у крові збільшується. У зв'язку з цим вона є важливим маркером тканинної деструкції.Незважаючи на те, що збільшення активності ферменту не вказує на будь-яку хворобу, його визначення у комплексі з іншими лабораторними аналізами допомагає у діагностиці інфаркту легені, м'язової дистрофії та гемолітичної анемії. Підвищена активність ЛДГ може виявлятися у новонароджених, вагітних та після інтенсивних фізичних навантажень. Раніше спільні аналізи на ЛДГ, аспартатамінотрансферази та креатинкінази широко використовувалися у діагностиці інфаркту міокарда. Зараз для цієї мети визначають рівень тропоніну як специфічного маркера пошкодження серцевого м'яза. Але дослідження активності ЛДГ залишається допоміжним аналізом при диференціальній діагностиці больового синдрому у грудній клітці. У хворих на стенокардію активність ферменту не змінюється, але при інфаркті міокарда починає зростати через 8-10 годин з максимумом у перші 24-48 годин після серцевого нападу і повертається в норму через 10-12 днів. Підвищення ЛДГ при нормальній активності АСТ через 1-2 дні після болю у грудній клітці свідчить про інфаркт легені. При диференціальній діагностиці міопатії цей аналіз допомагає уточнити патофізіологічні механізми захворювання. Так, при порушенні м'язової функції, пов'язаної з нейрогенними захворюваннями, ЛДГ не підвищується, але при пошкодженні м'язів через ендокринні та метаболічні патології активність ЛДГ збільшується. Активність ЛДГ у крові може зростати внаслідок багатьох злоякісних новоутворень, при ефективному лікуванні вона знижується, іноді застосовують динамічного спостереження за онкологічними хворими.

Для чого призначають дослідження?

1. Для діагностики гострого чи хронічного ушкодження тканини при комплексному обстеженні пацієнта.
2. Для диференціальної діагностики захворювань при різкому болі у грудній клітці (інфаркт міокарда, стенокардія, інфаркт легені).
3. Щоб виявляти захворювання, що супроводжується гемолізом еритроцитів.
4. З метою спостереження за перебігом онкологічних захворювань під час терапії.
5. Для дослідження патологій печінки та нирок.
6. Для діагностики уражень м'язової тканини.

Метод дослідження

УФ кінетичне

Біоматеріал дослідження

Кров (сироватка) Як правильно підготуватися до дослідження? Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!). Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії. За годину перед забором крові не можна курити. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись. Що може впливати на результат?

• Час, що минув з моменту пошкодження;
• Об'єм ушкодження (мікроінфаркт або великий інфаркт);
• Наявність супутніх захворювань;
• Прийом деяких лікарських засобів (аспірин, етиловий спирт, анестетики та інші);
• Інтенсивне фізичне навантаження, голодування, зневоднення.

Синоніми

Лактатдегідрогеназа (ЛДГ) LDH Изоферменты ЛДГ 1, 2 Изоформы ЛДГ 1, 2 Lactate dehydrogenase 1, 2 LDH 1, 2 LDH, Isoenzymes 1, 2 Що означають результати? Референтні значення Причини підвищення активності лактатдегідрогенази загальної:

• Інфаркт міокарда
• Легенева емболія та інфаркт легені,
• Захворювання крові, що супроводжуються гемолізом,
• Злоякісні новоутворення різних локалізацій,
• Лейкози,
• Патологія печінки,
• Хвороби нирок
• Патологія м'язів
• Переломи кісток,
• Застійна серцева недостатність, гостра коронарна недостатність (без інфаркту), міокардит (помірне підвищення ферменту),
• Інфекційний мононуклеоз,
• Інфаркт кишечника
• Гострий панкреатит,
• Інсульт,
• Судомний напад,
• Біла гарячка,
• Еклампсія,
• Травматичний шок
• Тяжкі стани, що супроводжуються гіпоксією, гіпер- і гіпотермією,
• Опікова хвороба,
• Передчасне відшарування плаценти,
• Гіпотиреоз.

До підвищення результату можуть призводити:

• Інтенсивні фізичні навантаження незадовго до дослідження,
• Наявність у пацієнта протезованого клапана серця (гемоліз еритроцитів внаслідок пошкодження клітин стулками клапана),
• Застосування електроімпульсної терапії незадовго до дослідження,
• Гемодіаліз (у зв'язку з видаленням інгібіторів ферменту – сечовини під час процедури),
• Велика кількість тромбоцитів (тромбоцитоз),
• Деякі захворювання шкіри,
• Лікарські засоби, що підвищують активність ЛДГ (анестетики, наркотичні препарати, анаболічні стероїди, діуретики, верапаміл, ізотретиноїн, інгібітори АПФ, інтерферон-альфа, інтерлейкін-2, деякі антибактеріальні та протигрибкові препарати, неспецифічні проти).

Референтні значення Дорослі: 3--248 Од/л Діти: 0 -- 4 діб -- 290--775 Од/л 5 –10 діб -- 545--2000 Од/л 11 діб – 2 роки -- 180--430 Од/л 2 роки -- 12 років -- 110--295 Од/л