Лактатдегідрогеназа (ЛДГ) / LDH
Лактатдегідрогеназа (ЛДГ) - цинковмісний внутрішньоклітинний фермент, який каталізує окислення молочної кислоти в піруваті і міститься практично у всіх клітинах організму. ЛДГ найбільш активна в скелетних м'язах, серцевому м'язі, нирках, печінці та еритроцитах. Існує п'ять різних форм (ізоферментів) ЛДГ, що відрізняються за молекулярною структурою та розташуванням в організмі. Від того, яка з п'яти превалює, залежить основний спосіб окиснення глюкози – аеробний (до CO2 та H2O) або анаеробний (до молочної кислоти). Подібна відмінність обумовлена різним ступенем спорідненості того чи іншого ізоферменту та піровиноградної кислоти. Для міокарда та мозкової тканини основною є ЛДГ-1, для еритроцитів, тромбоцитів, ниркової тканини – ЛДГ-1 та ЛДГ-2. У легенях, селезінці, щитовидній та підшлунковій залозах, надниркових залозах, лімфоцитах переважає ЛДГ-3. ЛДГ-4 знаходиться у всіх тканинах з ЛДГ-3, а також у гранулоцитах, плаценті та чоловічих статевих клітинах, в яких міститься і ЛДГ-5. Ізоферментна активність у скелетних м'язах (у порядку зменшення): ЛДГ-5, ЛДГ-4, ЛДГ-3. Для печінки найбільш характерним є ізофермент ЛДГ-5, менша активність ЛДГ-4. У нормі у сироватці крові всі фракції ферменту визначаються з невеликою активністю у складі сумарного показника – загальної ЛДГ. Їх активність у крові розподіляється так: ЛДГ-2> ЛДГ-1> ЛДГ-3> ЛДГ-4> ЛДГ-5. При захворюваннях, що супроводжуються пошкодженням тканин та руйнуванням клітин, активність ЛДГ у крові збільшується. У зв'язку з цим вона є важливим маркером тканинної деструкції.Незважаючи на те, що збільшення активності ферменту не вказує на будь-яку хворобу, його визначення у комплексі з іншими лабораторними аналізами допомагає у діагностиці інфаркту легені, м'язової дистрофії та гемолітичної анемії. Підвищена активність ЛДГ може виявлятися у новонароджених, вагітних та після інтенсивних фізичних навантажень. Раніше спільні аналізи на ЛДГ, аспартатамінотрансферази та креатинкінази широко використовувалися у діагностиці інфаркту міокарда. Зараз для цієї мети визначають рівень тропоніну як специфічного маркера пошкодження серцевого м'яза. Але дослідження активності ЛДГ залишається допоміжним аналізом при диференціальній діагностиці больового синдрому у грудній клітці. У хворих на стенокардію активність ферменту не змінюється, але при інфаркті міокарда починає зростати через 8-10 годин з максимумом у перші 24-48 годин після серцевого нападу і повертається в норму через 10-12 днів. Підвищення ЛДГ при нормальній активності АСТ через 1-2 дні після болю у грудній клітці свідчить про інфаркт легені. При диференціальній діагностиці міопатії цей аналіз допомагає уточнити патофізіологічні механізми захворювання. Так, при порушенні м'язової функції, пов'язаної з нейрогенними захворюваннями, ЛДГ не підвищується, але при пошкодженні м'язів через ендокринні та метаболічні патології активність ЛДГ збільшується. Активність ЛДГ у крові може зростати внаслідок багатьох злоякісних новоутворень, при ефективному лікуванні вона знижується, іноді застосовують динамічного спостереження за онкологічними хворими.
Для чого призначають дослідження?
- Для діагностики гострого чи хронічного ушкодження тканини при комплексному обстеженні пацієнта.
- Для диференціальної діагностики захворювань при різкому болі у грудній клітці (інфаркт міокарда, стенокардія, інфаркт легені).
- Щоб виявляти захворювання, що супроводжується гемолізом еритроцитів.
- З метою спостереження за перебігом онкологічних захворювань під час терапії.
- Для дослідження патологій печінки та нирок.
- Для діагностики уражень м'язової тканини.
Метод дослідження
УФ кінетичне
Біоматеріал дослідження
Кров (сироватка) Як правильно підготуватися до дослідження? Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!). Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії. За годину перед забором крові не можна курити. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись. Що може впливати на результат?
- Час, що минув з моменту пошкодження;
- Об'єм ушкодження (мікроінфаркт або великий інфаркт);
- Наявність супутніх захворювань;
- Прийом деяких лікарських засобів (аспірин, етиловий спирт, анестетики та інші);
- Інтенсивне фізичне навантаження, голодування, зневоднення.
Синоніми
Лактатдегідрогеназа (ЛДГ) LDH Изоферменты ЛДГ 1, 2 Изоформы ЛДГ 1, 2 Lactate dehydrogenase 1, 2 LDH 1, 2 LDH, Isoenzymes 1, 2 Що означають результати? Референтні значення Причини підвищення активності лактатдегідрогенази загальної:
- Інфаркт міокарда
- Легенева емболія та інфаркт легені,
- Захворювання крові, що супроводжуються гемолізом,
- Злоякісні новоутворення різних локалізацій,
- Лейкози,
- Патологія печінки,
- Хвороби нирок
- Патологія м'язів
- Переломи кісток,
- Застійна серцева недостатність, гостра коронарна недостатність (без інфаркту), міокардит (помірне підвищення ферменту),
- Інфекційний мононуклеоз,
- Інфаркт кишечника
- Гострий панкреатит,
- Інсульт,
- Судомний напад,
- Біла гарячка,
- Еклампсія,
- Травматичний шок
- Тяжкі стани, що супроводжуються гіпоксією, гіпер- і гіпотермією,
- Опікова хвороба,
- Передчасне відшарування плаценти,
- Гіпотиреоз.
До підвищення результату можуть призводити:
- Інтенсивні фізичні навантаження незадовго до дослідження,
- Наявність у пацієнта протезованого клапана серця (гемоліз еритроцитів внаслідок пошкодження клітин стулками клапана),
- Застосування електроімпульсної терапії незадовго до дослідження,
- Гемодіаліз (у зв'язку з видаленням інгібіторів ферменту – сечовини під час процедури),
- Велика кількість тромбоцитів (тромбоцитоз),
- Деякі захворювання шкіри,
- Лікарські засоби, що підвищують активність ЛДГ (анестетики, наркотичні препарати, анаболічні стероїди, діуретики, верапаміл, ізотретиноїн, інгібітори АПФ, інтерферон-альфа, інтерлейкін-2, деякі антибактеріальні та протигрибкові препарати, неспецифічні проти).
Референтні значення Дорослі: 3--248 Од/л Діти: 0 -- 4 діб -- 290--775 Од/л 5 –10 діб -- 545--2000 Од/л 11 діб – 2 роки -- 180--430 Од/л 2 роки -- 12 років -- 110--295 Од/л
