Тестостерон вільний (сироватка)

Тестостерон - стероїдний гормон з групи андрогенів (чоловічих статевих гормонів). У чоловіків виробляється клітинами Лейдіга в яєчках і в невеликій кількості в корі надниркових залоз, у жінок - в яєчниках і надниркових залозах. Основними функціями тестостерону є контроль над правильним розвитком чоловічих статевих органів, збільшення обсягу скелетних м'язів, стимуляція сперматогенезу, росту волосся на шкірних покривах в області обличчя, пахвових западин, лобка. Секреція гормону змінюється з віком - наростає до 30 років, а після 50 починає знижуватися. Також відзначаються і добові коливання тестостерону: пік між 4 і 8 годинами ранку і мінімум між 16 і 20 годинами вечора.

При надмірному утворенні андрогенів у жінок виникає вірилізація (вторинні статеві ознаки, характерні для чоловіків), гірсутизм (надмірне оволосіння за чоловічим типом), огрубіння голосу, гіпертрофія клітора. Так як тестостерон стимулює функцію сальних залоз, його підвищення часто пов'язують з розвитком вугрової висипки. Знижений синтез тестостерону у чоловіків веде до гіпогонадизму (недорозвинення статевих залоз), оволосіння за жіночим типом, слабкого розвитку скелетної мускулатури, недорозвинення зовнішніх статевих органів, безпліддя, збільшення молочних залоз, ожиріння. Недостатня продукція даного андрогену у літніх чоловіків збільшує ризик остеопорозу.

Загальний тестостерон крові ділиться на 3 види: тестостерон вільний (не пов'язаний з білком, 1-4% від загального), тестостерон, з'єднаний з глобуліном, що зв'язує статеві гормони (60-70%), і тестостерон, пов'язаний з альбуміном (слабо зв'язаний тестостерон, 25-40%). Вільна і слабо зв'язана форми - це біодоступний тестостерон, тобто володіє біологічною активністю. Пов'язаний тестостерон, в свою чергу, не є активним.

Рівень вільного тестостерону не залежить від змін концентрації глобуліну, що зв'язує статеві гормони (ГЗСГ). Тому, якщо ГЗСГ підвищений (при гіпертиреоїдизмі, цирозі, прийомі пероральних контрацептивів і протиепілептичних засобів, гіперестрогенних станах, в тому числі вагітності) або знижений (при гіпотиреоїдизмі, ожирінні, надлишку андрогенів, нефротичному синдромі), тест на вільний тестостерон буде більш інформативним, ніж на загальний.

Для чого призначають дослідження?

• Для виявлення причин раннього статевого дозрівання або затримки статевого розвитку у хлопчиків.

• Для виявлення причин імпотенції та безпліддя у чоловіків.

• Для діагностики тестостеронпродукуючих пухлин статевих залоз.

• Для виявлення полікістозу яєчників та інших причин вірилізації у жінок.

• Для контролю за лікуванням раку простати аналогами гонадоліберину і антиандрогенами.

• Для виявлення причин вугрового висипу.

• Для діагностики гіпоталамо-гіпофізарних порушень, оцінки функції ендокринної системи організму.

• Для уточнення статі новонароджених з неоднозначними статевими ознаками.

Метод дослідження

Хемілюмінесцентний імуноаналіз

Біоматеріал дослідження

Кров (Сироватка)

Як правильно підготуватися до дослідження?

1. Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин.

2. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!). Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії.

3. За годину перед забором крові не можна палити.

4. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води.

5. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.

6. Важливо: узгодити з лікарем день проходження дослідження відповідно до дня менструального циклу.

Що може впливати на результат?

• Лікарські препарати, що підвищують рівень тестостерону: протисудомні засоби, барбітурати, бромокриптин, кломіфен, даназол, естрогени, миноксідил, правастатин, рифампіцин, тамоксифен, бікалютамід, касодекс, циметидин, финастерид, люпрон, нілютамід, анаболічні стероїди, гозерелін, нафарелін, налоксон , міфепристон, оральні контрацептиви, фенітоїн, вальпроєва кислота.

• Лікарські препарати, що знижують рівень тестостерону: антиандрогени, карбамазепін, кортикостероїди, циклофосфамід, дігоксин, естрадіолу валерат, фолікулостимулюючий гормон, фінастерид, гемфіброзил, інтерлейкін, кетоконазол, леупролід, магнезія, наркотичні препарати, нафарелін, станозолол, спіронолактон, тетрациклін, верапаміл, ципротерон, глюкоза, етанол, галотан, метопролол, фенотіазиди.

• Після фізичних навантажень рівень тестостерону в крові збільшується.

Синоніми 

Тестостерон вільний

Тестостерон прямой

Testosterone Free, Testosterone Direct, Unbound Testosterone

Що означають результати? Референтні значення

Причини підвищення рівня тестостерону вільного

У чоловіків:

• пухлини яєчок і надниркових залоз,

• вроджена гіперплазія і дисфункція кори надниркових залоз (супроводжує дефіцит ферментів 21- або 11-гідроксилази),

• раннє статеве дозрівання у хлопчиків,

• синдром Іценко - Кушинга,

• синдром Рейфенштейна.

У жінок:

• синдром полікістозних яєчників,

• пухлина яєчників, ендометрія і надниркових залоз,

• адреногенітальний синдром,

• синдром Іценко - Кушинга.

Причини зниження рівня тестостерону вільного

У чоловіків:

• генетичні порушення статевого розвитку та вироблення тестостерону (синдром Клайнфелтера, синдром Прадера - Віллі),

• патологія гіпоталамо-гіпофізарної системи, пов'язана з продукцією лютеїнізуючого гормону,

• патологія яєчок (крипторхізм, міотонічна дистрофія),

• набута патологія статевих залоз (через травму яєчок, при вірусному паротиті, променевому ураженні або токсичній дії етанолу при алкоголізмі),

• прийом аналогів гонадоліберину або антиандрогенів,

• похилий вік.

У жінок зниження вільного тестостерону в клінічній практиці не беруть до уваги.

Референтні значення:

чол 0-13: 0.018-1.6 пг/мл

чол 13-19: 0.018-22.3 пг/мл

чол 20-39: 9.1-32.2 пг/мл

чол 40-59: 5.7-30.7 пг/мл

чол 60-120: 5.9-27.0 пг/мл

жін 0-13: 0.018-1.3 пг/мл

жін 13-19: 0.2-2.0 пг/мл

жін 20-39: 0.1-6.3 пг/мл

жін 40-59:0.2-4.1 пг/мл 

жін 60-120: 0.5-3.9 пг/мл

Хто призначає дослідження?

Ендокринолог, гінеколог, андролог, уролог, репродуктолог.