Цистатін С

Цистатін С - це білок, який продукується всіма ядерними клітинами людського організму. Він відноситься до сімейства інгібіторів цистеїнових протеаз - ферментів, здатних розщеплювати білкові субстанції. Цистатін С блокує активність цих ферментів і, як наслідок, здійснюване ними руйнування позаклітинного білкового матриксу. Таким чином, рівень цистатіна С впливає на вираженість процесів синтезу або розпаду позаклітинних структур, в тому числі в стінках судин (наприклад, при атеросклерозі) або при перебудові міокарда (на фоні серцевої недостатності, ішемічних ушкоджень серцевого м'яза). Зазначені властивості цистатіна С дозволяють використовувати його в якості високочутливого лабораторного маркера у визначенні тяжкості і прогнозів при серцево-судинних захворюваннях. Однак наукові дослідження щодо застосування цистатіна С при кардіоваскулярній патології ще тривають, тому його застосування в цій області на даний момент дещо обмежено. В даний час основною областю діагностики, в якій використовується вимір рівня цистатіну С, є дослідження функції нирок. Згідно з даними численних досліджень, встановлено, що швидкість синтезу цистатіну С в організмі постійна і практично не залежить від антропометричних параметрів: статі, віку, маси тіла і м'язової маси. Фільтраційна здатність нирок представляється за великим рахунком єдиним фактором, що визначає концентрацію цистатіна С в сироватці крові. Цистатін С, будучи білком з низькою молекулярною масою, вільно фільтрується в ниркових клубочках - скупченнях крихітних кровоносних судин, через пори в стінці яких фільтрується рідина і розчинені в ній низькомолекулярні речовини. Із утвореного фільтрату цистатін С в ниркових канальцях піддається зворотному всмоктуванню (реабсорбції) та повністю метаболізується, тобто руйнується в нирках і не повертається назад в кров, а фільтрат надходить в сечовий міхур і виводиться з організму у вигляді сечі. Швидкість, з якою фільтрується рідина в ниркових клубочках, називається швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ) і є найважливішим параметром, що дозволяє судити про збереження функції нирок. Порушення функції клубочкового апарату нирок призводить до зниження ШКФ і, відповідно, накопичення в крові деяких речовин (в тому числі цистатіну С). Таким чином, існує залежність між зниженням ШКФ і підвищенням рівня цистатіну С в крові. З урахуванням цього були розроблені розрахункові формули, за якими можна досить точно розрахувати ШКФ, ґрунтуючись на сироватковій концентрації цистатіну С.

Для чого призначають дослідження?

1. Для визначення вихідного функціонального стану нирок і подальшого його моніторингу за допомогою розрахунку ШКФ на підставі рівня сироваткового цистатіну С.

Метод дослідження

Імунотурбідиметричний метод

Біоматеріал дослідження

Кров (сироватка)

Як правильно підготуватися до дослідження?

1. Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин.
2. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!). Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії.
3. За годину перед забором крові не можна палити.
4. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води.
5. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.

Що може впливати на результат?

1. Вагітність - під час нормальної вагітності визначення ШКФ по концентрації сироваткового цистатіна С менш точне.
2. Гіпотиреоз і гіпертиреоз - порушення функції щитовидної залози також може змінювати рівень цистатіна С в сироватці.
3. Прийом кортикостероїдів - синтез цистатіна С стимулюється високими дозами глюкокортикостероїдів.

Синоніми

Цистатін С ЦсС CystatinC, CysC

Що означають результати? Референтні значення

Підвищення концентрації цистатіна С в крові вказує на зниження швидкості клубочкової фільтрації і, отже, дисфункцію нирок. Підвищений рівень цистатіну С також пов'язаний з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань і розвитком серцевої недостатності в їх результаті

Референтні значення:

0.5-1.0 мг/л

Хто призначає дослідження?

Нефролог, уролог, терапевт, лікар загальної практики, ендокринолог, кардіолог.