Еритропоетин \ N

Еритропоетин – гормон, що в основному виробляється у нирках. Він вивільняється у кровотік у відповідь на кисневе голодування (гіпоксію). Еритропоетин потрапляє в кістковий мозок, де починає стимулювати перетворення стовбурових клітин на еритроцити. Еритроцити містять гемоглобін – білок, який здатний переносити кисень від легень до органів та тканин. У нормі термін життя еритроцитів становить близько 120 днів, вони мають однакові розміри та форму. Організм намагається підтримувати приблизно однакову кількість циркулюючих еритроцитів. При порушенні балансу між утворенням та руйнуванням еритроцитів розвивається анемія. Якщо в кістковому мозку утворюється дуже мало еритроцитів або занадто багато втрачається через крововтрату або руйнування (гемолізу), викликаного ненормальними розмірами, формою, функцією еритроцитів або іншими причинами, то кількість кисню, що переноситься до органів, зменшується. У відповідь ниркою виробляється еритропоетин, який потім кров'ю доставляється у кістковий мозок, де стимулює утворення еритроцитів. На виробництво еритроцитів впливає робота кісткового мозку, вживання достатньої кількості заліза, вітаміну B12 та фолієвої кислоти з їжею, а також утворення еритропоетину та здатність кісткового мозку відповідати на відповідні кількості цього гормону. Вироблення еритропоетину залежить від ступеня тяжкості кисневого голодування та від здатності нирок виробляти гормон. Він активний у крові нетривалий час, а потім виводиться із сечею. Щойно кількість еритроцитів після дефіциту підвищується, нирки починають виробляти менше еритропоетину. Однак якщо вони пошкоджені та/або не можуть створювати достатньої кількості еритропоетину або якщо кістковий мозок не реагує адекватно на достатню кількість еритропоетину, то може розвинутися анемія. При утворенні доброякісних або злоякісних пухлин нирок (чи інших органів) виробляється надмірна кількість еритропоетину, через що виникає дуже багато еритроцитів – розвивається поліцитемія. Це призводить до збільшення циркулюючого об'єму крові, підвищення її в'язкості та артеріального тиску.

Для чого призначають дослідження?

1. Щоб відрізнити один від одного різні види анемій і дізнатися, наскільки рівень еритропоетину відповідає ступеню вираженості анемії. Необхідність в даному дослідженні, як правило, обумовлена якимись відхиленнями в загальному аналізі крові, який включає визначення кількості еритроцитів, гемоглобіну, гематокриту, ретикулоцитів. Результати такого аналізу дозволяють підтвердити діагноз "анемія", визначити ступінь її тяжкості і викликала її причину.
2. Щоб дізнатися, чи не викликана анемія нестачею еритропоетину або не поглиблює ця нестача наявну анемію іншого походження.
3. Щоб оцінити здатність нирок виробляти достатні кількості еритропоетину у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю.
4. Для з'ясування, чи не викликана поліцитемія надлишковою продукцією еритропоетину.

Метод дослідження

Хемілюмінесцентний метод

Біоматеріал дослідження

Кров (Сироватка)

Як правильно підготуватися до дослідження?

1. Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин.
2. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!). Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії.
3. За годину перед забором крові не можна палити.
4. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води.
5. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.

Що може впливати на результат?

• Перш за все, необхідно пам'ятати, що рівень еритропоетину максимальний вранці. Підвищують же даний показник вагітність, прийом анаболічних стероїдів (вони стимулюють функцію щитовидної залози) і введення препаратів еритропоетину.
• Переливання крові, прийом еналаприлу і підвищена в'язкість плазми крові знижують рівень цього гормону.

Синоніми

Еритропоетин Эпостим, эпоэтин, рекормон, регулятор эритропоэза. EPO, Erythropoetin.

Що означають результати? Референтні значення

Якщо рівень еритропоетину у пацієнта підвищений і в той же час кількість еритроцитів знижено - він страждає на анемію, викликану, швидше за все, пригніченням функції кісткового мозку. Якщо ж при анемії рівень даного гормону знижений або в нормі, то, очевидно, нирки виробляють недостатню кількість цього гормону. Підвищена кількість еритроцитів і еритропоетину з великою ймовірністю вказує на виробництво надмірної кількості еритропоетину (нирками або іншим органом). Якщо кількість еритроцитів збільшено, а еритропоетин в нормі або знижений, ймовірно, що поліцитемія не пов'язана з виробленням еритропоетину. Причини підвищення рівня еритропоетину Допустиме підвищення еритропоетину відзначається в наступних ситуаціях:

• залізодефіцитні анемії,
• анемії з дуже низьким рівнем гемоглобіну,
• мієлодиспластичний синдром і інші онкологічні захворювання кісткового мозку, що призводять до пригнічення його функції,
• наслідки хіміотерапії,
• підвищення еритроцитів, викликане кисневим голодуванням (наприклад, при захворюваннях легенів або знаходженні на великій висоті),
• вагітність.

Надмірно високий рівень еритропоетину може бути викликаний:

• кістою нирок,
• реакцією відторгнення ниркового трансплантата,
• аденокарциномою нирки,
• феохромоцитомою - доброякісною пухлиною, що виявляється періодичними піковими підйомами артеріального тиску,
• пухлиною мозочка,
• полікістозній хворобою нирок,
• пухлинами інших органів (яєчників, яєчок, грудей і ін.).

Причини зниження рівня еритропоетину Прийнятне зниження еритропоетину відбувається при:

• ревматоїдному артриті,
• множинній мієломі.

Причини надмірно низького рівня еритропоетину:

• первинна поліцитемія - надлишкова продукція еритроцитів, викликана розростанням тканини кісткового мозку,
• трансплантація кісткового мозку 3-4-тижневої давності,
• хронічна ниркова недостатність.

Референтні значення:

3.7-19.4 мОд/мл.

Хто призначає дослідження?

Лікар загальної практики, терапевт, гематолог, нефролог, хірург.