Рак грудної залози: чому скринінг має значення, мовою цифр

«У мене нічого не болить і в родині ніхто не хворів – навіщо мені мамографія?»

Це, мабуть, найчастіші пояснення, чому обстеження відкладається «на потім». Воно звучить логічно. Але цифри кажуть інше.

Рак грудної залози – найпоширеніше онкологічне захворювання у жінок. Проте це також один із небагатьох видів раку, для яких існує доведено ефективний скринінг – обстеження, що дозволяє знайти пухлину ще до появи будь-яких симптомів. І саме від того, на якій стадії її виявлено, залежить майже все: обсяг операції, системне лікування та шанси на одужання.

Тому в Рожевий жовтень говоримо про те, що саме дає скринінг, кому і коли він потрібен і які його обмеження варто знати заздалегідь.

За оцінками ВООЗ, у 2024 році рак грудної залози діагностували у 2,4 мільйона жінок у світі, а близько 694 000 померли від цього захворювання. Це найпоширеніша онкопатологія серед жінок у 164 країнах світу зі 186.

В Україні картина така сама. За даними Національного канцер-реєстру, у 2024 році:

• рак грудної залози виявили у 12 113 жінок – приблизно 33 нові діагнози щодня;
• 3 699 пацієнток померли – це близько 10 жінок щодня.

І ще одна цифра, яка руйнує головний міф. За даними ВООЗ, приблизно 80% випадків раку грудної залози виникають у жінок, які не мають жодних особливих факторів ризику, крім статі та віку понад 40 років. Більшість жінок, які захворіли, не мають сімейної історії цього захворювання.

Тобто відсутність раку в родині – це, безумовно, добра новина, але не підстава відмовлятися від скринінгу.

На ранніх стадіях рак грудної залози зазвичай не болить і ніяк себе не проявляє. Невелика пухлина може ще не пальпуватися і не спричиняти симптомів, але вже бути видимою на мамографії. І саме в цей момент лікування найефективніше.

Найнаочніше це показує статистика американського реєстру SEER щодо п’ятирічної відносної виживаності залежно від поширеності пухлини на момент діагнозу:

Важливо розуміти, що ці цифри є популяційними даними США, які не визначають індивідуальний прогноз.

Однак, така різниця у показниках виживаності є показовою і вона залежить не від того, «пощастило чи ні». Саме стадія на момент встановлення діагнозу є одним із найважливіших факторів, що визначають прогноз і можливості лікування.

Але раннє виявлення – це не лише про виживаність. Часто це ще й менший обсяг лікування, частіша можливість провести органозберігаючу операцію, а в окремих клінічних ситуаціях – можливість уникнути хімієтерапії.

За даними ВООЗ, у країнах із високим рівнем доходу стандартизована за віком смертність від раку грудної залози з 1980-х до 2020 року знизилася на 40%. Це пов’язують як із покращенням раннього виявлення, так і з розвитком ефективного лікування.

Скринінг – це обстеження жінок, які не мають жодних скарг. Його мета – не «знайти хоч щось», а виявити пухлину на тій стадії, коли лікування найбільш ефективне, і знизити ризик смерті від раку. Якщо ж є симптоми (ущільнення, зміна шкіри чи соска, виділення) – це вже не скринінг, а привід терміново звернутися до лікаря.

Мамографія – єдиний метод скринінгу раку грудної залози, для якого доведено зниження смертності у масштабних дослідженнях.

Робоча група Міжнародного агентства з дослідження раку (IARC), проаналізувавши дані програм у Європі, Північній Америці та Австралії, щодо вікової групи 50–69 років дійшла висновку, що у жінок, які скринінг дійсно проходили, ризик померти від раку грудної залози був у середньому приблизно на 40% нижчим.

Важливо й те, чого IARC не підтвердило. Наприклад, для самообстеження грудних залоз більшість досліджень не показали зниження смертності.

А що з УЗД? Ультразвукове дослідження – цінний додатковий метод, особливо у молодих жінок, при щільній тканині грудної залози та для дообстеження виявлених змін. Але як самостійний скринінговий метод, що доведено знижує смертність, воно мамографію не замінює.

Для жінок із середнім ризиком – без обтяженого сімейного анамнезу та відомих спадкових мутацій – рекомендації різних організацій дещо відрізняються, але сходяться в головному:

Тобто 50–69 років – це вік, для якого користь мамографічного скринінгу має особливо переконливу доказову базу і щодо якої міжнародні рекомендації найбільш узгоджені. Щодо початку у 40–49 років підходи різняться, тому це рішення варто приймати разом із лікарем з урахуванням індивідуального ризику.

В Україні мамографія для жінок старше 45 років та жінок з групи підвищеного ризику входить до Програми медичних гарантій і може бути виконана безоплатно у закладах, які мають договір з НСЗУ, за електронним направленням лікаря первинної медичної допомоги або лікуючого лікаря-спеціаліста (з умовами можна ознайомитись за посиланням: https://nszu.gov.ua/gromadianam/bezoplatni-poslugi-v-programi-medicnix-garantii-20-1/ambulatorni-poslugi-1/mamografiia).

Окрема ситуація – жінки з високим ризиком. Обговорити з лікарем індивідуальну програму спостереження варто, якщо:

• у близьких родичок був рак грудної залози, особливо в молодому віці, або рак яєчників;
• у родині був рак грудної залози у чоловіка;
• у вас або у кровного родича виявлено патогенний варіант BRCA1, BRCA2 чи інших генів спадкової онкологічної схильності;
• раніше проводилася променева терапія на ділянку грудної клітки;
• за результатами біопсії виявляли атипову гіперплазію чи інші зміни високого ризику.

Мамографія – ефективний метод, але не ідеальний. І про це краще знати до обстеження, а не після.

Хибнопозитивні результати. Іноді на знімку видно підозрілу зміну, яка після дообстеження виявляється доброякісною. За європейськими даними, у жінки, яка проходить мамографію кожні два роки з 50 до 69 років (10 обстежень), сукупний ризик хоча б раз отримати такий результат становить близько 20%. Здебільшого питання знімають додаткові знімки або УЗД. До біопсії з доброякісним результатом доходять приблизно 3% жінок.

Тому дообстеження після мамографії – це ще не діагноз. У більшості випадків рак не підтверджується.

Гіпердіагностика і надмірне лікування. Частина пухлин, знайдених на скринінгу, росте настільки повільно, що ніколи не спричинила б проблем протягом життя жінки. Проте відрізнити їх від небезпечних заздалегідь поки неможливо, тому лікують усіх. За оцінкою незалежної британської експертної групи, на кожні 10 000 жінок, запрошених на скринінг із 50 років протягом 20 років:

• скринінг запобігає приблизно 43 смертям від раку грудної залози;
• приблизно 129 жінок отримують діагноз і лікування пухлини, яка могла б ніколи себе не проявити.

Експерти наголошують, що ці оцінки приблизні, а інші дослідницькі групи отримують сприятливіше співвідношення. Проте висновок спільний: користь скринінгу у віці 50–69 років переважає його ризики.

Хибнонегативні результати. Мамографія виявляє більшість пухлин, але не всі, особливо при щільній тканині грудної залози. Крім того, пухлина може з’явитися в проміжку між обстеженнями. Тому нормальна мамограма рік тому – це не привід ігнорувати нове ущільнення сьогодні.

А опромінення? Доза при мамографії невелика. Робоча група IARC дійшла висновку, що ризик раку, пов’язаного з опроміненням, у жінок від 50 років суттєво менший, ніж користь від скринінгу для зниження смертності.

Ні. І це запитання виникає настільки часто, що на нього варто відповісти окремо.

Онкомаркер CA 15-3 не є методом скринінгу раку грудної залози. На ранніх стадіях його рівень здебільшого залишається в межах норми, а підвищення можливе і при доброякісних станах.

Генетичне тестування на спадкову онкологічну схильність також не встановлює діагноз раку. Воно відповідає на інше запитання: чи є спадкова схильність і чи потрібна жінці посилена програма спостереження або профілактичні хірургічні втручання.

А от якщо скринінг виявив підозрілу зміну, лабораторна діагностика стає вирішальною. Діагноз раку грудної залози встановлюють не за знімком, а за результатом дослідження тканини:

мамографія → дообстеження (додаткові знімки, УЗД, за потреби МРТ) → біопсія → гістологічне та імуногістохімічне дослідження → план лікування.

Саме гістологічне дослідження встановлює діагноз «рак грудної залози», а імуногістохімічне дослідження дозволяє оцінити біологічні характеристики пухлини (статус рецепторів естрогену й прогестерону (ER, PR), HER2 та індекс проліферації Ki-67). Від цього, а також від стадії захворювання залежить, яке лікування буде оптимальним для конкретної пацієнтки.

У CSD LAB доступні дослідження, які застосовуються на різних етапах, від оцінки спадкового ризику до уточнення характеристик уже виявленої пухлини:

• MyGene BRCA1/2 (код послуги: M067) – NGS-дослідження спадкових мутацій у генах BRCA1 та BRCA2. Мутації у цих генах є найчастішою причиною спадкового раку грудної залози. Дослідження допомагає визначити, чи потрібна жінці індивідуальна програма спостереження і профілактики;
• MyGene HRR (код послуги: M089) – розширена NGS-панель спадкових мутацій у 32 генах системи репарації ДНК. Є актуальною, коли сімейна історія не обмежується типовим BRCA1/2-сценарієм;
• MyGene OncoHereditary Plus (код послуги: M417) – NGS-панель спадкових мутацій у 113 генах для ширшої оцінки генетичної схильності при складному сімейному онкологічному анамнезі;
• Імуногістохімічне дослідження: молекулярний тип раку грудної залози (ER, PR, HER2, Ki-67) – дослідження матеріалу пухлини, яке визначає молекулярний підтип захворювання та є основою для вибору лікування;
• CA 15-3 (код послуги: B009) – онкомаркер для лабораторного спостереження в певних клінічних ситуаціях при вже встановленому діагнозі. Не призначений для скринінгу.

Повернімося до того, з чого починали.

Скринінг – це шанс знайти хворобу вчасно.

Скринінг не дає стовідсоткової гарантії. Він може стати причиною зайвого хвилювання і додаткових обстежень. Але саме він підвищує ймовірність виявлення раку до появи симптомів.

Тому найкраща відповідь на запитання «навіщо мені мамографія, якщо нічого не болить?» – саме тому, що не болить. Мета скринінгу – знайти пухлину до того, як вона дасть про себе знати.

Якщо вам 50–69 років, запитайте сімейного лікаря про направлення на мамографію.

Якщо ви молодші, але в родині були випадки раку грудної залози чи яєчників, – обговоріть з лікарем свій індивідуальний ризик уже зараз.

1. World Health Organization. Breast cancer: fact sheet. 2026.
2. Національний канцер-реєстр України. Оперативні дані щодо захворюваності та смертності від раку грудної залози за 2024 рік (за повідомленням Центру контролю та профілактики хвороб).
3. National Cancer Institute. SEER Cancer Stat Facts: Female Breast Cancer. SEER 21 (Excluding IL) 2016–2022, All Races, Females by SEER Combined Summary Stage.
4. Lauby-Secretan B. et al. Breast-Cancer Screening — Viewpoint of the IARC Working Group. New England Journal of Medicine. 2015;372:2353–2358.
5. Міністерство охорони здоров'я України. Порядок скринінгу і ранньої діагностики раку молочної залози та моніторингу стану здоров'я пацієнток з груп ризику та з передпухлинною патологією (наказ МОЗ № 1368 від 05.08.2024).
6. Schünemann H.J. et al. Breast Cancer Screening and Diagnosis: A Synopsis of the European Breast Guidelines. Annals of Internal Medicine. 2020;172(1):46–56.
7. US Preventive Services Task Force. Screening for Breast Cancer: Recommendation Statement. JAMA. 2024.
8. Independent UK Panel on Breast Cancer Screening. The benefits and harms of breast cancer screening: an independent review. The Lancet. 2012;380:1778–1786.
9. Hofvind S. et al. False-positive results in mammographic screening for breast cancer in Europe: a literature review and survey of service screening programmes. Journal of Medical Screening. 2012;19(Suppl 1):57–66.
10. National Cancer Institute. Breast Cancer Biomarker Tests.
11. Breast Cancer Follow-Up and Surveillance After Primary Treatment: ASCO Guideline Update. J Clin Oncol. DOI: 10.1200/JCO-26-01700.
12. NCCN Guidelines. Breast Cancer Screening and Diagnosis, Version 1.2026 — March 5, 2026.