Чому дитина не «тягне» шкільне навантаження: дефіцит заліза, вітамін D і щитоподібна залоза

Шкільне навантаження вимагає значних ресурсів організму. З початком навчального року батьки нерідко помічають, що дитина стає неуважною, млявою, важко запам’ятовує матеріал або постійно скаржиться на втому. Найпростіше списати таку поведінку на лінощі, адаптаційний період або вередування. Проте в більшості випадків за зниженням когнітивної успішності ховаються приховані біохімічні дефіцити.
Організм школяра функціонує в умовах подвійного фізіологічного навантаження: він одночасно інтенсивно росте й витрачає високу кількість енергії на інтелектуальні процеси. За умов дефіциту мікронутрієнтів чи гормонального дисбалансу центральна нервова система переходить у режим збереження ресурсів. Розглянемо ключові лабораторні чинники, які погіршують процес навчання.

Системна анемія є вже пізньою маніфестацією виснаження внутрішніх ресурсів. Набагато частіше у дитячому віці спостерігають латентний дефіцит заліза, коли рівень гемоглобіну в загальному аналізі крові залишається у межах вікової норми.
Іони заліза є критичним кофактором для роботи дихального ланцюга мітохондрій та синтезу нейромедіаторів, зокрема дофаміну й серотоніну. Дофамінергічна система відповідає за мотивацію, цілеспрямованість та здатність утримувати увагу на складному завданні. Коли виснажуються депо заліза, зменшується щільність D2-рецепторів у стриатумі та гіпокампі. Це погіршує швидкість проведення нервових імпульсів та синаптичну пластичність, унеможливлюючи ефективне засвоєння нової інформації.

Клінічні прояви у школярів:

• виснажуваність і сонливість вже після перших двох уроків;
• дратівливість, емоційна лабільність і гіперактивність як реакція на синдром втоми;
• зниження концентрації уваги та погіршення пам'яті на логічні зв'язки;
• сухість шкіри, тріщини в кутиках рота, блідість та ламкість нігтів.

Для первинного скринінгу призначають Загальний аналіз крові з ШОЕ (код послуги B212), проте він відображає лише наявну кількість гемоглобіну. Золотим стандартом виявлення прихованого дефіциту є оцінка депо заліза через Феритин (код послуги B191). Для повної оцінки транспортного фонду додатково застосовують дослідження Залізо (сироватка) (код послуги B165) та Трансферин (код послуги B190).

Навіть після літнього періоду понад 70% дітей в Україні мають недостатність або дефіцит вітаміну D. Причиною є низький рівень інсоляції, постійне перебування у приміщеннях, використання сонцезахисних засобів та особливості раціону.
Вітамін D (кальцитріол) уже давно не вважають просто вітаміном для кісток — це потужний нейростероїд. Рецептори до нього (VDR) розповсюджені у корі головного мозку та гіпокампі, де вони регулюють синтез факторів росту нейронів (NGF, BDNF). При дефіциті вітаміну D знижується захист нервових клітин від окиснювального стресу та порушується нормальна циркадна ритмічність. Паралельно кальцитріол регулює експресію кателіцидинів — природних антибіотиків організму, тому його брак спричиняє часті застуди, які вибивають дитину з навчального процесу.

Клінічні прояви у школярів:

• часті респіраторні захворювання (більше 3–4 разів на сезон);
• апатія, труднощі під час ранкового пробудження та постійна сонливість;
• зниження м’язового тонусу, м'язовий біль після уроків фізкультури;
• тривожність та тривала адаптація до нових умов середовища.

Оцінити реальний статус дозволяє вимірювання рівня сумарної фракції за допомогою аналізу Вітамін D (код послуги B055).

Тиреоїдні гормони (тироксин Т4 та трийодтиронін Т3) контролюють швидкість усіх біохімічних реакцій, базальний метаболізм та синтез білків у центральній нервовій системі.
Дитячий організм чутливий до йододефіциту та аутоімунних процесів. Навіть субклінічний гіпотиреоз, коли рівень гормонів ще здається нормальним, але регуляторний гормон гіпофіза вже підвищений, призводить до уповільнення обробки зорової та слухової інформації. Дитина не «тупить», їй фізично бракує енергії для підтримки високої швидкості мислення.

Клінічні прояви у школярів:

• загальне уповільнення психомоторних реакцій і трудність у вивченні точних наук;
• мерзлякуватість, набряклість повік уранці, сухість ліктів та шкіри стоп;
• немотивований набір маси тіла при збереженні звичайного раціону;
• затримка росту та статевого дозрівання у підлітків.

Первинним і найчутливішим маркером для виявлення найменших відхилень є ТТГ (код послуги B030). Для розширеного обстеження органа додатково використовують Т4 вільний (код послуги B031) та Антитіла до пероксидази щитоподібної залози (код послуги B026).

Точність лабораторної діагностики залежить від дотримання умов преаналітичного етапу:

• Біоматеріал: Венозна кров.
• Умови забору: Кров здають уранці натщесерце (після 8-12 годин нічного голодування). Перед забором дозволяється пити чисту воду без газу.
• Правила для гормонів та заліза: Аналіз на ТТГ здають до прийому тиреоїдних препаратів (якщо вони призначені). Кров для оцінки заліза здають до початку прийому нутріцевтиків або через 10-14 днів після їх відміни.
• Обмеження: За добу до дослідження варто обмежити значні фізичні навантаження, вживання жирної їжі та уникнути психоемоційних стресів.

Корекція будь-яких біохімічних відхилень у дітей повинна відбуватися виключно під контролем фахівця:

1. Не займайтеся самолікуванням. Препарати заліза в надмірній дозі викликають токсичне ураження печінки та кишечника, а перевищення дози вітаміну D призводить до гіперкальціємії.
2. Здайте лабораторні аналізи. Об'єктивні показники дозволяють лікарю точно розрахувати лікувальну дозу, а не призначати «профілактичну», яка не перекриє виражений дефіцит.
3. Проконсультуйтеся з педіатром або дитячим ендокринологом. Фахівець призначить відповідну терапію та встановить терміни повторного лабораторного контролю (зазвичай через 2-3 місяці від початку прийому).

Своєчасна лабораторна діагностика дає змогу швидко усунути фізіологічні перешкоди та повернути дитині радість від навчання й активного життя.

1. World Health Organization. Guideline: Assessing iron status in populations. WHO Guidelines Approved by the Guidelines Review Committee, 2020.
2. Beard, J. L. Iron biology in immune function, muscle metabolism and neuronal functioning. The Journal of Nutrition, 131(2), 568S-580S, 2001.
3. Holick, M. F. Vitamin D deficiency. New England Journal of Medicine, 357(3), 266-281, 2007.
4. Benton, D. The influence of children's diet on their cognition and behaviour. European Journal of Nutrition, 47(3), 25-37, 2008.