World Cancer Day 2026: про обізнаність, раннє виявлення та персоналізовану онкологію

Щороку 4 лютого світова спільнота відзначає World Cancer Day — день, покликаний підвищити обізнаність про онкологічні захворювання, фактори ризику, методи профілактики, важливість раннього виявлення та підходи до сучасного лікування. У цей день лікарі різних спеціальностей (онкологи, хірурги, радіологи, патологи, генетики, фахівці громадського здоров’я) разом із пацієнтами та їхніми родинами об’єднують зусилля заради найвищої цінності — життя. 

Сучасні епідеміологічні оцінки свідчать, що у світі щороку реєструються десятки мільйонів нових випадків раку. За даними ВООЗ близько 10 млн людей щороку помирає від раку. З огляду на старіння населення, вплив довкілля та поведінкових факторів ризику, очікується подальше зростання захворюваності в найближчі десятиліття. Для систем охорони здоров’я це означає не лише потребу в лікуванні, а й зміну самої філософії онкологічної допомоги — перехід від підходу “один протокол для всіх” до персоналізованої медицини, де кожне клінічне рішення ґрунтується на індивідуальних особливостях пацієнтів із онкологічними захворюваннями. 

Рак — це гетерогенна група захворювань із різними морфологічними, молекулярно-генетичними механізмами розвитку, різноманітними клінічними проявами та прогнозом. Кожна пухлина має власний біологічний “профіль”, а кожен пацієнт — індивідуальний перебіг хвороби, прогноз і відповідь на лікування.

Парадоксально, але унікальність. Саме тому гаслом World Cancer Day стало “Об’єднані унікальністю”. Воно відображає сучасну філософію онкологічної допомоги — людиноцентричний підхід, що визнає: кожен пацієнт має власні біологічні, клінічні та соціальні особливості, які повинні враховуватися під час діагностики та лікування. 

Як оцінити цю унікальність? Як зрозуміти, які фактори впливають на прогноз і вибір терапії? Відповіді на ці запитання надає лабораторна діагностика. Саме лабораторія перетворює індивідуальні особливості захворювання на об’єктивні, вимірювані показники. Патогістологічна класифікація пухлини, точне стадіювання, оцінка спадкових генетичних чинників, молекулярне профілювання та визначення біомаркерів дозволяють охарактеризувати біологію конкретної пухлини й обрати оптимальну, персоналізовану тактику лікування для кожного пацієнта.

Ефективна онкологічна допомога починається з якісної діагностики. Лабораторна медицина є тим ланцюгом, що поєднує скринінг, ранню діагностику захворювання та обґрунтований вибір персоналізованого лікування. 

Ефективні програми скринінгу значною мірою базуються на залученні лабораторних досліджень, як основних інструментів стратифікації ризиків: 

• тестів на приховану кров у калі — для скринінгу колоректального раку; 
• HPV-тестування та ПАП-тесту — для скринінгу раку шийки матки; 
• консультації медичного генетика — для оцінки генетичних ризиків у людей з обтяженим сімейним анамнезом. 

Рання діагностика раку в більшості випадків ґрунтується на результатах патогістологічного дослідження, яке залишається наріжним каменем встановлення онкологічного діагнозу. Сучасний підхід передбачає інтегроване заключення, що включає гістологічний тип пухлини, ступінь диференціації, прогностичні та предиктивні маркери. Така інтеграція забезпечує обґрунтований вибір лікування. Важливо пам'ятати, що на достовірність результату впливає якість преаналітичного етапу (фіксація тканини, час до обробки, адекватність біопсії). Автоматизація процесингу біоматеріалу та впровадження цифрової патології дозволяють суттєво скоротити час від моменту забору біологічного зразка до видачі результату та скоротити період очікування та невизначеності.

Перехід від органоспецифічної до молекулярної класифікації раку став одним із ключових досягнень сучасної онкології. Секвенування наступного покоління (NGS), ПЛР-дослідження та оцінка експресії генів на транскриптомному та протеомному рівнях дозволяють виявляти генетичні порушення та сигнатури раку, що визначають чутливість або резистентність до терапії. Результати таких досліджень допомагають уникнути неефективних схем лікування та зменшують токсичність, що є суттєвим елементом індивідуалізованого підходу. 

Аналіз циркулюючої пухлинної ДНК (рідка біопсія) відкриває можливість неінвазивного моніторингу захворювання, дозволяє виявити мінімальну залишкову хворобу, контролювати відповідь на лікування та фіксувати появу мутацій резистентності. Для пацієнтів це означає меншу кількість інвазивних процедур і кращу переносимість обстежень. Проте впровадження таких методів потребує ретельної валідації та чітких клінічних показань. 

Отже, сьогодні, лабораторна медицина є ключовим інструментом персоналізованої онкології, де діагностика — це не просто встановлення діагнозу, а основа вибору лікування та збереження життя пацієнтів із раком. 

З іншого боку варто пам'ятати, що лабораторна діагностика онкологічних захворювань є сферою високого ризику, де помилки можуть мати серйозні наслідки. Тому фундаментом роботи залишаються стандартизація процесів, зовнішній контроль якості, простежуваність зразків і міждисциплінарна співпраця. Довіра пацієнта до системи охорони здоров’я значною мірою залежить від надійності лабораторних результатів. 

Бути “об’єднаними унікальністю” означає визнати: кожен зразок — це історія конкретної людини. І завдання лабораторії CSD LAB — перетворити цю історію на точні дані, які допоможуть врятувати життя.