Кашлюк: симптоми, коли здавати аналізи та як підтвердити інфекцію Чому про кашлюк знову варто говорити

Кашлюк часто сприймають як дитячу інфекцію з минулого, але це хибне уявлення. Захворювання продовжує циркулювати навіть у країнах із програмами вакцинації, а після пандемічного періоду багато країн зафіксували зростання випадків. У 2024 році в країнах ЄС було зареєстровано 209 674 випадки кашлюку, а в Україні, за даними Центру громадського здоров’я, у 2024 році зафіксували епідемічне зростання та найвищий показник за останні 30 років.  

Кашлюк небезпечний тим, що на початку нагадує звичайну респіраторну інфекцію. Людина може мати нежить, помірний кашель, субфебрильну температуру або взагалі не сприймати стан як щось серйозне. Але саме в цей період інфекція активно передається іншим. Найбільший ризик – для немовлят, які ще не отримали повний курс вакцинації, а також для дітей раннього віку, вагітних і людей із хронічними захворюваннями дихальної системи.

Кашлюк – це гостра бактеріальна інфекція дихальних шляхів, спричинена Bordetella pertussis. Це дрібна грамнегативна аеробна бактерія, яка прикріплюється до війчастого епітелію дихальних шляхів і порушує його нормальну роботу. Основна проблема полягає не лише в самій присутності бактерії, а й у дії її факторів патогенності, зокрема кашлюкового токсину. Саме вони підтримують запалення, подразнення дихальних шляхів і характерний кашель спазматичного характеру. 

Кашлюк передається повітряно-крапельним шляхом – під час кашлю, чхання або близького контакту з хворою людиною. Інфекція дуже заразна, особливо в закритих приміщеннях, сім’ях, дитячих колективах і серед людей, які тривалий час перебувають поруч.

Важлива особливість кашлюку – дорослі та підлітки можуть переносити його нетипово. У них часто немає класичного «свистячого вдиху» після нападу кашлю, але є тривалий виснажливий кашель. Саме такі випадки часто залишаються нерозпізнаними і стають джерелом інфекції для дітей. 

Кашлюк має кілька фаз, і від фази залежить не лише клінічна картина, а й вибір лабораторного тесту.

На першому етапі, катаральному, захворювання схоже на звичайну застуду. З’являється нежить, легкий кашель, іноді незначне підвищення температури. Цей період зазвичай триває 1–2 тижні. Саме тоді людина найбільш заразна, а ПЛР-дослідження має найвищу діагностичну цінність, бо бактерія ще присутня в носоглотці у достатній кількості.

Друга фаза – пароксизмальна. Кашель набуває спазматичного характеру: серії кашльових поштовхів можуть завершуватися блюванням, відчуттям нестачі повітря, почервонінням або посинінням обличчя. У дітей можливий характерний гучний вдих після нападу, але його може не бути у немовлят і дорослих. Ця фаза може тривати кілька тижнів.

Третя фаза – період поступового відновлення. Кашель слабшає, але може зберігатися дуже довго. Саме через це кашлюк часто називають «стоденним кашлем». У цей період бактерію вже складніше виявити прямими методами, тому значення ПЛР і посіву знижується, а серологічні дослідження можуть бути інформативнішими. 

Класична картина кашлюку описана добре, але в реальному житті вона є не завжди. У вакцинованих дітей, підлітків і дорослих перебіг часто стертий: без вираженої температури, без типового репризу, але з тривалим кашлем. У немовлят кашлюк може проявлятися не стільки кашлем, скільки апное, порушенням дихання, ціанозом або епізодами млявості.

Тому кашлюк варто розглядати не лише тоді, коли є класичний спазматичний кашель. Підозра обґрунтована при кашлі понад 2 тижні, нападах кашлю до блювання, контакті з підтвердженим випадком, кашлі в сім’ї з немовлям або при симптомах у дитини, яка не завершила курс вакцинації. 

Найбільш уразлива група – діти першого року життя, особливо немовлята, які ще не отримали всі дози вакцини. Саме в них кашлюк може призводити до апное, пневмонії, судом, енцефалопатії та госпіталізації.

До груп ризику також належать:  

•    вагітні, бо інфекція в оточенні новонародженого може бути небезпечною для дитини;  
•    люди з хронічними захворюваннями легень;  
•    імуноскомпрометовані пацієнти;  
•    медичні працівники;  
•    працівники дитячих закладів;  
•    члени родин, де є немовлята. 

Зростання випадків кашлюку пояснюють кількома факторами. Після COVID-19 змінилася циркуляція багатьох респіраторних інфекцій, а в частини країн знизилося охоплення вакцинацією. Окремо обговорюється поступове згасання імунітету після ацелюлярних вакцин і те, що вакцина добре захищає від тяжкого перебігу, але не завжди повністю запобігає інфікуванню та передачі бактерії. У 2025 році огляди й епідеміологічні роботи описували глобальне відновлення циркуляції B. pertussis, зміщення захворюваності до старших дітей і підлітків та значення waning immunity (поступового зниження імунітету з чаом).  

Це не означає, що вакцина не працює. Навпаки: головна цінність вакцинації – захист від тяжких форм і смерті, особливо у дітей раннього віку. Але для контролю кашлюку важлива не лише дитяча вакцинація, а й своєчасні ревакцинації та захист немовлят через вакцинацію вагітних у країнах, де така стратегія впроваджена.

Вибір тесту залежить від того, скільки часу минуло від початку кашлю. Це принциповий момент: один і той самий тест може бути дуже інформативним на першому тижні й майже марним на пізньому етапі.

1. Перші 0–2 тижні кашлю

Найкращий вибір – ПЛР-тестування із носоглоткового мазка або аспірату. Посів також можливий, особливо якщо потрібне епідеміологічне підтвердження або подальше вивчення штаму, але він повільніший і менш чутливий, ніж ПЛР. CDC зазначає, що культура є «золотим стандартом» за специфічністю, але результат може займати до 7 днів, тоді як ПЛР швидша і чутливіша на ранньому етапі.  

2. Перші 3 тижні кашлю

ПЛР залишається основним рекомендованим методом. CDC вказує, що оптимальна чутливість ПЛР зберігається протягом перших 3 тижнів кашлю, коли бактеріальна ДНК ще присутня в носоглотці. Після четвертого тижня кількість ДНК швидко зменшується, що підвищує ризик хибнонегативного результату.  

3. Після 3–4 тижнів кашлю

Роль ПЛР знижується. На цьому етапі доцільно розглядати серологічні дослідження, насамперед антитіла до кашлюкового токсину, якщо пацієнт не був нещодавно вакцинований. CDC описує дані методи дослідження як метод, корисніший у пізнішій фазі, коли посів і ПЛР частіше можуть бути хибнонегативні; оптимальне вікно для серології – 2–8 тижнів від початку кашлю, іноді до 12 тижнів.  

4. Якщо пацієнт уже отримував антибіотик

Після початку антибактеріальної терапії кількість бактерії в носоглотці зменшується, тому чутливість ПЛР і посіву може падати. Якщо антибіотик розпочато до забору матеріалу, негативний результат не завжди виключає кашлюк. У таких ситуаціях важливим стає клінічний контекст, контакт із підтвердженим випадком і час від початку симптомів.

5. Якщо пацієнт – немовля або є тяжкі симптоми

У немовлят тестування не варто відкладати. При апное, ціанозі, нападоподібному кашлі, блюванні після кашлю або контакті з хворим доцільно якомога раніше виконати ПЛР із носоглоткового матеріалу і паралельно оцінити потребу в медичному спостереженні або госпіталізації. 

Для ПЛР і посіву при кашлюку критично важливо взяти матеріал із носоглотки. Поверхневий мазок із носа або мазок із ротоглотки може не містити достатньої кількості бактерії, навіть якщо інфекція є. Через це можливий хибнонегативний результат.

Також має значення час забору. Якщо пацієнт звернувся на 5–6 тижні кашлю, негативний результат ПЛР-дослідження уже не виключає кашлюк. У такій ситуації лікар оцінює анамнез, контакт із хворими, вакцинацію, характер кашлю і можливість серологічного підтвердження. 

Антибіотики при кашлюку найефективніші на ранньому етапі. Вони можуть зменшити контагіозність і ризик передачі інфекції, але якщо пароксизмальний кашель уже триває кілька тижнів, антибактеріальна терапія не завжди швидко прибирає симптоми, бо значну роль відіграють токсин-опосередковані зміни та подразнення дихальних шляхів.

Саме тому діагностика важлива не лише «для підтвердження». Вона допомагає визначити, чи потрібно лікувати пацієнта, обстежувати контактних, захищати немовлят у родині й оцінювати епідеміологічний ризик.

Кашлюк належить до вакцинокерованих інфекцій. В Україні щеплення проти кашлюку входить до Національного календаря профілактичних щеплень. МОЗ зазначає, що з 2026 року оновлений календар передбачає щеплення проти кашлюку у складі комбінованих вакцин; у чинних українських роз’ясненнях також вказано введення доз у 2, 4, 6 і 18 місяців.  

Вакцинація не завжди повністю блокує інфікування, але значно знижує ризик тяжкого  

Перенесений кашлюк не є довічним захистом і не замінює вакцинацію. В українських матеріалах до оновлення календаря прямо зазначено, що перенесений кашлюк в анамнезі не є протипоказанням до вакцинації проти цієї хвороби.  

Основним тестом для ранньої діагностики є ПЛР на Bordetella pertussis із носоглоткового мазка або аспірату.  

Бакпосів мокроти або ротоглотки для виявлення B. pertussis має високу специфічність і важливий для епідеміологічного нагляду, але він менш чутливий і потребує спеціальних умов. Його доцільніше виконувати на ранньому етапі захворювання.

Серологія може допомогти при пізньому зверненні, коли кашель триває кілька тижнів. Найбільше значення має IgG до pertussis toxin, але результат потрібно інтерпретувати обережно: після вакцинації антитіла можуть бути підвищені, тому серологія не завжди підходить для нещодавно вакцинованих пацієнтів. WHO також зазначає, що культура і ПЛР мають вищу специфічність для гострої інфекції, а серологію краще залишати для випадків із кашлем від 4 тижнів і більше.  

Мультиплексні респіраторні ПЛР-панелі можуть бути корисними тоді, коли клінічна картина не дозволяє відрізнити кашлюк від інших респіраторних інфекцій. У 2024 році дослідження реальної клінічної практики показало, що ПЛР-тестування допомагає підвищити діагностичну точність у дорослих із респіраторними симптомами та відрізнити кашлюк від інших причин кашлю.  

У лабораторії CSD LAB можна пройти здати аналіз як на виявлення збудника кашлюка: 

• ПЛР. Bordetella species (B. pertussis та B. parapertussis)

• Бакпосів з зіву на мікрофлору. Автоматична ідентифікація бактерій та грибів до виду методом MALDI-TOF MS. Чутливість до антибіотиків ДДМ. Антимікотикограма 

  Також можна здати серологічні дослідження для виявлення антитіл проти даного збудника:

• Кашлюк (Bordetella pertussis), IgM
• Кашлюк (Bordetella pertussis), IgG

Кашлюк – це не просто затяжний кашель. Це бактеріальна інфекція, яка може виглядати як звичайна застуда на початку, але бути небезпечною для немовлят і людей із груп ризику.

Правильна діагностика залежить від часу. У перші тижні найінформативнішою є ПЛР із носоглоткового матеріалу. Пізніше, коли бактерія вже може не визначатися прямими методами, доцільно розглядати серологію. Посів залишається високоспецифічним методом, але має обмеження за чутливістю і швидкістю.

Для пацієнта головне – не чекати місяцями, якщо кашель має спазматичних характер або був контакт із хворим. Для лікаря – правильно вибрати тест відповідно до дня хвороби, клінічної картини і вакцинаційного статусу. 

1.    CDC. Laboratory Testing for Pertussis.
2.    CDC. Best Practices for Use of PCR for Diagnosing Pertussis.
3.    WHO. Surveillance standards for vaccine-preventable diseases: Pertussis.  
4.    WHO. Pertussis vaccines: position paper.  
5.    ECDC. Pertussis Annual Epidemiological Report for 2024.  
6.    Центр громадського здоров’я МОЗ України. Кашлюк в Україні: як розпізнати та запобігти захворюванню.  
7.    Jazayeri S.D. et al. Respiratory immunization using antibiotic-inactivated Bordetella pertussis. Nature Microbiology, 2025.  
8.    Sheng Y. et al. Pertussis resurgence: epidemiological trends, pathogenic mechanisms, and prevention strategies. Frontiers in Immunology, 2025.  
9.    Miettinen M. et al. Macrolide-resistant Bordetella pertussis strain identified in Finland. Eurosurveillance, 2024. Дані про макролідорезистентні штами та потребу в епіднагляді.  
10.    Dimeas I.E. et al. Real-Life Insights into Pertussis Diagnosis. Journal of Personalized Medicine, 2024.  
11.    МОЗ України. Настанова 00618. Кашлюк. Українська клінічна настанова щодо підходів до кашлюку.