Як діагностують рак?

Підозра на онкологічне захворювання завжди викликає тривогу та безліч запитань. Якщо у вас з'явилися певні симптоми або результати скринінгового тесту виявилися підозрілими, лікар починає процес ретельної діагностики.

Найголовніше, що потрібно знати з самого початку: не існує жодного універсального тесту, який міг би самостійно діагностувати рак.

Діагностика — це комплексний багатоетапний процес, який потрібно пройти — крок за кроком. Ваш лікар почне з аналізу скарг і симптомів, вивчення особистої та сімейної історії хвороб, а також проведе фізикальний огляд.

Після цього вам можуть призначити клінічні дослідження в онкології.

Високі або низькі рівні певних речовин (біомаркерів) у вашому організмі можуть вказувати на наявність хвороби. Лабораторні аналізи крові, сечі та інших рідин допомагають лікарям оцінити стан вашого здоров’я та зібрати необхідну інформацію.
До найпоширеніших лабораторних тестів належать:
•    Біохімічний аналіз крові: показує загальний стан метаболічних процесів і те, як працюють ваші внутрішні органи (нирки та печінка).
•    Загальний аналіз крові (ЗАК): вимірює кількість еритроцитів, тромбоцитів і лейкоцитів, дозволяє оцінити лейкоцитарну формулу. Він може допомогти діагностувати певні види гематологічних новоутворень, наприклад, лейкемію.
•    Тести на онкомаркери: вимірюють специфічні речовини, які продукуються пухлинними клітинами, то їх високі рівні можуть свідчити про наявність онкологічної патології.
•    Аналізи сечі (загальний аналіз та цитологічне дослідження): допомагають у пошуку аномальних клітин при підозрі на патологію нирок або пухлини сечових шляхів.
Важливо: Відхилення в аналізах не є 100% ознакою раку. І навпаки — іноді можна мати нормальні результати навіть за наявності захворювання. Саме тому аналізи завжди оцінюються разом з іншими обстеженнями.

Ці обстеження створюють зображення внутрішніх ділянок вашого тіла, щоб лікар міг побачити, чи є там пухлина.
•    Рентген і комп'ютерна томографія (КТ): використовують рентгенівські промені для створення детальних зображень органів. Іноді пацієнтам дають спеціальну контрастну речовину, щоб зробити зображення чіткішими.
•    Магнітно-резонансна томографія (МРТ): використовує магнітне поле та радіохвилі для отримання детального 3D-зображення внутрішніх органів, м’яких тканини, суглобів та судин. На відміну від КТ, МРТ не використовує рентгенівське випромінювання, що дозволяє проводить дослідження багатократно.
•    Ультразвукове дослідження (УЗД): створює “сонограму” за допомогою звукових хвиль, які відбиваються від внутрішніх тканин.
•    Радіоізотопні дослідження, включаючи ПЕТ-сканування (позитронно-емісійна томографія) та сканування кісток: використовують невелику, безпечну кількість радіоактивного матеріалу, який вводиться в організм і накопичується в уражених кістках або клітинах, що активно споживають глюкозу (як наприклад, ракові клітини).

Це єдиний точний спосіб підтвердження онкологічного діагнозу. Незважаючи на всі сучасні технології, у більшості випадків єдиний спосіб достеменно підтвердити наявність раку — це зробити біопсію і провести подальший патоморфологічний аналіз біоптату. Це процедура, під час якої лікар бере невеликий зразок підозрілої тканини. 
Залежно від розташування проблеми, біопсію можуть проводити:
•    За допомогою голки — як правило через шкіру (наприклад, тонкоголкова аспіраційна біопсія щитоподібної залози, або трепан-біопсія грудної залози).
•    Під час ендоскопії — коли тонка трубка з камерою вводиться через природні отвори тіла (наприклад, при езофагогастродуоденоскопії, колоноскопії або бронхоскопії).
•    Хірургічним шляхом (ексцизійна біопсія) — під час операції хірург видаляє частину або всю зону з аномальними клітинами.
Щоб процедура була безболісною та комфортною, вам можуть запропонувати заспокійливі препарати або анестезію (місцеву, регіональну або загальну).
Далі лікар-патологоанатом вивчає ці клітини під мікроскопом і на основі міжнародно визнаних критеріїв надає патогістологічне заключення, в якому вказаний характер процесу, і у разі онкологічного захворювання — гістологічний тип пухлини, ступінь диференціювання, ICD-0 код та іншу клінічно важливу інформацію. 

Сьогодні результати лабораторних тестів, візуалізаційних обстежень і біопсій часто з'являються у вашому електронному кабінеті пацієнта ще до того, як лікар встигне їх з вами обговорити.

Бажання дізнатися все негайно та відчуття тривоги — абсолютно нормальні реакції. Але пам'ятайте: саме ваш лікар є найкращою людиною, яка зможе правильно пояснити ці результати та те, що вони означають саме для вас.

Що відбувається після встановлення діагнозу?

Якщо біопсія та інші тести покажуть, що у вас рак, вам можуть призначити додаткові обстеження. Вони необхідні для того, щоб зрозуміти стадію хвороби (чи поширився рак і наскільки далеко), а також визначити її ступінь та групу ризику. Вся ця інформація є критично важливою для того, щоб підібрати для вас найефективніший індивідуальний план лікування.

Для отримання детальної інформації про діагностику, стадіювання та лікування конкретного виду раку варто звернутися до лікаря-онколога.

Більше про те, що важливо зібрати перед прийомом у лікаря читайте в нашій попередній статті “Як підготуватися до візиту до лікаря?".