Рак легень: що може розповісти молекулярний профіль пухлини

Рак легень: що може розповісти молекулярний профіль пухлини
Читати 10 хвилини
17 листопада 2026
Молекулярний профіль пухлини

Діагноз «рак легень» — це лише початок складного діагностичного процесу. Після підтвердження захворювання лікарям потрібно з'ясувати не тільки тип пухлини та стадію, а й те, які молекулярні зміни лежать в основі її розвитку. Саме вони в окремих випадках можуть визначати, чи матиме пацієнт можливість отримати таргетну терапію або інші види персоналізованого лікування.

Сьогодні для вибору лікувальної тактики недостатньо знати лише, що пухлина є аденокарциномою або плоскоклітинним раком. Важливо розуміти її молекулярні характеристики. Дві пухлини з однаковим гістологічним діагнозом можуть мати різні генетичні зміни, а отже — різні потенційні терапевтичні мішені.

Чому гістологічного діагнозу іноді недостатньо?

Після біопсії або хірургічного втручання отриманий матеріал досліджують під мікроскопом. Патоморфолог визначає, чи є в зразку злоякісні клітини, встановлює гістологічний тип пухлини та її основні морфологічні характеристики.

Це принципово важливий етап: саме гістологічне дослідження підтверджує діагноз і допомагає класифікувати новоутворення.

Однак воно не дає відповідь на інше запитання: які саме молекулярні механізми забезпечують ріст пухлини та чи існує препарат, здатний впливати на один із них?

Наприклад, у частини пацієнтів із недрібноклітинним раком легень (НДРЛ) виявляють активуючі мутації гена EGFR або перебудови ALK. Такі зміни можуть бути мішенями для відповідних таргетних препаратів. В інших випадках виявляють мутації KRAS, BRAF, зміни MET, RET, ROS1 або ERBB2 (HER2), які також можуть мати значення для вибору лікування.

Тому після встановлення гістологічного діагнозу може знадобитися молекулярно-генетичне профілювання. Воно не замінює патоморфологію, а доповнює її інформацією, необхідною для персоналізації терапії.

Які біомаркери досліджують при раку легень?

Найбільше клінічне значення молекулярне профілювання має при недрібноклітинному раку легень, особливо при неплоскоклітинних пухлинах. Водночас перелік необхідних досліджень визначають з урахуванням гістологічного типу, стадії та клінічної ситуації.

Розглянемо основні біомаркери, які можуть впливати на терапевтичну тактику.

EGFR — рецептор епідермального фактора росту.

Ген EGFR кодує білок, який бере участь у регуляції росту та поділу клітин. Певні мутації цього гена можуть призводити до постійної активації сигнальних шляхів, що стимулюють ріст та поділ клітин пухлини.

Особливе значення мають делеції в екзоні 19 та мутація L858R в екзоні 21. Саме ці та деякі інші варіанти EGFR можуть визначати чутливість пухлини до інгібіторів тирозинкінази EGFR.

Важливо, що не кожна мутація EGFR має однакове клінічне значення. Наприклад, інсерції в екзоні 20 можуть потребувати іншого терапевтичного підходу, ніж поширені активуючі мутації.

ALK та ROS1 — генні злиття, що активують ріст пухлини

При певних пухлинах відбувається злиття ALK або ROS1 з іншими генами. У результаті утворюються аномальні білки, які постійно активують сигнали росту клітин.

Виявлення таких перебудов може відкрити можливість застосування специфічних інгібіторів ALK або ROS1. При цьому важливо визначити саме генне злиття, а не просто факт наявності будь-якої зміни в гені.

BRAF — мутації, що активують сигнальний шлях MAPK.

Ген BRAF бере участь у передачі сигналів, які регулюють ріст і поділ клітин. Найбільш відомою клінічно значущою зміною є мутація BRAF V600E.

Виявлення цього варіанта може бути підставою для розгляду комбінованої таргетної терапії інгібіторами BRAF та MEK у відповідних клінічних ситуаціях.

KRAS — не одна мутація, а група генетичних змін.

KRAS — один із генів, що регулюють сигнальні процеси всередині клітини. Його мутації можуть призводити до постійної активації шляхів, які підтримують ріст пухлини.

Особливу увагу привертає варіант KRAS G12C, для якого розроблено специфічні таргетні препарати. Однак наявність будь-якої мутації KRAS не означає автоматичної можливості застосування таких ліків: значення має конкретний варіант, стадія захворювання та показання до терапії.

MET, RET та ERBB2 (HER2) — додаткові терапевтично значущі мішені.

Для гена MET особливе клінічне значення мають генетичні зміни, що призводять до пропуску 14-го екзона (MET exon 14 skipping). Вони можуть спричиняти надмірну активність білка MET та бути підставою для застосування відповідної таргетної терапії. Інший тип змін — ампліфікація MET, тобто збільшення кількості копій гена. Її терапевтичне значення залежить від ступеня ампліфікації та конкретної клінічної ситуації.

Перебудови RET також можуть формувати аномальні білки з постійною сигнальною активністю. Для них існують специфічні інгібітори.

Ген ERBB2 (HER2) може зазнавати різних змін, зокрема активуючих мутацій та ампліфікації. У пухлинних клітинах також може спостерігатися підвищена експресія білка HER2. Ці зміни не є тотожними та можуть мати різне клінічне значення. Тому можливість застосування HER2-спрямованої терапії залежить від конкретного біомаркера, стадії захворювання та показань до відповідного препарату.

NTRK1, NTRK2, NTRK3 та NRG1 — рідкісні генні злиття, що можуть бути мішенями для лікування.

У невеликої частини пухлин легень виникають генні злиття за участю генів NTRK1, NTRK2, NTRK3 або NRG1. Вони можуть призводити до утворення аномальних білків, які стимулюють ріст пухлинних клітин. Виявлення таких злиттів також може відкрити можливість застосування специфічної таргетної терапії.

Отже, молекулярний профіль — це не просто перелік генів із результатами «виявлено / не виявлено». Важливо встановити конкретний тип генетичної зміни та оцінити її клінічне значення.

Молекулярний профіль і PD-L1: чому це різні дослідження?

Під час вибору системного лікування раку легень лікар може оцінювати не лише генетичні зміни, а й експресію білка PD-L1.

PD-L1 — це білок, який може експресуватися на поверхні пухлинних клітин та взаємодіяти з рецептором PD-1 на імунних клітинах. Така взаємодія є одним із механізмів, за допомогою яких пухлина може уникати протипухлинної імунної відповіді.

Рівень експресії PD-L1 визначають методом імуногістохімії (ІГХ). Для раку легень результат зазвичай виражають у вигляді показника TPS — частки життєздатних пухлинних клітин із мембранним забарвленням PD-L1.

Цей показник допомагає лікарю оцінити можливості застосування імунотерапії. Однак він не є самостійним критерієм вибору лікування: враховують гістологічний тип, стадію, загальний стан пацієнта та результати молекулярного тестування.

Особливо важливо, що PD-L1 не замінює дослідження EGFR, ALK, ROS1 та інших драйверних змін. Це різні біомаркери, які відповідають на різні клінічні запитання.

Як проводять молекулярне профілювання: тканина чи кров?

Для молекулярного дослідження найчастіше використовують пухлинну тканину, отриману під час біопсії або операції. Після фіксації та підготовки матеріалу його зберігають у вигляді парафінового блока.

Один із сучасних методів дослідження — NGS (Next Generation Sequencing), або секвенування наступного покоління. NGS дозволяє одночасно аналізувати багато генів і залежно від технології та складу панелі виявляти різні типи генетичних змін: точкові мутації, невеликі вставки й делеції, генні злиття та зміни кількості копій генів.

Перевага мультигенних панелей полягає в тому, що замість послідовного призначення багатьох окремих тестів можна отримати ширшу інформацію про молекулярні характеристики пухлини в межах одного дослідження.

Проте для якісного результату важливий сам зразок. Має значення кількість пухлинних клітин, частка некротизованої тканини, якість фіксації та збереження генетичного матеріалу. Якщо пухлинних клітин недостатньо або ДНК деградована, дослідження може бути неінформативним.

Що таке рідинна біопсія?

Якщо отримати достатню кількість пухлинної тканини неможливо або повторна біопсія пов'язана з додатковими ризиками, лікар може розглянути рідинну біопсію.

Для цього використовують венозну кров. Із плазми виділяють циркулюючу пухлинну ДНК (цпДНК) — фрагменти генетичного матеріалу, які пухлинні клітини можуть вивільняти в кровотік.

За допомогою NGS можна шукати певні генетичні зміни пухлини без повторного отримання тканинного зразка.

Однак рідинна біопсія має свої обмеження. Кількість цпДНК у крові може бути низькою, тому не всі генетичні зміни вдається виявити. Негативний результат дослідження крові не виключає наявності мутації в пухлині. Якщо клінічна ситуація дозволяє, лікар може рекомендувати тканинне тестування або додаткове обстеження.

Чому молекулярне тестування важливе не лише перед початком лікування?

Молекулярний профіль пухлини може бути важливим на різних етапах захворювання.

Перед початком системної терапії він допомагає визначити, чи є в пухлині зміни, для яких існують відповідні таргетні препарати. Це особливо важливо, оскільки послідовність лікувальних рішень може відрізнятися залежно від виявлених біомаркерів.

Але навіть якщо на початку лікування була знайдена терапевтична мішень і пацієнт добре відповідав на препарат, з часом пухлина може набути механізмів резистентності.

Під дією лікування чутливі пухлинні клітини гинуть, тоді як окремі клітинні популяції з механізмами стійкості зберігаються та продовжують розмножуватися. Крім того, під час лікування можуть виникати нові молекулярні зміни, які знижують чутливість пухлини до препарату.

У таких випадках повторне молекулярне дослідження може допомогти знайти механізми набутої резистентності та оцінити подальші терапевтичні можливості. Для цього лікар може розглянути повторну біопсію або дослідження циркулюючої пухлинної ДНК.

Рекомендовані дослідження CSD LAB

Для визначення молекулярних характеристик недрібноклітинного раку легень у CSD LAB доступні комплексні NGS-панелі та окремі дослідження. Вибір залежить від гістологічного типу пухлини, стадії, наявного біоматеріалу, попередніх результатів і клінічного запитання.

  • MyAction Lung (M373)
    Комплексна NGS-панель для молекулярного профілювання недрібноклітинного раку легень. Дослідження проводять на пухлинній тканині, підготовленій у вигляді парафінового блока.

Панель охоплює точкові мутації, невеликі інсерції та делеції в генах EGFR, ALK, ROS1, RET, KRAS, NRAS, PIK3CA, BRAF, ERBB2 (HER2) та MET. Також досліджуються генні злиття за участю ALK, ROS1 і RET та зміни, пов'язані з пропуском 14-го екзона MET.

Дослідження може використовуватися для первинного молекулярного профілювання перед вибором системної терапії, уточнення неповного попереднього тестування або повторного аналізу за прогресування захворювання.

  • MyAction Lung Liquid (M414)
    NGS-панель для дослідження циркулюючої пухлинної ДНК із плазми венозної крові.

Охоплює ті самі основні групи генетичних змін, що й тканинна панель MyAction Lung, зокрема мутації в EGFR, KRAS, BRAF, MET, ERBB2 та інших генах, а також певні генні злиття.

Може розглядатися лікарем, якщо пухлинного матеріалу недостатньо, його отримання неможливе або повторна біопсія пов'язана з підвищеними ризиками. Також дослідження може бути корисним для пошуку окремих механізмів резистентності при прогресуванні захворювання.

Важливо: негативний результат рідинної біопсії не виключає наявності генетичних змін у пухлинній тканині.

Результат може допомогти лікарю оцінити можливість застосування імунотерапії у відповідній клінічній ситуації. Це дослідження не є частиною NGS-панелі MyAction Lung, оскільки оцінює не генетичні зміни, а рівень експресії білка.

Вибір між тканинним і рідинним тестуванням, а також необхідність додаткового визначення PD-L1 має ґрунтуватися на клінічній ситуації та рекомендаціях лікаря.

Молекулярний профіль — ще один крок до персоналізованого лікування

Сучасна діагностика раку легень не обмежується визначенням гістологічного типу пухлини. Для багатьох пацієнтів із недрібноклітинним раком легень важливо знати, які саме генетичні зміни присутні в пухлинних клітинах і чи можуть вони стати мішенями для лікування.

Молекулярне профілювання не гарантує наявності таргетного препарату для кожного пацієнта, а виявлення певної мутації не означає автоматичного призначення конкретної терапії. Проте результати такого дослідження допомагають лікарю оцінити доступні варіанти лікування, уникнути пропуску клінічно значущих біомаркерів і обґрунтовано планувати подальшу тактику.

Саме тому молекулярна діагностика стала важливою частиною сучасного підходу до лікування недрібноклітинного раку легень.

Ще немає відгуків
Інші статті на тему
Молекулярний профіль пухлини
M373

MyAction Lung (NGS-панель для раку легень, мутації в 10 генах, транслокації в 4 генах, гістологічний матеріал, Illumina) \ N

38 320 грн
Молекулярний профіль пухлини
M414

MyAction Lung Liquid (NGS-панель циркулюючої пухлинної ДНК для раку легень, мутації в 10 генах, транслокації в 4 генах, периферична кров, Illumina) \ N

55 000 грн
Молекулярний профіль пухлини
H236

Визначення експресії PD-L1 (22С3), чутливість до імунотерапії

7 880 грн
Відгуки про статтю
Будьте першим, хто залишить відгук.
Напишіть відгук
Схожі статті:
Обговорення спадкового ризику із лікарем
16 листопада 2026
Рак підшлункової залози: кому варто обговорити спадковий ризик із лікарем?

Рак підшлункової залози — одне із захворювань, для яких сімейна історія може мати особливе значення.

Хронічна лімфоцитарна лейкемія
2 листопада 2026
Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ): навіщо потрібні TP53 та IGHV перед лікуванням?

Діагноз ХЛЛ не завжди означає негайний початок лікування.

Навіщо визначати мутації BRCA1/2
2 листопада 2026
Рак простати: навіщо визначати мутації BRCA1/2 та інших генів перед вибором лікування?

Рак простати не завжди лікують однаково. Навіть за подібної стадії захворювання пухлини можуть мати різні генетичні особливості.