Чому не існує універсального аналізу на рак і як насправді виявляють пухлини?

Одного аналізу на всі види раку не існує.
Багатьом людям хотілося б раз на рік здати кров, отримати негативний результат і переконатися, що в організмі немає жодної злоякісної пухлини. Такий тест здається ідеальним способом профілактики: швидко, без складних процедур і тривалого очікування.
Саме тому популярними залишаються запити на «повний онкоскринінг», «панель на всі види раку» або «аналіз крові, який покаже онкологію».
Проте сучасна медицина працює інакше. Рак — це не одна хвороба, яку можна виявити одним показником. Пухлини різних органів мають різне походження, різні біологічні властивості й по-різному проявляються в організмі.
Розглянемо основних кандидатів на роль «універсального тесту» та з’ясуємо, що кожен із них справді може показати.

Слово «рак» об’єднує велику групу захворювань. Пухлина може виникнути з клітин шкіри, кишківника, легені, грудної залози, кровотворної системи, кісткової або сполучної тканини.

Навіть пухлини одного органа можуть суттєво відрізнятися.

• походити з різних типів клітин;
• мати різні генетичні зміни;
• розвиватися з різною швидкістю;
• по-різному поширюватися;
• мати неоднакову чутливість до лікування;
• виділяти різні речовини у кров або взагалі не виділяти їх у помітній кількості.

Через це немає одного біологічного сигналу, який однаково точно з’являвся б при всіх злоякісних пухлинах і ніколи не виникав при доброякісних станах.

Саме тому раннє виявлення раку ґрунтується не на одному універсальному тесті, а на поєднанні різних методів, обраних для конкретної людини.

Кандидат №1: загальний аналіз крові

Загальний аналіз крові є одним із найпоширеніших лабораторних досліджень. Він показує кількість еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів, рівень гемоглобіну та інші показники.

Певні зміни справді можуть потребувати додаткової уваги:

• незрозуміла анемія;
• значне збільшення або зниження кількості лейкоцитів;
• зниження тромбоцитів;
• поява незрілих клітин;
• поєднання кількох стійких відхилень.

Такі результати іноді спостерігають при лейкеміях, лімфомах із залученням кісткового мозку, кровотечах або поширених пухлинних процесах.

Але загальний аналіз крові не може перевірити організм на всі види раку.

На ранніх стадіях багатьох солідних пухлин показники крові можуть залишатися нормальними. Людина може мати невелику пухлину нирки, легені, грудної залози або кишківника без помітних змін у гемоглобіні, лейкоцитах чи тромбоцитах.

Тому нормальний загальний аналіз крові не виключає онкологічне захворювання, а відхилення в ньому не обов’язково означають рак.

Кандидат №2: панель онкомаркерів

Онкомаркери часто сприймають як спеціальні речовини, які з’являються в крові лише за наявності пухлини. Насправді все складніше.

Рівень PSA, CA 125, CEA, CA 19-9, CA 15-3, AFP та інших показників може змінюватися при певних злоякісних пухлинах. Але ті самі маркери можуть підвищуватися при запаленні, доброякісних захворюваннях, вагітності, курінні або порушенні функції окремих органів.

Існують дві основні проблеми.

Пухлина є, але маркер нормальний. Не всі злоякісні новоутворення виділяють маркери у достатній кількості. Особливо часто це трапляється на ранніх стадіях.

Маркер підвищений, але пухлини немає. Наприклад, CA 125 може зростати при ендометріозі, а CA 19-9 — при запаленні підшлункової залози або порушенні відтоку жовчі.

Тому довільна панель онкомаркерів не може бути універсальним профілактичним тестом.

Онкомаркери найчастіше застосовують тоді, коли є конкретне клінічне питання: для доповнення діагностичного маршруту, оцінки відповіді на лікування або спостереження після терапії.

Ознайомитися з доступними дослідженнями можна в розділі «Онкологічні маркери» CSD LAB.

Кандидат №3: УЗД, КТ або ПЕТ-КТ «усього організму»

Ідея просканувати все тіло також здається логічною. Проте жоден метод візуалізації не є однаково ефективним для всіх пухлин.

УЗД добре оцінює певні органи, але його можливості залежать від локалізації утворення, особливостей тканини та якості візуалізації. Невелику пухлину легені, кістки або окремих ділянок кишківника звичайне УЗД може не показати.

Комп’ютерна томографія дає значно більше інформації, але супроводжується променевим навантаженням. Її не варто регулярно виконувати здоровій людині без показань лише «для перевірки всього організму».

ПЕТ-КТ допомагає оцінювати активність і поширеність багатьох уже відомих пухлин, але не є універсальним профілактичним обстеженням. Не всі види раку однаково накопичують препарат, а запалення та інфекції також можуть давати підозрілі сигнали.

Надмірне обстеження має ще одну проблему — випадкові знахідки. На зображеннях можуть виявляти невеликі кісти, вузли або інші зміни, які ніколи не зашкодили б людині, але запускають ланцюг повторних досліджень, біопсій і тривоги.

Тому метод візуалізації обирають не за принципом «показати все», а відповідно до конкретної локалізації, симптомів або програми скринінгу.

Кандидат №4: генетичний аналіз на спадковий рак

Генетичне тестування може оцінити спадкову схильність до певних онкологічних захворювань. Наприклад, патогенні варіанти в генах BRCA1 і BRCA2 можуть бути пов’язані з підвищеним ризиком раку грудної залози, яєчників, передміхурової та підшлункової залоз.

Розширені панелі дозволяють одночасно дослідити багато генів. У CSD LAB для цього доступна MyGene PanCancer, M366 — NGS-панель для оцінки спадкових варіантів, пов’язаних із різними формами сімейного та спадкового раку.

Але генетичне тестування відповідає на питання про ризик, а не про наявність пухлини сьогодні.

Патогенний спадковий варіант означає, що ймовірність певних захворювань може бути вищою. Це підстава сформувати персональний план спостереження, раніше почати окремі обстеження або проводити їх частіше.

Водночас:

• наявність спадкової мутації не означає, що рак обов’язково виникне;
• відсутність мутацій у панелі не гарантує, що людина ніколи не захворіє;
• більшість злоякісних пухлин не пов’язані з одним успадкованим варіантом;
• результат має оцінювати лікар або фахівець із медичної генетики.

Тому панель спадкової схильності не є «аналізом на рак». Вона допомагає зрозуміти, кому може бути потрібний особливий режим профілактики та скринінгу.

Кандидат №5: рідинна біопсія та мультиракові тести

Одним із найперспективніших напрямів є пошук пухлинних сигналів у крові.

Пухлинні клітини можуть виділяти в кров фрагменти ДНК, РНК, білки та інші біомаркери. Сучасні технології намагаються виявити ці сигнали та визначити, з якого органа вони можуть походити.

Так з’явилася концепція мультиракових тестів раннього виявлення — MCD або MCED. Їхня мета — за одним зразком крові одночасно шукати ознаки кількох видів раку.

Це важливий і перспективний напрям. Але поки що такі тести не можна вважати універсальною заміною стандартному скринінгу.

Причини такі:

• різні пухлини виділяють у кров неоднакову кількість ДНК;
• невеликі пухлини на ранніх стадіях можуть бути непомітними для тесту;
• позитивний сигнал ще не встановлює діагноз і потребує додаткових обстежень;
• негативний результат не виключає всі види раку;
• необхідно довести, що використання тесту серед здорових людей справді знижує смертність, а не лише збільшує кількість знайдених змін;
• жоден такий тест не охоплює абсолютно всі можливі пухлини.

Важливо також не плутати раннє виявлення раку з молекулярним профілюванням уже встановленої пухлини.

Наприклад, рідинна біопсія при відомому онкологічному захворюванні може допомагати шукати молекулярні зміни для вибору лікування. Але це інше клінічне завдання, ніж перевірка здорової людини без симптомів.

Замість одного універсального тесту медицина використовує органоспецифічний скринінг.

Це означає, що для кожного виду раку застосовують метод, ефективність якого була перевірена саме для відповідного органа та групи людей.

1. Скринінг раку шийки матки

Для виявлення передракових змін і профілактики раку шийки матки використовують HPV-тестування та цитологічне дослідження.

У CSD LAB доступні:

• рідинна цитологія — ПАП-тест, C002
• комплекс №56: рідинна цитологія та тестування на 14 типів ВПЛ високого канцерогенного ризику, K334

Ці дослідження не шукають «усі види раку». Вони виконують конкретне завдання — допомагають виявити HPV-інфекцію високого ризику та зміни клітин шийки матки.

2. Скринінг колоректального раку

Для людей відповідної вікової або ризикової групи можуть використовувати аналіз калу на приховану кров, сигмоїдоскопію або колоноскопію.

У CSD LAB доступний аналіз калу на приховану кров, B485.

Позитивний результат не означає рак. Кров у калі може мати різні причини, але такий результат потребує звернення до лікаря та подальшого обстеження.

3. Скринінг раку грудної залози

Основним методом для визначених вікових груп є мамографія. Аналізи крові та онкомаркери не можуть її замінити.

За наявності вираженого сімейного анамнезу лікар може окремо оцінювати потребу в генетичному тестуванні та більш інтенсивному спостереженні.

4. Скринінг раку легені

Для людей із високим ризиком, пов’язаним із тривалим значним стажем куріння, може застосовуватися низькодозова комп’ютерна томографія.

Звичайна рентгенографія, аналіз крові або онкомаркери не є рівноцінною заміною низькодозовій КТ у відповідній групі ризику.

5. Оцінка ризику раку передміхурової залози

PSA може використовуватися в межах індивідуального рішення про скринінг, але це не автоматичний тест для кожного чоловіка.

Перед дослідженням варто обговорити з лікарем вік, сімейний анамнез, симптоми, супутні стани та можливі наступні дії при підвищеному результаті.

Скринінг проводять людям без симптомів. Його мета — виявити конкретне захворювання або передракові зміни раніше.

Діагностика починається тоді, коли вже є:

• симптом;
• ущільнення або інша зміна під час огляду;
• відхилення в лабораторному аналізі;
• підозріла знахідка на УЗД, мамографії, КТ або іншому обстеженні;
• позитивний результат скринінгового тесту.

Скринінговий тест зазвичай не встановлює остаточний діагноз. Він визначає, кому потрібні додаткові дослідження.

Наприклад:

• позитивний тест на приховану кров може бути підставою для колоноскопії;
• патологічний ПАП-тест — для кольпоскопії та, за показаннями, біопсії;
• підозріла мамографія — для прицільної візуалізації та дослідження тканини;
• відхилення PSA — для консультації уролога й подальшої оцінки.

У більшості випадків остаточне підтвердження злоякісної пухлини потребує дослідження клітин або тканини.

Правильний онкологічний скринінг починається не з максимальної кількості аналізів, а з оцінки індивідуального ризику.

Лікар враховує:

• вік;
• стать;
• особистий медичний анамнез;
• випадки раку в родині;
• куріння та інші фактори ризику;
• наявність спадкових мутацій;
• попередні результати скринінгу;
• нові або стійкі симптоми.

Для однієї людини актуальними будуть HPV-тестування та ПАП-тест, для іншої — мамографія, аналіз калу на приховану кров або низькодозова КТ. За вираженого сімейного анамнезу може виникнути питання про генетичну консультацію та тестування спадкової схильності.

Жоден «пакет на всі види раку» не може врахувати ці відмінності так само добре, як персональний маршрут.

CSD LAB виконує лабораторні дослідження для різних етапів онкологічного маршруту:

• цитологічні дослідження для скринінгу шийки матки;
• HPV-тестування;
• аналіз калу на приховану кров;
• онкологічні маркери за конкретними показаннями;
• генетичні панелі для оцінки спадкової схильності;
• цитологічні та гістологічні дослідження;
• імуногістохімію;
• молекулярне профілювання вже виявлених пухлин.

Ці методи не є взаємозамінними. Кожен відповідає на своє клінічне питання.

Універсального аналізу на рак не існує. Але існує правильний персональний маршрут — із доказовим скринінгом, увагою до симптомів, оцінкою сімейного ризику та своєчасною лабораторною діагностикою.

• рідинна цитологія — ПАП-тест, C002;
• комплекс №56: рідинна цитологія та ВПЛ високого канцерогенного ризику, K334;
• аналіз калу на приховану кров, B485;
• MyGene PanCancer, M366;
• онкологічні маркери CSD LAB
• патоморфологічні дослідження CSD LAB
   

1. National Cancer Institute. Tests and Procedures Used to Diagnose Cancer
2. National Cancer Institute. What Cancer Screening Tests Check for Cancer?
3. National Cancer Institute. Tumor Markers
4. National Cancer Institute. Questions and Answers about Multi-Cancer Detection Tests
5. World Health Organization. A Short Guide to Cancer Screening
6. World Health Organization. Cancer